Теми статей
Обрати теми

Z-звіт VS оприбуткування готівки

Сумцова Ольга, податковий експерт
Після змін, внесених постановою Правління НБУ від 24.05.2018 р. № 54 до «касового» положення № 148*, знову по-новому зазвучав термін «оприбуткування готівки»**. Нововведення відразу викликало запитання в суб’єктів господарювання, які проводять розрахунки із застосуванням РРО. Зокрема: чи достатньо зараз Z-звіту для того, щоб виручка вважалася оприбуткованою, чи ще потрібно складати і прибутковий касовий ордер? Цьому й іншим запитанням, пов’язаним з оприбуткуванням РРОшної виручки, і присвятимо сьогоднішню статтю.

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

** Стаття «Положення про касові операції: «революція» триває» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 24).

Коли Z-звіт = оприбуткуванню готівки?

Дійсно, з 1 червня 2018 року для цілей оприбуткування готівки призначена не лише касова книга, а й Z-звіт та розрахункові квитанції.

Але! Слід врахувати, що правило «z-звіт = оприбуткуванню готівки» стосується тільки: (1) відокремлених підрозділів підприємств, які проводять готівкові розрахунки виключно через РРО та/або КОРО з розрахунковими квитанціями і не ведуть касової книги, (2) ФОП, які проводять готівкові розрахунки через РРО та/або КОРО з розрахунковими квитанціями (п. 11 Положення № 148):

«оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб — підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО».

Так, оприбуткувати готівку для відокремлених підрозділів без (!) касової книги і ФОП, які проводять готівкові розрахунки через РРО та/або КОРО з розрахунковими квитанціями, — означає сформувати, роздрукувати Z-звіт і підклеїти його до відповідних сторінок КОРО/занести дані розрахункових квитанцій до КОРО.

Тож будьте уважні! З 01.06.2018 р., якщо відокремлений підрозділ, який проводить готівкові розрахунки через РРО та/або КОРО з розрахунковими квитанціями і не веде касової книги, не зробив вчасно Z-звіт і не вклеїв його до КОРО, то його виручка за відповідний день вважається неоприбуткованою (несвоєчасно оприбуткованою). А за це загрожує штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за Указом № 436***.

*** Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Для відокремлених підрозділів, які проводять розрахунки через РРО та не ведуть касової книги, факт оприбуткування готівки встановлюється за КОРО.

Причому, зверніть увагу, що обидві умови: (1) Z-звіт своєчасно роздрукований і (2) підклеєний до КОРО, повинні виконуватися одночасно. Якщо Z-звіт роздрукований вчасно, але не підклеєний до КОРО, то виручку теж визнають неоприбуткованою.

При цьому, забігаючи наперед, зазначимо: якщо відокремлений підрозділ проводить розрахунки через РРО та/або КОРО з розрахунковими квитанціями, але при цьому веде касову книгу, то оприбуткуванням готівки для нього вважається саме запис у касовій книзі на підставі прибуткового касового ордера, а не Z-звіт до КОРО (про це детальніше — у наступному підрозділі).

Але повернемося до наших відокремлених підрозділів без касової книги. Якщо такий відокремлений підрозділ самостійно здаватиме виручку на інкасацію, то головне підприємство у себе в касовій книзі цю виручку не показує, оскільки вона безпосередньо не надходить до його каси (вона надійде йому в безготівковій формі на рахунок).

Тобто в цьому випадку для повного оприбуткування виручки достатньо того, що відокремлений підрозділ у день її отримання роздрукував Z-звіт і вклеїв його до КОРО.

А ось якщо відокремлений підрозділ здає виручку до каси «центрального» підприємства, то, крім того, що відокремлений підрозділ покаже «прихід» готівки за КОРО, і головному підприємству потрібно буде оприбуткувати в себе в касі цю виручку: скласти ПКО і на його підставі внести запис до касової книги.

Усе просто, коли робочий день точки продажу збігається з робочим днем каси підприємства. Тоді виручка того ж дня буде оприбуткована і в касі головного підприємства. А якщо графіки роботи центрального підприємства і відокремленого підрозділу відрізняються? Якою датою тоді повинно пройти оприбуткування виручки по касовій книзі головного підприємства?

Раніше в «старому» Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (п. 4.3) було передбачено, що якщо бухгалтерія і касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО, в ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юрособи здійснюються наступного робочого дня для підприємства- юрособи.

У новому Положенні № 148 подібного застереження немає, але в ньому є п. 40, яким передбачено, що у разі, якщо режим роботи відокремленого підрозділу не збігається з розпорядком функціонування юрособи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремленого підрозділу з бухгалтерією підприємства (юрособи).

Тобто в які строки в цьому випадку має бути оприбуткована виручка в касі головного підприємства, прописується у внутрішньому документі.

Згідно з п. 12 Положення № 148 підприємство повинно розробити і затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі, в якому максимально врахувати особливості роботи підприємства і його відокремлених підрозділів. Для відокремлених підрозділів порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється і доводиться внутрішнім документом підприємства (тобто наказом).

Тобто якщо в порядках оприбуткування готівки головного підприємства і відокремленого підрозділу буде прописано, що у зв’язку з незбігом графіку роботи каси підприємства і відокремленого підрозділу виручка здається в касу головного підприємства на наступний робочий день для підприємства-юрособи, то, в принципі, тоді скласти ПКО і зробити запис до касової книги головне підприємство має право днем отримання виручки від відокремленого підрозділу. Адже в п. 11 Положення № 148 зазначено, що виручка, яка надходить до каси, оприбутковується в день отримання готівки в повній сумі. Оприбуткувавши готівку в день, коли вона надійшла до каси від відокремленого підрозділу, ми виконаємо цю вимогу.

При цьому ще раз підкреслимо: оприбуткування готівки безпосередньо у відокремленого підрозділу, який не веде касової книги, повинно пройти в день її фактичного отримання на підставі Z-звіту і запису в КОРО.

Тут варто врахувати такі моменти:

1) дотримання ліміту каси. У загальному випадку в неробочий час забороняється зберігати понад ліміт. Але! Грошова виручка не вважатиметься понадлімітною, якщо вона буде здана в касу головного підприємства не пізніше наступного робочого дня такого підприємства. Згідно з п. 48 Положення № 148 підприємства, в яких час закінчення робочого дня (зміни) не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, повинні здавати готівку для її зарахування на рахунки в банку наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

Причому зверніть увагу: через касу головного підприємства повинна пройти вся виручка, отримана відокремленим підрозділом, — інакше це буде розцінено як неоприбуткування.

2) стосовно «зберігання» цієї виручки у відокремленого підрозділу. А ось тут уже не все так однозначно. Якщо виручка залишатиметься до ранку у відокремленого підрозділу, то тоді, зазвичай, виручку зберігають у ящику РРО до початку наступної зміни. Оскільки в цій ситуації готівка не покидає ящик РРО, перед виконанням Z-звіту касир не виконує операцію «службова видача». У свою чергу, друк Z-звіту обнуляє фіскальну пам’ять РРО, тому потім усю суму виручки, яка залишається «ночувати» в ящику РРО, потрібно знову на момент реєстрації першої розрахункової операції ввести в пам’ять РРО через операцію «службове внесення». У принципі, фіскали не проти цього (роз’яснення в 109.06 ЗІР, лист ГУ ДФС у Волинській обл. від 24.05.2018 р. № 2301/ІПК/03-20-14-05-11).

Є й інший варіант — зробити операцію «службова видача» і зберігати гроші в сейфі за умови його знаходження в місці проведення розрахунків. Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

При цьому, як рекомендують самі фіскали: з метою уникнення непорозумінь з контролюючими органами бажано обумовити таку ситуацію у внутрішньому наказі (у тому ж порядку оприбуткування готівки), в якому слід зазначити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, повинна зберігатися тільки виручка від реалізації з використанням РРО.

А взагалі, враховуючи те, як фіскали завжди перевіряють дотримання касової дисципліни, можливо, все-таки варто або переглянути режим роботи касира підприємства (юрособи), для того щоб виручка могла бути оприбуткована в касі головного підприємства «день у день», або забезпечити можливість інкасації безпосередньо виручки з відокремленого підрозділу.

Якщо підприємство / відокремлений підрозділ веде касову книгу

Вище ми розглядали ситуації з оприбуткуванням готівки у випадку, коли відокремленими підрозділами, які проводять розрахунки через РРО, не ведеться касова книга.

Важливо! А ось для всіх інших суб’єктів: (1) для підприємств, які здійснюють розрахунки через РРО і при цьому ведуть касову книгу для здійснення інших операцій; (2) відокремлених підрозділів, які самостійно ведуть касову книгу,

оприбуткуванням готівки, як і раніше, вважається (!) відповідний запис у касовій книзі на підставі прибуткового касового ордера.

Тобто вони повинні керуватися першим абзацом п. 11 Положення № 148:

«Оприбутковуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів».

Так, звичайно, можна сперечатися про те, що в цьому абзаці сказано про розрахунки, які проводяться з оформленням ПКО і ВКО. А розрахунки через РРО ми не оформляємо касовими ордерами. Але! Як ми зазначили вище, норма про те, що Z-звіт = оприбуткуванню готівки, встановлена тільки для відокремлених підрозділів без касової книги і ФОП. А для «звичайних» підприємств і відокремлених підрозділів з касовою книгою відповідне правило не прописане. А отже, їм нічого не залишається, як керуватися загальною нормою з абз. 1 п. 11 Положення № 148: «оприбуткування готівки = відповідний запис у касовій книзі на підставі ПКО».

Звідси відповідь на дуже популярне зараз запитання: є Z-звіт — чи можна не складати ПКО на виручку, отриману з РРО? Ще раз підкреслимо: не складати ПКО дозволено тільки відокремленим підрозділам, які не ведуть касової книги і ФОП. Усім іншим на виручку, отриману з РРО, складати ПКО потрібно в день її фактичного отримання на повну суму. Відсутність запису в касовій книзі вважатиметься неоприбуткуванням готівки із застосуванням 5-кратного штрафу за Указом № 436.

Тобто для підприємств, а також відокремлених підрозділів з касовою книгою факт оприбуткування готівки встановлюється за касовою книгою.

А ось відсутність запису / несвоєчасний запис у КОРО для таких суб’єктів не може стати причиною для визнання виручки неоприбуткованою і накладення п’ятикратного штрафу згідно з абз. 3 ст. 1 Указу № 436. За це порушення загрожує адмінштраф згідно зі ст. 1551 КУпАП у розмірі від 5 до 10 нмдг (85 — 170 грн.) — при першому порушенні і від 10 до 20 нмдг (170 — 340 грн.) — при повторному протягом року. Якщо Z-звіт так і не буде вклеєний у КОРО на момент перевірки, підприємству також загрожує штраф згідно з п. 121.1 ПКУ за незбереження первинних документів, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів. Перше порушення тягне накладення штрафу в розмірі 510 грн., повторне, здійснене платником, до якого протягом року був застосований штраф за таке ж порушення, — 1020 грн.

Як обчислюються 24 години для роздрукування Z-звіту?

Ресторан — відокремлений підрозділ без касової книги — працює цілодобово, зміна відбувається о 6:00. Чи можна робити роздрукування Z-звіту й оприбуткування готівки в цей же час (о 6:00)? Чи це обов’язково потрібно зробити до 24:00 попереднього дня?

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону про РРО Z-звіт необхідно роздруковувати щодня за ті дні, коли здійснювалися розрахункові операції. Відповідно до п. 1 приміток до Вимог № 199**** підсумок розрахунків обчислюють за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

**** Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

У п. 2 Вимог № 199 наведено таке визначення зміни: «…це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту».

Виходить, що початок відліку тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту.

На перший погляд здається, що оскільки з моменту роздрукування попереднього Z-звіту не минуло 24 годин, роздрукування наступного Z-звіту можна проводити не пізніше 6:00 наступного дня.

Але! Фіскали (і часто навіть суди їх у цьому підтримують) вважають, що відлік часу потрібно проводити від початку календарної доби, а не від часу реєстрації першої розрахункової операції. У категорії 109.10 ЗІР податківці розмістили консультацію, де сказано про те, що якщо підприємство працює цілодобово, то Z-звіт потрібно роздруковувати щодня після закінчення робочої зміни, але не пізніше за 24 годину цього дня.

Крім того, слід врахувати, що якщо роздрукування Z-звіту й оприбуткування готівки здійснюватимуться наступним днем — не буде дотримано правило про оприбуткування готівки в день її фактичного надходження на повну суму (п. 11 Положення № 148).

При цьому варто зазначити:

1) робити Z-звіт при передачі зміни від одного касира іншому необов’язково. Адже поняття зміни для цілей застосування законодавства про РРО і зміни при визначенні режиму роботи не є тотожними. Як ми вже говорили, зміна при застосуванні РРО є періодом роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Будь-яких застережень, що стосуються режиму роботи касира, для цілей визначення зміни щодо РРО немає;

2) законодавство не забороняє роздруковувати декілька Z-звітів протягом дня.

Це підтверджують і фіскали в роз’ясненнях у категорії 109.09 ЗІР.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі