Повернення зайвих коштів з ПДВ-рахунку
Вільно розпоряджатися грошовими коштами на ПДВ-рахунку не можна. Ці кошти призначені для сплати ПДВ-зобов’язань до бюджету за поточною декларацією (п. 2001.5 ПКУ). І тільки коли за такими коштами утворюється «надлишок», у платника з’являється право повернути ці кошти.
Як ці кошти могли потрапити на ПДВ-рахунок? Це кошти, якими платник поповнював ПДВ-рахунок, щоб зареєструвати «вихідні» податкові накладні (ПН) у ЄРПН або сплатити поточні зобов’язання з ПДВ-декларації. Тобто ті, які при зарахуванні збільшували регліміт через показник ∑ПопРах.
Справедливо вищесказане і для коштів, які «впали» на ПДВ-рахунок через «поворотну» норму з п. 43.41 ПКУ. Адже на ПДВ-рахунок іде повернення надміру сплаченого ПДВ, зарахованого до бюджету саме з ПДВ-рахунку.
Тобто це все ті ж кошти, які при «первісному заході» на ПДВ-рахунок (до списання з нього коштів) збільшували показник ∑ПопРах.
Чи «складно» повернути кошти з ПДВ-рахунку? У принципі — ні. Механізм повернення на практиці реально працює. Щоправда, щоб не мати проблем з поверненням коштів, треба уважно ознайомитися з усіма умовами і (!) правильно заповнити заяву — додаток Д4.
Умови повернення коштів з ПДВ-рахунку прописані в пп. 2001.5 — 2001.6 ПКУ і п. 21 Порядку № 569*. Спершу потрібно визначити, чи дійсно є «надлишок» грошових коштів на ПДВ-рахунку.
* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
Надлишок є, якщо (!) на дату подання поточної декларації з ПДВ сума коштів на електронному ПДВ-рахунку (дізнатися про неї можна з Витягу за формою J/F 1402301) перевищує суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету згідно з даними поточної ПДВ-декларації (ряд. 18 декларації). «Надлишок» грошових коштів можна:
1) або повернути на поточний рахунок;
Якщо є податковий борг, то повернути можна тільки суму, що перевищує суму податкового боргу.
2) або «пустити» в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, який виник після 1 липня 2015 року.
І в першому, і в другому випадку для повернення коштів з ПДВ-рахунку потрібно подати заяву (п. 2001.5 ПКУ) — додаток Д4 до декларації з ПДВ. Причому подати її можна тільки у складі поточної декларації. Окремо — не можна. Для першого випадку (якщо повертаються кошти на поточний рахунок) заповнюються таблиці 2 і 3 додатка Д4, а для другого випадку (коли направляємо надлишок у рахунок погашення податкового боргу) — таблиця 4.
Але це ще не все. У разі повернення коштів на поточний рахунок є ще додаткові умови:
1) сума ПДВ за даними ПН/РК, складеними у звітному періоді і зареєстрованими в ЄРПН, не повинна перевищити суму податкових зобов’язань, задекларованих у звітному періоді.
Якщо таке перевищення є, хоч на 1 грн., у поверненні коштів з ПДВ-рахунку відмовлять.
Таке перевищення може виникнути, наприклад, якщо у звітному періоді була зареєстрована датована цим же періодом «помилкова» ПН (яка не відображається в декларації), але не був зареєстрований «анулюючий» РК до неї. Або в результаті банальної розбіжності в копійках через округлення в декларації.
Тому перш ніж заявляти суми до повернення, потрібно порівняти суму ПДВ, зазначену в усіх ПН, складених у звітному періоді і зареєстрованих в ЄРПН, з сумою ПДВ-зобов’язань, задекларованих у цьому ж звітному періоді;
2) достатньо регліміту (суми ∑Накл). Сума коштів до повернення на поточний рахунок не повинна перевищувати наявну суму регліміту (∑Накл) на момент подання декларації з ПДВ (п. 2001.6 ПКУ). Повернення коштів не повинне призвести до появи від’ємного регліміту.
Варто пам’ятати: щойно ви подасте заяву — додаток Д4 на повернення коштів з ПДВ-рахунку (причому незалежно від того, будуть вони повертатися на поточний рахунок чи направлятися в рахунок погашення податкового боргу, що виник після 1 липня 2015 року) — тут же (на дату її подання) на суму повернення у вас спишуть регліміт шляхом зменшення показника ∑ПопРах (п. 21 Порядку № 569) 
.
Якщо всі умови для повернення виконуються — можемо переходити до заповнення додатка Д4.
Отже, як вже було сказано вище, у разі повернення коштів з ПДВ-рахунку на поточний рахунок — заповнюємо таблиці 2 і 3 додатка Д4.
У заповненні таблиці 2, на перший погляд, здається все легко — дотримуйся назв граф, та й усе. Але! Якщо наприклад, у вас сума регліміту на дату подання декларації (∑Накл) виявиться меншою, ніж сума коштів на ПДВ-рахунку — то в гр. 1 таблиці 2 потрібно зазначати не всі наявні кошти на ПДВ-рахунку, а суму, яка дозволяє вийти на «дозволену» суму з гр. 4 (щоб сума за гр. 4 відповідала сумі, що повертається, і вписалася в обмеження з регліміту).
Приклад. На дату подання поточної декларації на ПДВ-рахунку є 60000 грн. Сума ПДВ до сплати за поточною декларацією (ряд. 18) — 40000. Припустимо, платник бажає повернути весь «надлишок» коштів на ПДВ-рахунку. Регліміт (∑Накл) на момент складання декларації:
— варіант А — 25000 грн.;
— варіант Б — 15000 грн. У цьому випадку, якщо в гр. 1 таблиці 2 додатка Д4 ми впишемо всю наявну суму коштів на ПДВ-рахунку (60000 грн.), а в гр. 2 — суму зобов’язань за декларацією (40000 грн.), то враховуючи формулу (гр. 1 - гр. 2 - гр. 3), у гр. 4 у нас засвітиться сума 20000 грн. А це більше нашого регліміту (15000). У цьому випадку надійде відмова в прийнятті заяви на повернення коштів з ПДВ-рахунку на поточний рахунок. Тому в гр. 1 зазначаємо суму з урахуванням обмежень щодо регліміту (55000).
Таблиця 2
| Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації | Сума узгоджених податкових зобов’язань з податку поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларації) | Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 - графа 2 - графа 3) |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Вариант А | |||
| 60000 | 40000 | 0 | 20000 |
| Вариант Б | |||
| 55000 | 40000 | 0 | 15000 |
У таблиці 3 додатка Д4 потрібно проставити реквізити поточного рахунку, на який має бути зарахована переплата.
Якщо в заяві закралася помилка… Якщо ви, заповнюючи додаток Д4, допустили «сумову» помилку, то уточнюючий розрахунок ви подати не зможете . Адже, як роз’яснюють податківці, надлишкові кошти з ПДВ-рахунку можуть бути перераховані на поточний рахунок, тільки якщо додаток Д4 заповнений правильно. У разі помилки заявити до повернення кошти з ПДВ-рахунку можна тільки в наступному звітному періоді.
Якщо ще не минули граничні строки подання поточної декларації, у складі якої подано додаток Д4 із сумовою помилкою, — у такому разі можна подати Д4 «Звітний новий» у складі декларації «Звітна нова».
Коли повернуть кошти? Після граничного строку, встановленого для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань за поточною декларацією, формується Реєстр на повернення коштів у СЕА. Зазначені Реєстри направляються до Казначейства. Казначейству на «заявлене» перерахування коштів з електронного ПДВ-рахунку відведений строк у 5 робочих днів з граничної дати сплати податкових зобов’язань за декларацією. Щоправда, якщо протягом наступних 5 робочих днів (тобто 10 робочих днів після закінчення граничного строку сплати сум податкових зобов’язань) сума переплати так і не буде «спрямована в потрібне русло» (на поточний рахунок платника або до бюджету), зменшення регліміту має бути відсторновано (останній абзац п. 21 Порядку № 569).
