Дохід посередника і «мінусові» записи в Книзі єдиноподатника: не без фантазії податківців

Дохід посередника-ППЄПа

Розпочнемо з того, що зараз є п. 292.4 ПКУ, де чорним по білому зазначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом єдиноподатника є тільки сума винагороди повіреного (агента).

Виходить, що за всіма правилами до «прибуткової» графи 2 Книги обліку повинна потрапляти тільки винагорода єдиноподатника-посередника. Та ба ! Податківці знову оригінальні й вимагають, щоб:

— єдиноподатник у Книзі обліку (у прибутковій графі 2) зазначав усю суму, отриману до каси або на поточний рахунок за посередницьким договором, у тому числі «транзитні» кошти, що належать замовникові;

— при заповненні декларації єдиноподатник у дохід ставив не все отримане за посередницьким договором, а тільки посередницьку винагороду (як сказано у зазначеному вище п. 292.4 ПКУ)!

До такого підходу є низка запитань.

По-перше, дані з Книги обліку доходів не збіжаться з даними деки єдиноподатника. Але наскільки це правильно? Адже Книгу якраз і ведуть для того, щоб на її підставі заповнювати декларацію (п. 8 Порядку № 579*).

* Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.

По-друге, у графах 2 — 6 Книги відображається дохід від підприємницької діяльності, який оподатковується єдиним податком (п. 6 Порядку № 579). Але «транзитні» суми: (1) не є доходом єдиноподатника-посередника; (2) не оподатковуються єдиним податком!

І нарешті, по-третє, навіщо, запитується, такі танці з бубном, якщо «транзитні» суми все одно ніде «не зіграють» (вони не ввійдуть ні до річного доходу спрощенця для порівняння з лімітом, ні до мільйонного критерію для можливості роботи без РРО — ІПК ДФСУ від 14.12.2017 р. № 2990 /О/99-99-13-01-02-14/ІПК)?

Але все це не зупиняє податківців, що пильнують за дотриманням касової дисципліни. Відсутність запису про «транзитну» готівку (не плутати з безготівковими надходженнями) в Книзі обліку податківці трактуватимуть як її неоприбуткування .

А це вже «світить» 5-кратним (!) штрафом за неоприбуткування готівки (ІПК ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 20.03.2018 р. № 1138 /ІПК/09-19-13-02-12-2)!

Отже, якщо ви отримуєте «транзитні» кошти у вигляді готівки, однозначно чиніть так, як говорять податківці (записуйте до Книги весь дохід).

Якщо ж гроші вам надходять на банківський рахунок (безготівкою), питання коштує набагато дешевше. Максимум 136 грн. за ст. 164¹ КУпАП.

Та й то, можливість його застосування під великим знаком питання, оскільки Книгу ми вестимемо суворо згідно з п. 292.4 ПКУ. Тому у випадку з безготівкою, вважаємо, цілком можна в доходи ставити тільки свою винагороду. Інше запитання: навіщо йти на конфронтацію з податківцями, якщо це нічого не коштує?

Далі, звісно, може виникнути бажання відмінусувати «транзитні» суми в момент перерахування їх замовникові (комітентові), щоб дані Книги і декларації єдиноподатника не відрізнялися. Податківці про це нічого не говорять. Як бути?

Відображати перерахування грошей комітентові в графі 3 Книги формально немає підстав, оскільки в ній записи робляться тільки в разі повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 5 п. 292.11 ПКУ). У нашому випадку жодна з підстав не підходить.

Виправляти запис про «транзитний» дохід як помилку теж безглуздо, оскільки гроші насправді надійшли підприємцеві (хоча й не належать йому) і були відображені як дохід у виконання вимог ДФСУ.

Таким чином, неплатники ПДВ у такому разі можуть просто за датою перерахування (виплати) комітентові цієї суми зазначити її в графі 2 зі знаком «-» (з коротким поясненням запису).

Платники ПДВ можуть піти за аналогією із загальносистемниками і відображати перерахування (виплати) комітентові як витрати. Тобто робити запис у графі 3 розділу II Книги обліку.

«-» у безприбутковий день

Податківці не сперечаються, що «мінусові» записи і повернення доходу можна показувати в Книзі, якщо цього дня підприємець отримав дохід, що перекриває такі «мінуси».

Якщо ж дохід у якийсь день не «капнув», але ви хочете, наприклад, виправити помилку, допущену раніше (зменшити дохід) або повернути гроші покупцеві у зв’язку з розірванням договору, податківцям може не сподобатися такий запис. На цю думку наштовхує ІПК № 1362 і консультація в категорії 107.07 ЗІР.

Аргументи ДФСУ:

1) Книга обліку доходів заповнюється тільки в ті дні, коли отримано дохід;

2) підсумок у графах 4 і 6 Книги не може бути від’ємним.

Але ми з фіскалами категорично не згодні! І ось чому.

Виправлення помилки. Якщо йдеться про виправлення помилково завищеного доходу, то в цьому випадку до Книги записують новий рядок з тією датою, коли була допущена помилка**. Тому наявність або відсутність доходу в день виправлення ролі взагалі не відіграє жодної!

** Приклади самовиправлень у Книзі можна знайти в статті «Бій помилкам у книгах обліку підприємців» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 12).

У графі 2 зазначають суму доходу, яку потрібно відняти зі знаком «-» (ч. 3 п. 3 Порядку № 579). Так само зменшують значення в графах 4 і 6 Книги (зі знаком «-»).

Заповнювати ці графи зі знаком «-» при виправленні помилок цілком допустимо, адже ці дані потім підсумовуються з помилковим рядком Книги. У результаті за той день, у якому допущена помилка, підсумок за графами 2, 4 і 6 усе одно буде додатним.

Повернення доходу. Знову-таки, на якій підставі в категорії 107.07 ЗІР податківці стверджують, що записи в графах 4 — 6 Книги взагалі не можуть бути від’ємними . Як ми вже з’ясували, при виправленні помилок — можуть.

А при поверненні грошей покупцям? Наприклад, якщо сьогодні ви отримали 3000 грн. від одного покупця (графа 2) і віддали їх як повернення іншому (графа 3) — податківці вважають, що все гаразд — записи в графах 4 і 6 будуть нульовими.

Ну а якщо ці ж 3000 грн. підприємець уніс на поточний рахунок, а через тиждень повернув їх тому ж покупцеві у зв’язку з поверненням товару (іншого доходу в цей день не було): невже йому не можна заповнити графу 3 в день повернення грошей і отримати «-» у графах 4 і 6 Книги обліку доходів? Це ж абсурд! Та й у Порядку № 579 прямої заборони із цього приводу немає.

Той факт, що Книга заповнюється тільки в день отримання доходу, не забороняє заповнювати її і в інші дні, якщо в цьому є потреба: наприклад, при поверненні грошей контрагентові згідно з п. 5 п. 292.11 ПКУ. Інакше навіщо взагалі в Книзі обліку доходів є графа 3 ?

Тобто вважаємо, що повернення можна показувати в безприбутковий день, при цьому записи в графах 4 — 6 Книги все-таки можуть бути від’ємними.

При цьому «поворотний» запис обов’язково має бути підтверджений документально. Працює принцип: «чим більше підтвердних документів, тим краще».

У такому випадку можуть згодитися (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ):

— платіжне доручення про повернення грошей покупцеві;

— претензія щодо якості, угода про розірвання договору;

— товарно-транспортна накладна***.

*** Коли без ТТН можна обійтися, а коли — ні, зможете прочитати в статті «ТТН-запитання: ні кінця ні краю» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 12).