Освоюємо дропшиппінг!

Дропшиппінг (від англ. dropshipping) — це вид підприємницької діяльності (найчастіше в мережі Інтернет), який полягає в реалізації товарів виробника* посередником (дропшиппером, англ. dropshipper).

* У ролі виробника може виступати також імпортер або оптовий продавець товару.

Прибуток посередника при цьому формується за рахунок різниці між оптовою і роздрібною ціною, за якою він продає товар клієнтові. Ключовою відмінністю цього виду діяльності є те, що куплений товар покупцеві відправляють безпосередньо зі складу виробника.

Юридичний аспект

Оскільки дропшиппінг — явище нове, то у вітчизняному законодавстві спеціально під нього не передбачено договору, що регулює відносини дропшиппера і виробника. Як на практиці виходять із цієї ситуації?

Варіант 1. Агентський. У такому разі оформляють або:

1) агентський договір на купівлю — з покупцем. За умовами такого договору дропшиппер за дорученням покупця зобов’язується придбати для того товари;

2) агентський договір на продаж — з виробником. За його умовами виробник доручає дропшипперу продати його товар.

Нагадаємо, агентська діяльність — це підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними госпдіяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє (ч. 1 ст. 295 ГКУ).

Варіант 2. Змішаний. Оформляють (1) договір комісії, згідно з яким дропшиппер зобов’язується укладати договори купівлі-продажу з покупцями від свого імені, але за рахунок виробника / оптового продавця. Але на відміну від класичного договору комісії, дропшиппер не бере на себе зобов’язань з передачі товару покупцеві. Усе тому, що одночасно сторони укладають і (2) договір доручення, за яким виробник зобов’язується укладати договори відправки/перевезення товару покупцеві від імені дропшиппера.

Крім того, між дропшиппером і покупцем укладається (3) договір купівлі-продажу. Але, знову ж таки, не класичний, а з урахуванням особливостей, зазначених вище.

Обліковуємо правильно

Давайте по черзі розглянемо облікові особливості відносин, що виникають у ході виконання агентських договорів дропшиппінгу. Але передусім звернемо увагу на документальне оформлення таких операцій. З огляду на те, що дропшиппінг не цілком відповідає відносинам, що виникають при укладенні агентського договору, оформити все необхідно так, щоб уписатися в усі «агентські» вимоги. Для цього в договорі потрібно детально розписати всі права й обов’язки агента.

Крім того, потрібно мати в наявності документи, що підтверджують здійснення операцій і розрахунок вартості агентських послуг. Зокрема, це: (1) акти приймання-передачі агентських послуг, звіт агента й інші первинні документи, що підтверджують надання послуг агентом; (2) розрахункова відомість агента або інший аналогічний документ, у якому розрахована сума агентської винагороди; (3) документи, що підтверджують витрати, понесені агентом у ході надання ним агентських послуг; (4) документи, що підтверджують надання винагороди агентові.

Далі розглянемо облік у межах агентського договору на купівлю.

Бухгалтерський облік. У дропшиппера не виникає ні доходів у частині отриманих від покупця коштів (згідно з п. 6.2 П(С)БО 15), ні витрат у частині оплати товарів виробникам (п. 9.1 П(С)БО 16).

Єдине, що йому доводиться відображати в обліку, — це дохід від наданих послуг (фактично агентська/комісійна винагорода) і пов’язані з його отриманням витрати.

Зазначимо, що згадані вище витрати дропшиппер показує в обліку на дату відображення доходів від надання агентських послуг.

Єдиний податок. Бути дропшиппером вийде й у єдиноподатників! Причому можна обрати для цього навіть групу 2: якщо укласти агентський договір на купівлю з кінцевим споживачем (продавець товару в такому разі може бути в тому числі й загальносистемником).

Не гіршим варіантом є і група 3 (як для фізосіб-підприємців, так і для юросіб). Враховуючи те, що податкові зобов’язання для платників цієї групи визначають виходячи з обсягів отриманих доходів (і встановленої ставки), на їх користь зіграє п. 292.4 ПКУ. Він встановлює, що при наданні послуг з агентських договорів доходом є лише сума отриманої винагороди агента.

Приклад. За агентським договором дропшиппер придбаває товар на користь покупця. Винагорода за агентським договором склала 10 % від вартості придбаного товару. Покупна вартість товару — 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.), реалізаційна — 2640 грн. (у т. ч. ПДВ — 440 грн.).

В обліку дропшиппера при цьому мають бути відображені такі кореспонденції:

Що стосується агентського договору на продаж, відразу зазначимо, що такого роду договори популярніші в наших широтах.

Бухгалтерський облік. Оскільки і в цьому випадку зберігається посередницький характер відносин, в обліку дропшиппера і при такому варіанті не знайдеться місця для відображення доходів у частині грошей, отриманих від покупця, і витрат у вигляді платежів на користь принципала (тобто виробника товарів).

Що стосується доходів від надання агентських послуг, то їх, знову ж таки, доведеться відображати на підставі пп. 10 та 11 П(С)БО 15. Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. А достовірно оцінений він може бути за наявності всіх таких умов:

— можливості достовірної оцінки доходу;

— вірогідності надходження економічних вигод від надання послуг;

— можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

— можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг і необхідних для їх завершення.

Єдиний податок. Знову ж таки, бути дропшиппером зможуть і єдиноподатники! Не найгірший варіант — група 3 (не лише для фізосіб-підприємців, але і для юросіб). Враховуючи те, що податкові зобов’язання для платників цієї групи визначають виходячи з обсягів отриманих доходів (і встановленої ставки), на їх користь зіграє п. 292.4 ПКУ. Він установлює, що при наданні послуг з агентських договорів доходом є сума отриманої винагороди агента.

ПДВ. У більшості випадків першою подією при виконанні агентського договору як на купівлю, так і на продаж є надходження грошей як оплати товару від покупця. Саме дата цієї події і є датою для відображення податкових зобов’язань з ПДВ (за п. 187.1 ПКУ).

Далі, при перерахуванні грошей виробникові дропшиппер отримує право на податковий кредит з ПДВ (згідно з п. 198.1 ПКУ).

Що стосується винагороди агента, то на цю суму дропшиппер також зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Оскільки в більшості випадків таку винагороду утримують з тих сум, які надходять від покупців як оплата товару, то датою відображення податкових зобов’язань є дата надходження грошей.

За наявності витрат, які принципал компенсує агентові окремо, на суму такої компенсації також доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Водночас агент отримує право на податковий кредит у частині вартості таких витрат (знову ж таки, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі).

Приклад. За агентським договором дропшиппер продає товар виробника вартістю 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.) кінцевому споживачеві за 2640 грн. (ПДВ — 440 грн.). Агентську винагороду в сумі 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.) він утримує із суми, отриманої від покупця як оплата товару.

В обліку дропшиппера при цьому мають бути відображені такі проводки: