Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Положення про касові операції: «революція» триває

Шевчук Михайло, податковий експерт
Бухгалтер 911 Червень, 2018/№ 24
Друк
Перший день літа ознаменувався несподіваним, як грім серед ясного неба, набранням чинності Змінами до Положення про ведення касових операцій у нацвалюті в Україні1. Настільки ж несподіваним, як була і поява самого оновленого Положення № 1482 на початку цього року. Хоча про проект змін було відомо давно, їх не було так довго, що про них уже встигли забути. І тут… У чому ж суть змін? Зізнаємося, на деякі моменти регулятор змусив поглянути «під новим кутом». Давайте ж розберемося!

1 Затверджені постановою Правління НБУ від 24.05.2018 р. № 54 (далі — постанова № 54).

2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Запізніле відстрочення. Постанову від 29.12.2017 р. № 148, якою затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, доповнено п. 11. Згідно з цим пунктом суб’єкти господарювання мають право до 30.06.2018 р. (включно) використовувати у своїй діяльності форми: відомості на виплату грошей (додаток 1 до Положення № 6373); прибуткового касового ордера (додаток 2); видаткового касового ордера (додаток 3); журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4); касової книги (додаток 5); книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки (додаток 6) та акта про результати інвентаризації наявних коштів (додаток 7), установлені «старим» Положенням № 637.

3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Пізнувато як для перехідних положень img 1. Усе вже і так адаптувалося без допомоги НБУ, тож дароване право вже мало кого зацікавить. Переходимо до наступних «родзинок».

Установлений граничний строк (новий п. 12), до закінчення якого потрібно розробити і затвердити порядок оприбуткування готівки в касі4. Це знову-таки 30.06.2018 р. (включно). Тим, хто вже впорався із цим завданням, потрібно співвіднести його положення з «новинками» в Положенні № 148 (про які ми говоритимемо далі), і за необхідності, їх імплементувати.

4 Детальніше із виконанням цього обов’язку (і зі зразком наказу) ви могли ознайомитися у статті «Порядок оприбуткування готівки: готова «риба» для вас» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 10.

Нагадаємо, що жодних штрафних наслідків сама по собі відсутність власного порядку оприбуткування готівки не тягне.

До цієї ж дати (фактично — до кінця цього місяця) суб’єктам господарювання наказано:

— розробити і затвердити порядок розрахунку ліміту каси5 (що передбачено п. 11 постанови, якою затверджено Положення № 148);

5 Більше інформації на тему ви могли почерпнути зі статті «Ліміт каси: новації в порядку розрахунку» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 5).

— користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до 05.01.2018 р. img 2.

Не дуже вдале формулювання img 3! А якщо порядок розрахунку ліміту каси, розроблений з урахуванням Положення № 148, і власне сам ліміт уже затверджені підприємством?! Знову весь червень (з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. (включно)) орієнтуватися на старий ліміт?

Формально саме так і виходить img 4. Хоча логіка підказує, що малося на увазі інше. Що старим лімітом потрібно користуватися до затвердження положення і нового ліміту. Якщо із цим завданням упоралися, то й «перехідна» норма нам ні до чого.

Але, знову ж таки, слів «мають право» немає, а перевищення ліміту — річ штрафонебезпечна.

Оприбуткування готівки: ось вона — ясність. У зв’язку з оновленням з 05.01.2018 р. визначення терміна «оприбуткування готівки» всередині нового «касового» Положення № 148 виявилася низка серйозних суперечностей. А «схибити» в цих питаннях — дуже вже дорого.

«Супутник» неоприбуткування — 5-кратний штраф.

Тепер же НБУ «поспішив» виправитися. А задум авторів Положення № 148 нарешті став зрозумілим.

Увага: з 01.06.2018 р. маємо оновлене визначення оприбуткування готівки (п.п. 18 п. 3 Положення № 148). Це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.

Як і раніше, готівка, що надходить до кас, повинна оприбуткуватися в день одержання готівки в повній сумі (згідно з п. 11 Положення № 148).

Також «розтлумачений» абз. 2 п. 11 Положення № 148, у якому НБУ свого часу «зліпив до купи» ряд моментів. Тепер замість одного «універсального» правила прописані чіткі «рецепти» для кожної ситуації оприбуткування готівки.

Ті, хто веде касову книгу. Оприбуткування готівки установ/підприємств і їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, — це здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО. Тут усе без змін по суті.

Фізособи-підприємці, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням Книги обліку доходів і витрат (Книга ОДВ) або Книги обліку доходів (Книга ОД). Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у Книзі ОДВ (або Книзі ОД) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Фізособи-підприємці, які застосовують РРО та/або Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі цих розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/ занесення цих розрахункових квитанцій до КОРО.

Тобто без запису в КОРО (+ підклеювання фіскального звітного чека в КОРО на РРО) оприбуткування готівки все-таки не відбувається.

По суті, повертаємося до «традиції», що існувала до появи Положення № 148.

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які застосовують РРО та/або КОРО без ведення касової книги. Оприбуткуванням готівки для них є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Тобто ось яким, виявляється, був задум авторів Положення № 148. А ми-то відразу і не зрозуміли — довелося НБУ розтлумачувати img 5.

Благо тепер уже точно можна не сумніватися — відокремленим підрозділам з РРО або КОРО з РК, які не приймають (не видають) готівку за касовими ордерами, касова книга не потрібна навіть у разі здачі готівкової виручки прямо до банку6!

6 Історія проблеми — зокрема, в статті «Дивні» роз’яснення від НБУ: відокремлені підрозділи і К°» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 15).

Крім того, п. 11 Положення № 148 уточнено, що суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: (1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; (2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; (3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Також «уточнили», що документи, перелічені в п. 29 Положення № 148, не лише свідчать про здавання виручки до банку, але і є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання. У їх числі, нагадаємо:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена печаткою банку;

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) примірник (а не копія) супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Знову-таки, навіщо це прописано, не до кінця зрозуміло img 6. Візьмемо ФОП, яка взагалі може працювати без рахунку в банку. Про яке підтвердження тоді в цьому разі йдеться img 7?

Знову ж таки, є свій механізм оприбуткування, який ніяк не пов’язаний зі здачею грошей до банку. Про яке підтвердження тоді йдеться?

Для ФОП Книга ОД дорівнює в правах Книзі ОДВ. Як ви, мабуть, встигли помітити, в частині оприбуткування готівки Книга ОД (ведуть єдиноподатники — неплатники ПДВ) тепер згадується разом із Книгою ОДВ. Утім, рівноправ’я img 8 цих Книг податківці обстоювали і раніше. А протилежна точка зору не мала перспектив.

З 01.06.2018 р. Книга ОД, як і Книга ОДВ (а також касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, КОРО), відповідає поняттю книги обліку (з п.п. 13 п. 3 Положення № 148).

Підпункт 14 п. 3 Положення № 148 тепер надає визначення не лише Книги ОДВ, але й Книги ОД, не роблячи між ними жодної принципової відмінності.

Тобто тепер НБУ в Положенні № 148 врахував той факт, що не всі підприємці ведуть Книгу ОДВ. Є ще ті, хто веде Книгу ОД. Тобто для цілей оприбуткування готівки Книга ОДВ = Книга ОД.

Готівкові обмеження: є зміни. На додаток до передбаченого в п. 6 Положення № 148 обмеження в сумі 50 тис. грн. на готівкові розрахунки між суб’єктами господарювання і фізособами додали, здавалося б, аналогічне обмеження за розрахунками фізосіб із суб’єктами господарювання.

Запитання — навіщо це зроблено? Адже існуюче раніше обмеження і так працювало «в обидва боки»: у суб’єкта господарювання враховувалися як вихідні платежі на користь фізосіб, так і вхідні платежі від фізосіб7. У крайньому разі, в цьому були переконані податківці.

7 Детальніше про що ви могли прочитати у статті «Порушення готівкових обмежень — «двосічний меч»?» в минулому номері журналу.

Якщо придивитися, можна виділити відмінну рису новоприбулого обмеження. Так, якщо стосовно юросіб і підприємців у п. 6 Положення № 148 прямо зазначено, що кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (тобто ліміт розрахунків по суті кратний числу «контрагентів»), то для фізосіб такого застереження не передбачено img 9.

Відповідно є підстави вважати, що в НБУ був задум:

— «лімітувати» для фізосіб суму вихідних готівкових платежів із суб’єктами господарювання за день;

Те ж стосується і готівкових розрахунків фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

— дати їм «на все про все» 50 тис. грн. (а не по кожному «контрагенту»).

Чи можна тепер говорити, що після змін суб’єкти господарювання повинні будуть «звіряти» з 50 тис. грн. виключно вихідні платежі на користь фізосіб? Мовляв, для вихідних від фізосіб платежів — є окрема норма. Вважаємо такий підхід поки що дуже ризикованим. На наш погляд, діяти потрібно, як і раніше! Чіткості недостатньо. Відповідно податківці можуть залишитися при своїй думці.

На цьому поки що все.

P. S. Зазначимо також, що в попередньому номері ми зачіпали в тому числі питання відсутності Z-звіту в КОРО, несвоєчасного обнулення оперативної пам’яті8. Зміни, що коментуються, кардинально змінюють підхід до оприбуткування, тому зроблені раніше висновки підлягають перегляду з оглядкою на «новинки» в Положенні № 148.

8 Стаття «Використання КОРО: обходимо штрафонебезпечні зони» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 23).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі