Основні засоби: разом чи нарізно?

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Бухгалтер 911 Жовтень, 2017/№ 41
В обраному У обране
Друк
Ні для кого не секрет, що цілісний об’єкт основних засобів може складатися зі складових. Будинок — з окремих квартир, підвальних приміщень тощо, комп’ютер — із системного блока, монітора, мишки, клавіатури і т. д. і т. п. Як правильно все це обліковувати й амортизувати і чи є при цьому варіанти?
оптимізація оподаткування, амортизація

Відкриємо відразу всі карти: варіанти є, причому продиктовані вони самим Мінфіном, доказом чому слугують П(С)БО 7 і «профільні» Методрекомендації № 561*.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

Зазирнемо спершу в абз. 9 п. 4 П(С)БО 7, що надає визначення об’єкта основних засобів. Ним може бути: (1) закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; (2) конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; (3) відособлений комплекс конструктивно сполучених предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління і єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; (4) інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, яка контролюється підприємством/установою.

Вторить цьому визначенню і п. 4 Методрекомендацій № 561.

Цікаве останнє зауваження: виходить, об’єктом основних засобів може бути не лише самостійний актив, але і його частина.

Читаємо далі: якщо один об’єкт основних засобів складається з частин (компонентів), які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин може визнаватися в бухобліку окремим об’єктом основних засобів (абз. 10 п. 4 П(С)БО 7, п. 4 Методрекомендацій № 561). Як бачите, у вас виникає право вибору — про обов’язок роздільного обліку не йдеться.

Але сенс у веденні роздільного обліку є не лише у вказаному випадку, але і якщо внаслідок такої окремої класифікації деякі з об’єктів не відповідають вартісному критерію основних засобів. У такому разі ці складові можуть бути віднесені до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА), у зв’язку з чим відкриваються привабливі перспективи в частині їх амортизації.

З метою зближення бухгалтерського обліку основних засобів з податковим ми завжди рекомендували вам установлювати в обліковій політиці такий же вартісний критерій для віднесення необоротних активів до складу основних засобів, як і в податковому обліку — 6000 грн.

У бухобліку ви маєте право самостійно встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА (згідно з п.п. 5.2.7 П(С)БО 7).

Такий розмір виходить з податкового визначення основних засобів, наведеного в п.п. 14.1.138 ПКУ. До 01.09.2015 р. вартісний критерій складав 2500 грн.

У зв’язку із цим звернемо вашу увагу на таку проблему. Цифри в ПКУ не скрізь були змінені з 2500 до 6000 грн. Так, у п.п. 138.3.3 ПКУ, що визначає мінімально допустимі строки використання основних засобів, в описі групи 4 досі міститься згадка про об’єкти, «вартість яких перевищує 2500 грн.».

Очевидно, що мала місце банальна технічна помилка. Але, з іншого боку, чому тоді її не виправили протягом більше 2 років ?

Це стосується тієї її підгрупи, мінімально допустимий строк корисного використання активів якої становить 2 роки. Це електронно-обчислювальні машини <…>. У частині таких активів питання з їх роздільним або груповим обліком має особливу актуальність.

У недавній ІПК від 04.08.2017 р. № 1495/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФСУ розібрала ситуацію, зазначивши, що електронно-обчислювальні машини, <…>, вартість яких не перевищує 6 тис. грн., не є основними засобами для цілей застосування ст. 138 ПКУ.

Тому ті об’єкти вказаної підгрупи, вартість яких перевищує 2500 грн., але не перевищує 6 тис. грн., не підпадають під мінімальний строк 2 роки, а амортизуватися повинні за правилами, встановленими для МНМА.

Тобто, по суті, податківці визнали, що 2500 — випадкові цифри, а орієнтуватися необхідно все-таки на 6000 грн.

Ідемо далі. Головна «заточеність» роздільного обліку — це зовсім не бажання створити собі додатковий клопіт, а можливість амортизувати об’єкти не одним загальним масивом, а окремо. Ось які рекомендації із цього приводу містить п. 23 Методрекомендацій № 561.

Кожна частина об’єкта основних засобів, вартість якої є істотною** стосовно первісної та/або балансової вартості об’єкта, може амортизуватися окремо. Із цією метою підприємство розподіляє суму, первісно визнану стосовно об’єкта основних засобів, на його істотні частини.