«Бюджетні» переплати (на «особовому рахунку»)
Звернемо увагу і на ситуацію, коли переплата з ПДВ утворилася на бюджетному рахунку. Тут потрібно розрізняти ситуації.
Ситуація 1. Якщо «зайві» кошти потрапили з ПДВ-рахунку. Як таке могло статися? Припустимо, ви подали ПДВ-декларацію, а через час виявили, що зобов’язання, задекларовані до сплати в ній, — завищені. Подаєте УР «на зменшення». Але якщо сума зобов’язань за декларацією вже списана з ПДВ-рахунку, — то подання такого УР сформує переплату на особовому рахунку.
При цьому варто врахувати такий момент. Якщо на особовому рахунку обліковується переплата, то ПДВ-зобов’язання за поточною декларацією все одно доведеться сплачувати з електронного ПДВ-рахунку. Після того, як ви подасте податківцям декларацію з ПДВ, фіскали подадуть Держказначейству реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку за декларацією (п. 2001.6 ПКУ, п. 20 Порядку № 569). Тому при першій же появі коштів на ПДВ-рахунку вони будуть списані Казначейством у погашення зобов’язань за поточною декларацією (п. 22 Порядку № 569). Звичайно ж, за наявності переплати на особовому рахунку (що покриває суму зобов’язань за поточною декларацією) недоплати не буде (тобто штрафів за прострочення сплати узгоджених податкових зобов’язань не буде).
Важливо! У випадку якщо переплата на особовому рахунку утворилася за рахунок коштів, які «зайшли» з електронного ПДВ-рахунку, то повернути переплату можна виключно на ПДВ-рахунок (п. 43.41 ПКУ). Повернення можливе, якщо не минуло 1095 днів з моменту виникнення переплати на особовому рахунку. Для цього потрібно подати заяву податківцям у довільній формі. Причому зробити це можна і через Електронний кабінет (використовуючи меню «Листування з ДФС»).
До речі, перш ніж подавати заяву, потрібно переконатися в наявності такої переплати. Інформацію про це можна знайти в Електронному кабінеті платника в меню «Розрахунки з бюджетом». При цьому суму бажано звірити зі своїми «обліковими» даними.
Увага! Розраховувати на те, що при поверненні коштів на ПДВ-рахунок збільшиться регліміт, не варто (показник ∑ПопРах на цю суму не збільшиться ). На це звертають увагу і фіскали в категорії 101.17 ЗІР. У цьому є логіка. При списанні до бюджету коштів з ПДВ-рахунку — реліміт не зменшувався, відповідно немає підстав для його збільшення при поверненні коштів на ПДВ-рахунок.
Якщо на момент подання заяви реєстрація платника ПДВ вже анульована й електронний ПДВ-рахунок відсутній, то повертати кошти будуть шляхом перерахування їх на поточний рахунок платника податків (п. 43.41 ПКУ).
Коли чекати повернення коштів на ПДВ-рахунок? Не пізніше ніж за 5 роб. дн. до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником заяви на повернення коштів податківці повинні подати висновок Держказначейству про зарахування відповідної суми на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.5 ПКУ). Ще 5 роб. дн. відводиться Держказначейству для зарахування таких коштів.
Ситуація 2. Переплата з ПДВ на бюджетному рахунку не пов’язана з відповідними перерахуваннями з ПДВ-рахунку. Утворитися вона могла, наприклад, при сплаті ввізного ПДВ або коли зобов’язання з ПДВ помилково були сплачені безпосередньо до бюджету повз ПДВ-рахунок.
У цьому випадку вищезгаданий п. 43.41 ПКУ про повернення коштів на ПДВ-рахунок не працює. Оскільки ці кошти не були зараховані з ПДВ-рахунку (вони йшли повз ПДВ-рахунок) — повертаються вони на поточний рахунок платника (тобто в загальному порядку — як і для повернення переплат з інших податків). На це звертають увагу і податківці в листі ДФСУ від 13.02.2017 р. № 3576/7/99-99-07-02-03-17.
Для повернення коштів потрібно подавати податківцям заяву в довільній формі.
