Зазначимо, що безпосередньо в Порядку зупинення реєстрації ПН* (далі — Порядок) визначено критерії, які надають право на «блокувальний» імунітет, тобто при дотриманні яких податкові накладні (ПН) / розрахунки коригування (РК) платника не потраплятимуть під блокування.
* Затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117. Коментар до неї знайдете в статті «Прийнята постанова про блокування податкових накладних» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 11).
«За дужки» винесені показники, за якими визначаються позитивна податкова історія платника (ПН/РК щасливчиків з такою історією не блокуватимуть), а також критерії ризиковості платника і ризиковості операцій. Їх повинні визначити податківці.
Сьогодні приділимо увагу саме критеріям, які надають право на «блокувальний» імунітет. Їх усього три, і названі вони в п. 3 Порядку. Отже, не блокуватимуть:
1. ПН, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю) та/або складені за операціями, що є звільненими від оподаткування. Це ПН:
1) з відміткою «Х» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)», тобто ПН з типами причин «01» — «15»;
Знову ж таки в порядку нічого не сказано про РК до таких ПН. Але радше за все, вони також не потраплятимуть під блокування.
2) ПН, складені на звільнені від ПДВ операції (на підставі ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
2. ПН/РК, реєстровані до досягнення «планки» в 500 тис. грн.
У п. 3 Порядку сказано, що не підлягають моніторингу на ризиковість ПН/РК платників, якщо «обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК, складає менше 500 тис. гривень та керівник — посадова особа такого платника податків є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку».
Як розраховується обсяг постачань у 500 тис. грн.:
1) у розрахунку беруть участь операції, оподатковувані за ставками 20 %, 7 %, 0 % і звільнені від ПДВ операції. Адже обсяги постачань підраховуються за даними всіх зареєстрованих ПН/РК. А ПН/РК не складаються тільки на «необ’єктні» операції;
2) місячний обсяг постачань рахуємо без ПДВ (на це раніше звертали увагу фіскали в листі ДФСУ від 06.09.2017 р. № 2723/99-99-07-05-01-18). Орієнтир — гр. 10 ПН / гр. 13 РК «Обсяги постачання» або розділи V — IX розділу «А» ПН;
3) обсяги постачання (500 тис.) рахуються за даними ПН/РК, зареєстрованих у поточному місяці, з урахуванням обсягів постачання, зазначених у поданій на реєстрацію ПН/РК.
При цьому, незважаючи на формулювання «зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці», раніше фактично перевірялося, чи набралося 500 тис. за складеними за відповідний місяць ПН/РК, що потрапили в ЄРПН.
Тобто під «поточним» місяцем мався на увазі той місяць, у якому були складені ПН/РК, а не місяць, у якому вони були направлені для реєстрації в ЄРПН.
Наприклад, обсяг постачання за ПН, датованими квітнем, склав 700 тис. грн. без ПДВ. При цьому: (1) частину з них платник реєструє у квітні (на суму 500 тис. грн. без ПДВ); (2) частину — у травні (на суму 200 тис. грн. без ПДВ). У травні також платник реєструє травневі ПН на суму 450 тис. грн. без ПДВ. Припустимо, в травні спочатку реєструються квітневі ПН, а потім — травневі.
Зареєстровані в травні квітневі ПН (200 тис. без ПДВ) перевірятимуться на ризиковість, незважаючи на те, що на дату їх реєстрації (у місяці реєстрації) ще не набраний поріг у 500 тис. Адже система дивиться, чи не досягнутий загальний обсяг (500 тис.) за квітневими ПН. А ось травневі ПН на суму 450 тис. без ПДВ безпроблемно в травні пройдуть реєстрацію (за ними ще не досягнутий поріг у 500 тис.).
Велика ймовірність, що такий підхід збережеться і зараз.
3. ПН платника ПДВ, який одночасно: (1) дотримується рівня податкового навантаження (D > 0,03); (2) нарощує обсяги постачань у розумних межах (P < 1,4).
Рівень податкового навантаження (D). Визначається так: D = S : Т,
де S — загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податків і його відокремленими підрозділами.
Враховується сума ЄСВ + усіх податків і зборів (місцевих і загальнодержавних за винятком «імпортного» ПДВ), сплачених платником + його відокремленими підрозділами за попередні 12 календарних місяців;
Т — загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що обкладаються ПДВ за ставками 0, 20 і 7 %, зазначеними в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
При підрахунку показника Т:
1) враховуються операції, оподатковувані за ставками 20 %, 7 % і (нове!) 0 % (незважаючи на формулювання «постачання на митній території України» — радше за все, тут маються на увазі й експортні операції);
2) постачання беруться без ПДВ (орієнтир — гр. 10 ПН / гр. 13 РК).
Приріст обсягу постачань. Для визначення приросту обсягів постачань (Р) використовуємо формулу: P < Pм х 1,4,
де P — сума ПДВ, зазначена в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;
Pм — найбільша місячна сума ПДВ, зазначена в ПН/РК, зареєстрованих платником у ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
Інакше кажучи, сума ПДВ у поточному місяці (у місяці подання ПН/РК на реєстрацію) не повинна перевищити на 40 і більше відсотків максимальну місячну суму ПДВ (за даними зареєстрованих ПН/РК) за останні 12 календарних місяців.
