З 01.01.2018 р. (завдяки новій редакції п. 261 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) коло операцій, охоплених ІТ-пільгою, було розширене. Зокрема, було додано, що під ІТ-пільгу потрапляють також:
— постачання копій (екземплярів) комп’ютерних програм, їх частин компонентів у матеріальній та/або електронній формі. Утім, примірники/копії/зразки програмної продукції пільгувалися і раніше. Для них «добро» на ІТ-пільгу надавали податківці ще в УПК № 536* (запитання 12). До речі, фіскали підтверджують, що ця консультація у частині, що не суперечить ПКУ, як і раніше, «в силі»;
— постачання програмної продукції у формі кодів (посилань) для активації комп’ютерних програм;
— доступ до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
— постачання змін, оновлень, доповнень та/або розширень функціоналу комп’ютерних програм (або прав на їх отримання протягом якогось часу). Податківці, загалом, і до цього визнавали право на пільгу в цьому випадку.
Листи ДФСУ від 17.08.2017 р. № 1649/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 24.05.2017 р. № 320/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 06.10.2016 р. № 17357/5/99-99-15-03-02-16 і від 07.09.2015 р. № 19054/6/99-99-19-03-02-15.
Так ось, у «свіжих» ІПК від 16.05.2018 р. № 2183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 16.05.2018 р. № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці розглянули низку запитань, пов’язаних із застосуванням ІТ-пільги під зміни-2018.
Доступ до контенту й онлайн-сервісів. З 01.01.2018 р. згідно з «оновленим» п. 261 підрозд. 2 розд. XX ПКУ під звільнення ПДВ потрапляє не лише постачання інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, але також і доступ до них.
Але у вищеназваних ІПК податківці звужують межі застосування пільги з «послуг доступу». На їхню думку, пільга діє тільки в тому випадку, якщо скориставшись доступом до контенту, інтернет-сайта або онлайн-сервісу покупець отримує програмну продукцію (її копію).
Якщо ж доступ обмежується тільки наданням права на пошук, обробку, отримання інформації та інші дії без фактичного постачання програмної продукції (її копії), то така операція вважається операцією з подання послуг з пошуку, обробки, отримання інформації (пп. «в», «д» п. 186.3 ПКУ) й оподатковується ПДВ в загальному порядку — за ставкою 20 %.
Тобто якщо покупець отримує тільки право на користування порталом або онлайн-сервісом без факту передачі примірника програми, то ПДВшної пільги немає 
.
Послуги техпідтримки. Особливість комп’ютерних програм полягає в тому, що встановивши її один раз на комп’ютер, ще не можна «заспокоюватися». Програмі для адекватної роботи потрібна постійна технічна підтримка.
Чи поширюється ІТ-пільга на такі послуги?
Якщо такі послуги є складовою програмної продукції (тобто включаються у вартість програмного продукту й окремо їх вартість не виділяється) — то вони пільгуються, як і сам програмний продукт.
А ось якщо вартість техпослуг виділена окремо, то тоді фіскали зазначають, що потрібно орієнтуватися на те, передбачають чи ні такі послуги/роботи будь-які зміни в програмному продукті. Так, якщо:
1) в результаті постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних з програмною продукцією, передбачаються зміни в програмному забезпеченні (тобто відбуваються будь-які оновлення, зміни, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, або права на їх отримання протягом якогось часу) — то тоді ця операція розглядається як постачання програмної продукції із застосуванням ІТ-пільги.
Ще раз зазначимо, що з 01.01.2018 р. в «програмному» п. 261 прямо прописали, що ІТ-пільга поширюється і на оновлення/доповнення/зміну програмного продукту.
Хоча додамо. Якщо ми хочемо в цьому випадку застосувати ПДВ-пільгу, то в договорі і в первинці предмет постачання потрібно формулювати як «постачання пакету оновлень/доповнень» тощо (а не постачання послуг з оновлення програми — тобто про послуги не згадувати). Також зазначимо, що постачання таких оновлень, як і постачання програмної продукції, слід кодувати в податковій накладній під «умовним» кодом УКТ ЗЕД для програмної продукції (00502);
2) послуги не передбачають будь-яких змін у програмному забезпеченні (установка, налагодження, тестування, виявлення й усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операції з постачання таких послуг обкладаються ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 %.
Причому! У нинішніх роз’ясненнях фіскалів уже немає згадок про те, що право на пільгу при постачанні оновлень/змін/доповнень має тільки виробник програмної продукції. Тобто якщо оновлення постачає посередник, то така операція також пільгується.
Адже п. 261 встановлює звільнення для операцій, а не для окремих осіб.
Постачання обладнання разом із програмним забезпеченням. Тут усе просто:
— якщо вартість програмного забезпечення не виділяється окремо (тобто ціна включена у вартість обладнання) — то постачання розглядають як постачання обладнання й обкладають 20 % ПДВ;
— якщо ж програмна продукція виділена як окремий елемент постачання і на неї передані виключні майнові права — до вартості такої програмної продукції застосовується ІТ-пільга з ПДВ.
Розробка програмної продукції. Буває ситуація, коли за умовами договору розробник не отримує права власності на розроблену програмну продукцію, а первісно таке право належить замовникові. У цьому випадку податківці, як і раніше, не визнають ІТ-пільгу (такого ж висновку вони доходили і в УПК № 536).
Аргумент такий — у цьому випадку немає переходу права власності від продавця до покупця (п.п. 14.1.191 ПКУ). При такому підході оподаткування послуг з розробки повинне відбуватися в розробників за правилами п.п. «в» п. 186.3 ПКУ (тобто залежно від місця постачання, яке визначається, у свою чергу, за місцем реєстрації замовника-одержувача).
Тому якщо замовником послуг виявиться нерезидент, то такі послуги не обкладатимуться ПДВ.
А у власників-розробників — пільга зберігається.
Продаж примірників програмної продукції. Тут, власне, нічого нового немає.
Якщо здійснюється постачання примірників комп’ютерної програми з наданням ліцензії, яка обмежує використанням такої комп’ютерної програми за її функціональним призначенням («кінцеве користування») — то пільга застосовується. Зараз про це прямо говориться в п. 261 і п.п. 14.1.225 ПКУ.
Причому, як підтверджують податківці, пільга зберігається на всіх етапах постачання: від розробника — до споживача.
Чи можна відмовитися від ІТ-пільги? Фіскали у своїх ІПК ще раз нагадали, що відмовитися від ІТ-пільги не можна! Адже відмовитися можна тільки від індивідуальної пільги (що надається конкретно окремому платникові). А ІТ-пільга стосується операцій. Тому відмовитися від неї не можна.
Роялті/нероялті. Фіскали також звернули увагу, в яких випадках постачання програмного забезпечення не визнаються роялті. Так:
1) не належать до операцій-роялті постачання програмного забезпечення, при яких відбувається передача прав власності на таку продукцію (згідно з договором про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності), тобто коли відбувається купівля-продаж програмного продукту як об’єкта права інтелектуальної власності. У цьому випадку застосовується ІТ-пільга з ПДВ;
Причому при будь-якому способі постачання: на матеріальних носіях, електронним способом, у тому числі через Інтернет, за допомогою електронної пошти або інших засобів передачі інформації.
2) якщо ліцензійні умови використання програмного продукту обмежені кінцевим використанням програмного продукту без права на його відтворення або якщо відтворення обмежене використанням кінцевим споживачем, відповідно платежі за користування програмою не вважаються роялті.
Такі операції пільгуються (звільняються від ПДВ).
А ось якщо ліцензійні умови не обмежуються використанням програмного продукту за функціональним призначенням (можливі в тому числі розповсюдження/відтворення/тиражування примірників програмного продукту), то тоді платежі за передачу прав на користання програмною продукцією визнаються роялті (не об’єкт за п.п. 196.1.6 ПКУ).
