Запитання 1: Комісіонер продає за готівку товар комітента. Виручені гроші перераховує комітентові й отримує від нього винагороду. Сума винагороди за рік невелика, а ось кошти, отримані від продажу товару, що належить комітентові, вже перевищили 1 млн грн. Чи потрібно застосовувати РРО?
«Транзитні» гроші можуть надходити єдиноподатнику не лише за договором комісії, але й у разі, якщо він організовує перевезення (експедитор), є турагентом, представником або працює за іншими агентськими договорами. Усі ці ситуації об’єднує один-єдиний факт: у ході виконання таких договорів підприємець-єдиноподатник отримує гроші, які йому не належать. Ці гроші проходять через нього «транзитом» (їх потрібно віддати комітентові, перевізникові, постачальникам тощо).
Благо в п. 292.4 ПКУ прямо сказано, що до доходу єдиноподатника включається тільки сума агентської/комісійної винагороди («292.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)»). Виходить, якщо річна сума винагороди до 1 млн грн. не дотягла — можна продовжувати працювати без РРО 
.
Але сумніви можуть виникнути ось чому. Річ у тому, що податківці рекомендують спрощенцям записувати «транзитні» гроші до Книги обліку доходів як дохід 
(категорія 107.07 ЗІР)*. Але не варто хвилюватися .
* Про це ми розповідали в статті «Дохід посередника і «мінусові» записи в Книзі єдиноподатника: не без фантазії податківців» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 20).
По-перше, фіскали не сперечаються, що до декларації єдиноподатника (у дохід) потрапляє тільки чиста винагорода, без «транзитних» сум.
А по-друге, записувати «транзитні» гроші до Книги варто тільки у разі їх отримання готівкою. І тут справа зовсім не в тому, що ці гроші ставляться в дохід комісіонера, зовсім ні — просто ніяк інакше оприбуткувати отриману «транзитну» готівку просто неможливо 
. Такий ось парадокс 
.
Оскільки штраф за неоприбуткування готівки — «кусючий» (5-кратний ), підприємці зазвичай прислухаються до думки податківців і записують до Книги «транзитні» гроші, а в момент їх перерахування комітентові вони роблять запис у Книзі на ту ж суму, але зі знаком «-».
Проте усі ці «танці з бубном» навколо оприбутковування «транзитних» грошей, отриманих готівкою (запис у Книзі обліку доходів або інформація з форми № 1ДФ про виплачені повіреному «транзитні» гроші** тощо) ніяк не впливають на дохід самого посередника (комісіонера, повіреного, агента). Ще раз підкреслюємо: до доходу спрощенця-посередника потрапляє тільки його винагорода!
** Якщо комісіонер продає товар підприємцям/юрособам, то вони зазначать у формі № 1ДФ усі кошти, сплачені йому (і «транзитні» теж). Але це не страшно. На запит податківців достатньо надати договори комісії і пояснити, що у формі № 1ДФ зазначені «транзитні» суми. Вас може зацікавити стаття «Підприємець-посередник, «транзитні» кошти і форма № 1ДФ» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 39).
Тепер повернемося до «РРО-імунітету». У п. 296.10 ПКУ сказано, що РРО можуть не застосовувати ті з єдиноподатників, річний дохід яких не перевищує 1 млн грн. При цьому в п. 296.10 ПКУ немає жодних додаткових застережень щодо того, як рахувати «обсяг доходу протягом календарного року» для цілей не/застосування РРО. Отже, це звичайний дохід, визначений за «єдиноподатними» правилами, тобто за правилами зі ст. 292 ПКУ .
До речі, саме такого висновку доходили самі податківці в ІПК від 14.12.2017 р. № 2990/О/99-99-13-01-02-14/ІПК і від 16.08.2017 р. № 1633/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК (ср. ). Вони цілком згодні з тим, що в «1 млн грн.» для цілей не/застосування РРО «транзитні» суми не потрапляють — потрапляє тільки винагорода .
А отже, доки річна сума винагороди + інший «єдиноподатний» дохід (зрозуміло, якщо він є) не дотягує до 1 млн грн., посередник-спрощенець може спокійно працювати без РРО .
Запитання 2: Підприємець-єдиноподатник закриває депозит у банку й отримує свої гроші на підприємницький рахунок. Річний виторг — 900 тис. грн., сума депозиту — 200 тис. грн. Чи потрібно застосовувати РРО?
Депозит, що надійшов на підприємницький рахунок, не є доходом єдиноподатника. Це — власні кошти єдиноподатника, які він поклав на рахунок у банку на певний строк (або без зазначення строку) з метою отримання відсотків, а після закінчення цього строку він має право отримати їх назад (п. 1.1 Положення № 516***). Отже, це не безоплатно отримані кошти, а всього лише повернення власних. А отже, жодного доходу тут немає.
До речі, із цим не сперечаються і податківці . У категорії 107.04 ЗІР вони зазначили: якщо підприємець поклав на депозит виручку, раніше вже відображену в Книзі обліку доходів (за фактом її «заходу» підприємцеві), то після повернення цих грошей з депозитного рахунку дохід відображати не потрібно.
До речі, в п. 292.1 ПКУ сказано, що проценти (у тому числі отримані за депозитом) теж не є доходом єдиноподатника .
Але простежте, щоб перед відкриттям депозиту в Книзі все ж фігурував відповідний дохід. Інакше податківці можуть «причепитися». Не варто скидати з рахунків їх ідею-фікс про те, що власні гроші фізособи, які надійшли на її підприємницький рахунок, усе-таки є доходом спрощенця .
Запитання 3: Єдиноподатник вніс на свій підприємницький рахунок 50 тис. грн. з формулюванням «поповнення власних коштів». Річний виторг — 970 тис. грн. Чи потрібно застосовувати РРО?
Цілком очевидно, що внесення власних заощаджень фізособи на свій же підприємницький рахунок не є його підприємницьким доходом. Гроші просто перекладаються з однієї кишені фізособи в іншу, її ж кишеню.
Але податківці вважають інакше . Відповідно вважатимуть, що підприємець втратив «РРО-імунітет».
Причому загальносистемникам вони говорять: ні, внесення власних грошей на рахунок — це не дохід підприємця (категорія 104.04 ЗІР), а ось єдиноподатникам говорять: «так, для вас це — дохід» . Утім, на сьогодні ця дискримінаційна консультація, що стосується спрощенців, переведена в статус недіючої . Сподіваємося, що незабаром з’явиться нова, правильна думка фіскалів із цього приводу. Але це не факт .
Тому якщо терміново потрібно поповнити рахунок, є два «безприбуткові» варіанти:
1) попросіть друзів перерахувати вам поворотну фіндопомогу на строк до 12 місяців (за договором);
2) внесіть на рахунок кошти з формулюванням «готівковий дохід, відображений у Книзі обліку доходів, за (місяць) 20__ року» (у Книзі ця сума має бути!).
Знову-таки, якщо ви просто перекладаєте гроші з одного підприємницького рахунку на інший, то дохід при цьому відображати не потрібно. Із цим не сперечається і ДФСУ**** (категорія 107.04 ЗІР).
**** Якщо ж гроші вам надходять від покупців на особовий рахунок, а потім ви їх перекидаєте на підприємницький, може виникати «задвоєння» доходу — розібратися із цим допоможе стаття «Власна готівка: солянка питань підприємців» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 7).
Запитання 4. Єдиноподатник продав один зі своїх магазинів за 700 тис. грн. Річний дохід від підприємницької діяльності становить 500 тис. грн. Чи потрібно з наступного року застосовувати РРО?
Ні, не потрібно.
Річ у тому, що згідно з п. 292.1 ПКУ, якщо йдеться про продаж майна, «зареєстрованого» на фізособу (у нашому випадку це об’єкт нерухомості), то дохід від його продажу не включається до «єдиноподатного» доходу підприємця. Навіть незважаючи на те, що таке майно могло використовуватися в підприємницькій діяльності.
Такий дохід оподатковуватиметься ПДФО/ВЗ за звичайними «цивільними» правилами.
