Спершу відзначимо низку нюансів.
По-перше, при класифікації об’єктів є сенс звертатися до профільних довідників і роз’яснень. Нерідко вони надають орієнтири для правильного віднесення об’єктів до тієї чи іншої групи необоротних активів.
По-друге, основні відмінності полягають у бухгалтерському/прибутковому обліку. Що стосується обліку ПДВ, то він універсальний для всіх таких об’єктів. Саме тому розглянемо його відразу, щоб потім до нього вже не повертатися. Можливі 3 основні варіанти:
— якщо об’єкт використовують в оподатковуваних ПДВ операціях у межах госпдіяльності, податковому кредиту бути (за наявності податкової накладної і первинних документів);
— якщо об’єкт використовують в неоподатковуваних/негосподарських операціях, податковий кредит відображають, але потім у кінці місяця потрібно нарахувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання за п. 198.5 ПКУ. Податковий кредит у такому разі стає невідшкодованим;
Тому абз. 5 п. 8 П(С)БО 7 відкриває йому шлях до складу первісної вартості об’єкта основних засобів. Підтверджують це також пп. 9 і 10 Інструкції № 141*. — у разі одночасного використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях (наприклад, сейф використовують для зберігання документів за діяльністю, яка обкладається і не обкладається ПДВ) матиме місце пропорційний розподіл ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ.
Тепер перейдемо, власне, до бухгалтерського/прибуткового обліку.
Двері. Установка дверей в загальному випадку є не що інше, як ремонт. При цьому в листі від 15.05.2015 р. № 8/15-232-15 Мінрегіонбуд вказує, що роботи із заміни дверей можуть бути віднесені як до поточного, так і до капітального ремонту. При цьому Міністерство радить приймати рішення про характер ремонту з оглядкою на Перелік № 150**.
Як поточний, так і капітальний ремонт відображають в обліку у складі витрат звітного періоду. Вид витрат визначають, у свою чергу, залежно від напряму використання приміщення.
Але якщо заміна дверей може спричинити збільшення економічних вигод від використання приміщення, керівництво може кваліфікувати такі операції як поліпшення приміщення (з амортизацією і коригуваннями у високодохідників). Як низько-, так і високодохідні платники податку на прибуток обліковують ремонтні витрати згідно з правилами бухгалтерського обліку (коригувань для них не передбачено). І тільки в разі, якщо приміщення невиробниче, високодохідникам доведеться розраховувати різниці***.
*** Детальніше про які ви могли дізнатися зі статті «Невиробничі основні засоби: у 2017 рік з новими коригуваннями» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 12.
Сейф. Придбаний сейф у бухобліку прибуткують на субрахунок 106 «Інструменти, прилади та інвентар», а в «податковому сенсі» — це об’єкт групи 6.
Мінімальний строк корисного використання, встановлений для цієї групи, — 4 роки. Але це орієнтир лише високодохідних платників податку на прибуток. Для цілей податкового обліку (цікавого, знову-таки, лише високодохідним платникам) важливе значення має вартість сейфа. Основним засобом він буде лише в тому випадку, якщо його первинна вартість перевищує 6000 грн. Інакше — це малоцінний необоротний матеріальний актив (з амортизацією 50/50 % або 100 % і без відображення коригувань, що неодноразово підтверджувала ДФСУ).
Крім того, сейф повинні використати в господарській діяльності.
Нараховувати амортизацію сейфа ви маєте право починаючи з місяця, що йде за тим, у якому він став придатним для корисного використання ( п. 29 П(С)БО 7).
Ворота. Згідно з Інструкцією № 127**** ворота (причому незалежно від їх виду) належать до господарських споруд. Звідси логічно виходить, що в бухобліку їх слід відображати на субрахунку 103 «Будівлі та споруди». У податковому обліку їм відповідає група 3.
Мінімальний термін корисного використання споруд у податковому обліку складає 15 років. Знову-таки, це стосується лише високодохідних платників. Ворота потрібно перевірити на відповідність вартісному критерію для віднесення до складу основних засобів. У податковому обліку він установлений на рівні 6000 грн. (з 01.09.2015 р.), у той час як у бухобліку це питання віддається на відкуп керівництва підприємства ( останній абзац п. 5.2 П(С)БО 7).
Автоматичний шлагбаум. Усе, сказане вище, вважаємо, може бути застосовним і до автоматичних шлагбаумів. Тобто, як і ворота, ця споруда з «усіма витікаючими».
А ось для шлагбаума, який не вписується у вартісний критерій для основних засобів, найбільш відповідним є субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
Нараховувати амортизацію малоцінних активів п. 27 П(С)БО 7 дозволяє з використанням прискорених методів: (1) 50/50 % (у першому й останньому місяцях використання) або (2) 100 % (у першому місяці).
Картридж. Цей об’єкт не виконує самостійних функцій і навряд чи може кваліфікуватися як окремий актив.
Крім того, витрати на придбання/заправку картриджа не є його ремонтом, оскільки не пов’язані з його поломкою. Враховуючи це, традиційним підходом до відображення вартості картриджа є віднесення її на поточні витрати, пов’язані з експлуатацією основних засобів (залежно від напряму використання принтера). Тобто, по суті, це витрати на технічне обслуговування принтера.
Порядок їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку ідентичний (коригувань для таких операцій не передбачено). Таким чином, уже в момент нарахування таких витрат вони зменшуватимуть об’єкт оподаткування на прибуток (за наявності відповідних первинних документів).