** Більше про істотність ви могли дізнатися з матеріалу «Істотність для бухобліку і фінзвітності» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 40.

Кількісні критерії та якісні ознаки істотності інформації про господарські операції, події і статті фінзвітності визначає керівництво підприємства, якщо такі критерії не встановлені П(С)БО, іншими нормативно-правовими актами, виходячи з потреб користувачів такої інформації.

Якщо підприємство амортизує окремо деякі частини об’єкта основних засобів, воно також окремо амортизує іншу частину об’єкта, що складається з таких частин об’єкта, які окремо є несуттєвими.

Строк корисного використання і метод амортизації істотної частини об’єкта основних засобів можуть бути такими ж, як строк корисної експлуатації та метод амортизації іншої істотної частини цього ж об’єкта. Причому такі частини можна об’єднувати в групу (згідно з п. 24 Методрекомендацій № 561).

А якщо можуть бути, то можуть і не бути . Узагалі, якщо такі строки і методи відрізнятися не будуть, то ведення роздільного обліку об’єктів — лише додатковий головний біль. Навіщо розраховувати амортизацію декількох окремих об’єктів з використанням того ж методу нарахування амортизації й протягом того ж строку, якщо можна об’єднати все у єдине ціле? Тим паче, що сума нарахованої амортизації в такому разі не відрізнятиметься.

Що стосується податкового обліку, то ДФСУ також, у принципі, не проти нарахування амортизації окремих компонентів основних засобів (див. ІПК від 04.08.2017 р. № 1492/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

При цьому вона звертає увагу на п.п. 138.3.3 ПКУ, яким установлено, що в разі якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухобліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом. Якщо ж строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухобліку дорівнюють або більше тих, які встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовують строки, встановлені в бухобліку.

Зрозуміло, це стосується тільки тих платників, які відображають коригування з податку на прибуток. Усім іншим враховувати ці обмеження не потрібно.

Ці положення податківці рекомендують застосовувати як до об’єктів основних засобів, так і до їх окремих компонентів.

Далі пропонуємо розглянути, наскільки вигідним є варіант роздільного обліку об’єктів основних засобів мовою цифр.

Приклад. Підприємство придбало системний блок вартістю 7800 грн., монітор — 4300 грн., клавіатуру — 300 грн. і мишу — 200 грн. Строк корисного використання цих активів визначений у 2 роки. Основним засобом серед перелічених є тільки системний блок. Його ліквідаційна вартість дорівнює 600 грн. Інші об’єкти в обліку визнані МНМА. Їх амортизують у першому місяці використання в розмірі 100 % їх вартості.

з/п

Зміст господарської операції

Сума,

грн.

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

1

Перераховано передоплату продавцеві-неплатникові ПДВ за:

12600,00

371

311

1.1

— системний блок

7800,00

371

311

1.2

— монітор

4300,00

1.3

— клавіатуру

300,00

1.4

— мишу

200,00

2

Отримано від постачальника:

Х

Х

Х

2.1

— системний блок

7800,00

152

631

2.2

— монітор

4300,00

153

631

2.3

— клавіатуру

300,00

153

631

2.4

— мишу

200,00

153

631

3

Введено в експлуатацію:

Х

Х

Х

3.1

— системний блок

7800,00

104

152

3.2

— монітор

4300,00

112

153

3.3

— клавіатуру

300,00

112

153

3.4

— мишу

200,00

112

153

4

Зроблено взаємозалік заборгованостей

12600,00

631

371

5

Нараховано амортизацію:

Х

Х

Х

5.1

— системного блока

300,00*

92

131

5.2

— монітора

4300,00

132

5.3

— клавіатури

300,00

132

5.4

— миші

200,00

132

* Суму розраховують так: (7800 грн. - 600 грн.) : 24 міс. Таку ж проводку складають і в наступні 23 місяці.

Як бачите, до складу витрат уже в жовтні можна віднести 5100 грн. Побічним ефектом при цьому є достаток однотипних проводок. Для порівняння: при обліку комп’ютера такою ж первісною і ліквідаційною вартістю, як єдиного об’єкта, у витрати щомісячно потрапляло б лише 500 грн.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд