Мінфін в УПК № 400 поставив крапку в питанні: чи зобов’язаний платник вживати заходів щодо стягнення заборгованості для того, щоб визнати її в податковому обліку безнадійною на підставі п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ — унаслідок спливу строків позовної давності. Висновок Мінфіну такий: вживати таких заходів платник не зобов’язаний! Сплив строків позовної давності є виключним і достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п. 14.1.11 ПКУ, незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні 
.
Нагадаємо, що питання відповідності заборгованості ознакам безнадійної головним чином цікавить високодохідників, що застосовують податкові різниці. Адже зменшити фінрезультат на суму списаної заборгованості згідно з п. 139.2.2 ПКУ платник має право, тільки якщо заборгованість відповідає ознакам безнадійності, названим у п.п. 14.1.11 ПКУ (в іншому випадку скористатися «зменшуючою» різницею не можна). І оскільки йдеться про «зменшуючу» різницю — ДФСУ почала додумувати різні умови.
Так, безпосередньо в п.п. «а» п. 14.1.11 ПКУ сказано, що безнадійною визнається заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Усе, більше жодних умов! Але фіскали почали наполягати: саме собою закінчення строку позовної давності не може стати підставою для визнання заборгованості безнадійною. Повинна виконуватися ще одна умова — платник повинен вживати заходів щодо її стягнення.
Див., наприклад, листи ДФСУ від 21.04.2017 р. № 8490/6/99-99-15-02-02-15. від 06.04.2017 р. № 7207/6/99-99-15-02-02-15, від 30.08.2017 р. № 1765/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
Причому в одній із консультацій щодо «заходів по стягненню заборгованості» (лист ДФСУ від 07.03.2018 р. № 925 /ІПК/28-10-01-03-11) ДФСУ дійшла навіть такого висновку: «направлення претензій боржникам не є достатнім заходом для досягнення позитивних наслідків по стягненню заборгованості». Тобто просто направлення претензій боржникові фіскалам мало. Платник повинен дійти до суду! Але в такому разі взагалі не зрозуміло — а коли ж діятиме п.п. «а» п. 14.1.11 ПКУ.
Загалом це явне самовілля від ДФСУ. І добре, що Мінфін нехай тільки зараз, але зреагував на нього. Вкотре підкреслимо: Мінфін чітко вказує на те, що для визнання заборгованості безнадійною на підставі п.п. «а» п. 14.1.11 ПКУ платник може і не вживати заходів щодо її стягнення.
Що ще важливо! Наказ Мінфіну має статус узагальнюючої податкової консультації, тобто її висновками може користуватися будь-який платник!
