* http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html.
Спочатку згадаємо механізм застосування критеріїв ризиковості (на схемі ми його розбирали в попередньому номері**).
** Стаття «Блокування ПН/РК: «дубль 2» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 13).
Є ПН/РК, які взагалі випадають з моніторингу, — вони названі в п. 3 Порядку № 117*** (ПН, які не видаються покупцеві, тощо). Такі ПН/РК не потраплятимуть під блокування — навіть у тому випадку, якщо, наприклад, платник ПДВ виявиться ризиковим. Ми їх аналізували в статті «Критерії «блокувального» імунітету: як їх рахувати» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 12), тому сьогодні на них не зупиняємося.
Усі інші ПН/РК, які не потрапили в «імунітет», — підлягають моніторингу на відповідність:
— критеріям ризиковості платника. Якщо платника визнають за цими критеріями ризиковим — будь-які його ПН/РК, які підлягають моніторингу (не підпадають під «імунітет»), блокуватимуться (п. 6 Порядку № 117);
— критеріям ризиковості операцій. Якщо подана ПН/РК відповідає критеріям ризиковості, її блокують — за винятком випадку, коли платник має позитивну податкову історію (п. 7 Порядку № 117).
Тепер детальніше про критерії ризиковості платника, позитивної податкової історії і ризиковості операцій.
Критерії ризиковості платника
Як ми вже зазначали, якщо платник визнається ризиковим, то всі його ПН/РК (окрім тих, які випадають з-під моніторингу) блокуватимуться.
Критерії ризиковості платника діляться на дві групи:
1. Безапеляційні. Це коли платник ПДВ (достатньо відповідати хоча б одному критерію) зареєстрований (перереєстрований):
1) на недійсні і підробні документи;
2) фізособою з подальшою передачею (оформленням) у володіння або управління неіснуючим, померлим, зниклим без вісті особам;
3) фізособою, яка не мала наміру здійснювати фінансово-господарської діяльності;
4) без відома і згоди засновників та призначених у законному порядку керівників;
5) щодо посадової особи / посадових осіб платника ПДВ судом винесено обвинувальний вирок за ст. 205 ККУ — «Фіктивне підприємництво» (зверніть увагу, що враховується саме наявність вироку, а не сама собою наявність кримінального провадження).
Якщо податківці виявлять факт відповідності платника хоча б одному такому критерію, то автоматично платник вважатиметься ризиковим.
2. За рішенням Комісії ДФС. При відповідності платника таким критеріям у день отримання фіскалами інформації про це буде скликана Комісія ГУ ДФС області, м. Києва, Офісу великих платників, яка прийме рішення визнавати платника ризиковим або ні. Подання платником будь-яких документів/пояснень, щоб вплинути на «результат» такого рішення — не передбачено. За рішенням Комісії ДФС ризиковим можуть визнати платника ПДВ (достатньо потрапити хоча б в один критерій), якщо він:
1) зареєстрований (перереєстрований) на непідконтрольній території України (зона АТО, Крим);
2) зареєстрований платником ПДВ менше ніж 3 місяці;
ПДВ-новачків від блокування може врятувати, наприклад, «відсікаючий» критерій — у 500 тис. грн.
3) не має відкритих рахунків у банку (для юросіб);
4) посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, який ліквідований за процедурою банкрутства протягом останніх 3 років;
5) не подавав фіскалам звітність з ПДВ за останні 2 звітні періоди;
6) не подавав фінзвітність фіскалам за останній звітний період, якщо така звітність повинна була подаватися (стосується платників податку на прибуток);
7) щодо якого є податкова інформація, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Це найбільш невизначений і небезпечний критерій, оскільки навіть приблизний перелік таких ознак не названий. За бажанням, фіскали запросто можуть ним «зловживати». І тоді ні позитивна податкова історія, ні те, що операції платника не вважаються ризиковими, не врятує від блокування (хіба що ПН/РК підпадатимуть під «імунітет» — див. вище). Подивимося, як на практиці фіскали користуватимуться цією підставою.
І ще один момент. Критерії ризиковості платника передбачають, що якщо платник припиняє відповідати критерію, на підставі якого він був визнаний ризиковим, то він виключається з «ризикових». Причому якщо ризиковим платник був визнаний за рішенням Комісії ДФС, то і виключення його з «чорного» списку здійснюється також за рішенням комісії ДФС. Але ось строк, протягом якого комісія ДФС повинна зібратися і прийняти таке рішення, не визначений. Як ви розумієте, це означає, що цей процес може затягуватися…
Поки не буде прийнято відповідне рішення комісії ДФС, платник залишатиметься у складі ризикових 
.
Критерії позитивної податкової історії
Позитивна податкова історія рятує, якщо конкретна ПН/РК підпадає під ознаки ризикових, проте сам платник не відповідає критеріям ризиковості (див. вище).
Звернемо увагу на такі моменти:
1) для «позитивності» платникові достатньо відповідати хоча б одному критерію позитивної податкової історії (це чітко зазначено в самих критеріях);
2) показники для визначення позитивної податкової історії згідно з п. 11 Порядку № 117 розраховуватимуться фіскалами щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним;
Розраховані фіскалами показники будуть доступні в Електронному кабінеті.
3) найближчий розрахунок показників для визначення позитивної податкової історії буде здійснений податківцями у строк до 10 квітня 2018 року. При цьому незрозуміло, як застосовуватимуться позитивна історія щодо ПН/РК, реєстрованих до цієї дати.
Тепер безпосередньо до критеріїв «позитивності». Наведемо їх у таблиці.
| № з/п | Критерій | Коментар |
| 1 | Обсяг постачання, зазначений платником у ПН/РК, зареєстрованих у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК не перевищує 150 тис. грн. на одного покупця — платника ПДВ | Обсяг постачань на кожного покупця — платника ПДВ у поточному місяці не повинен перевищити 150 тис. грн. Як рахується сума в 150 тис.? — судячи з усього, 150 тис. — це сума без ПДВ (те, що йде за гр. 10 ПН / гр. 13 РК). Такого висновку можна дійти за аналогією з «відсікаючим» критерієм за обсягами постачання 500 тис. Щодо нього фіскали в листі ДФСУ від 06.09.2017 р. № 2723/99-99-07-05-01-18 говорили, що це сума без ПДВ; — 150 тис. за місяць не можна перевищити за кожним контрагентом — платником ПДВ (за кожним окремим ІПН). Причому неважливо, 150 тис. буде в одній ПН/РК або «набіжить» за декількома ПН/РК; — 150 тис. визначаться за даними ПН/РК поточного місяця. Поки що механізм такого підрахунку не зовсім зрозумілий. Радше за все, контролюватиметься дотримання цієї суми за складеними за відповідний місяць ПН/РК, що потрапили до ЄРПН (неважливо, коли вони реєструватимуться). І судячи з формулювання, доти, доки в поточному місяці платник не набрав хоча б за одним контрагентом обсяг постачань у 150 тис., він вважається позитивним. Щоправда, не зрозуміло, як це узгоджується з тим, що показники позитивної податкової історії розраховуються ДФС щомісяця до 10 числа, що настає за звітним. Адже конкретно цей показник може змінюватися «в режимі реального часу» |
| 2. | Обсяг постачання, зазначений платником у ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу, зареєстрованих за останні 6 місяців, становить більше 50 % від загального обсягу постачання товарів/послуг, зазначених у зареєстрованих ПН/РК | Цей критерій, по суті, для тих платників ПДВ, які переважно працюють з неплатниками ПДВ. Якщо більше 50 % загального обсягу ПДВ-постачань за останні 6 місяців оформляється ПН/РК, які не підлягають видачі покупцеві — платник визнається «позитивним». Нагадаємо, що ПН, які не підлягають видачі покупцеві, взагалі випадають з-під моніторингу. Але цим критерієм можуть користуватися платники, які, окрім неплатників, мають ще й покупців платників ПДВ (за умови, що постачання неплатникам усе ж становлять більше 50 % загального обсягу постачань.) Цей показник визначатиметься за даними ПН/РК, зареєстрованих за останні 6 місяців. Кожен місяць (до 10 числа місяця, що настає за звітним) він перераховуватиметься вже з урахуванням постачань за попередній місяць |
| 3 | Товари/ послуги, які постачаються (виготовляються) платником, а саме придбання і постачання одного товару/послуги, зазначеного в ЄРПН, перевищують 50 % від загальної суми постачання товарів/послуг, зазначених у зареєстрованих ПН/РК за останні 6 місяців | Критерій сформульований не зовсім чітко. Звертає на себе увагу зворот «придбання і постачання ОДНОГО товару/послуги». Вважаємо, що навряд чи тут мався на увазі тільки один конкретний товар/послуга. Вважаємо, мається на увазі придбання та продаж одних і тих же товарів, тобто з одними і тими ж кодами (на це вказує те, що критерій розпочинається зі слів «товари/послуги»). Радше за все, дотримання цього критерію перевірятиметься так. Братимуться дані «вхідних» і «вихідних» ПН/РК, зареєстрованих за останні 6 місяців. За їх даними визначать, які коди товарів/послуг постійно фігурують протягом цього періоду у «вхідних» і «вихідних» ПН. Якщо обсяг постачань за такими постійно фігуруючими товарами/послугами становить більше 50 % від загального обсягу постачань (формально, у знаменнику враховується тільки обсяг постачань, без урахування покупок), то платник уписується в цей критерій. Знову ж таки, цей критерій є «плаваючим», кожного місяця фіскали його перераховуватимуть |
| 4 | На постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести, платник здійснює постачання товарів/послуг з одним і тим же кодом УКТ ЗЕД / кодом послуг, за якими обсяг постачання становить 20 % від загального такого обсягу постачання | Критерій дотримується, якщо платник на постійній основі постачає товари/послуги з одним і тим же кодом товарів/послуг. Обсяг таких постачань (з одним і тим же кодом) повинен становити, слід розуміти, не менше 20 % від загального обсягу постачань (у тексті критеріїв ідеться просто про 20 %). Ще такий момент: обсягу постачань з одним і тим же кодом потрібно дотримуватися протягом 4 з 6 останніх звітних місяців. Тобто допускається, що в якихось двох (не обов’язково послідовних) періодах із шести цей критерій може не виконуватися |
| 5 | Залишкова вартість основних засобів платника податку на прибуток на кінець звітного періоду (звітний період обирається згідно з пп. 137.4 та 137.5 ПКУ) становить більше 1 млн грн. і відображена у звітності, по якій граничні строки подання передують календарному дню розрахунку цього показника за умови, що з 01.01.2017 р. керівник і засновник не змінювалися | Залишкова вартість основних засобів на кінець звітного періоду (кварталу або року — залежно від того, підприємство —квартальний платник податку на прибуток чи річник) повинна складати більше 1 млн грн. Тут слід звернути увагу на такі моменти: 1. У цей критерій можуть потрапити тільки платники податку на прибуток (незалежно від того, відображають коригування чи ні). 2. У розрахунку враховується саме залишкова вартість основних засобів (тобто за «мінусом» амортизації). 3. Дотримання цього показника відстежуватиметься, радше за все, за даними фінзвітності, яка, нагадаємо, є невід’ємною частиною «прибуткової» декларації. Причому звернемо увагу на такий момент — беруться показники за даними звітності, граничний строк подання якої передує дню розрахунку цього показника. Припустимо, квартальний платник податку на прибуток подав декларацію за 1 квартал 2018 року (додавши до неї фінзвітність), скажімо, 5 квітня 2018 року. А податківці розрахунок показника податкової історії, наприклад, здійснюють 10 квітня. Так ось, для підрахунку показників податкової історії на 10 квітня враховуватимуться дані попередньої поданої декларації — тобто за 2017 рік. Адже на дату перерахунку показників (на 10 квітня) граничні строки подання звітності за 1 квартал 2018 року ще не настали. 4. Щоб відповідати цьому критерію, керівник або засновник не повинні змінюватися з 01.01.2017 р. |
| 6 | Наявність власних (право власності/користування), орендованих земельних ділянок понад 200 га включно або наявність орендованих земельних ділянок комунальної та/або держвласності площею не менше 0,5 га (станом на 01.01.2018 р.), які задекларовані до 20.02.2018 р. | Цей критерій актуальний, передусім, для аграрних підприємств (але не обмежується ними). При цьому в ньому враховується площа земельних ділянок станом на 01.01.2018 р., дані за якими відображені в декларації з плати за землю, поданій до 20.02.2018 р. Якщо, скажімо, після цієї дати ви отримали у власність/користування/оренду земельні ділянки — то вони не будуть враховуватися при підрахунку загальної площі земельних ділянок |
| 7 | Сплата ЄСВ на одного працюючого перевищує суму ЄСВ з мінзарплати в 1,5 раза за останні 12 місяців за умови, що з 01.01.2017 р. керівник та/або засновник не змінювалися | Цей критерій для тих, хто платить зарплату в 1,5 раза більше мінімалки. Судячи з усього, мається на увазі, що в середньому на одного працівника сума ЄСВ повинна в 1,5 раза перевищувати ЄСВ від мінімалки (а не за кожним конкретним працівником). Показник повинен дотримуватися за останні 12 попередніх місяців. Повинна дотримуватися ще одна умова — з 01.01.2017 р. не повинні мінятися директор та/або засновник |
| 8 | Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум ЄСВ і податків (окрім імпортного ПДВ) повинна перевищити 5 млн грн. | Цей критерій для тих, хто платить багато податків/ЄСВ. Минулого року при дотриманні цього критерію всі ПН/РК такого платника випадали з-під моніторингу. Тепер це лише критерій «позитивності» |
Критерії ризиковості операцій
Ну і нарешті перейдемо до критеріїв ризиковості операцій. Вони доволі схожі на своїх попередників, але дещо модифіковані.
1. Основний критерій — невідповідність обсягів постачання товарів/послуг обсягам їх придбання. Він спрацьовує, якщо одночасно виконуються такі умови:
умова 1 (змінена формула розрахунку!). Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, поданій для реєстрації, повинен дорівнювати або виявитися більшим залишку, визначеного як різниця між:
— обсягами придбання (ввезення) такого товару/послуги, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 р. в ЄРПН і митних деклараціях, помноженого на 1,5;
— обсягами постачання відповідного товару, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 р. в ЄРПН.
При підрахунку обсягів до уваги беруться тільки вартісні показники.
Тобто передбачається така формула: Обсягпост. у реєстрованій ПН ≥ (Обсягпридб. х1,5 - Обсягпост.). Раніше на 1,5 множили різницю між придбаннями і продажами, а не обсяг придбань. При цьому, як і раніше, в обсягах придбання не враховуються обсяги придбання товарів/послуг з пільгових і нульових операцій;
умова 2. Переважання «ризикових» товарів/послуг у загальній (а не за конкретним кодом товарів/послуг) різниці між покупками і придбаннями, про яку ми говорили вище. Більше 75 % повинен складати вартісний залишок «ризикових» товарів/послуг. Перелік таких «ризикових» товарів/послуг наведений у самих критеріях ризикових операцій. У переліку з’явилися і коди послуг (наприклад, коди «49.41», «59.29»);
Критерій більше не містить прив’язки до податкового навантаження.
умова 3. Товари/послуги, зазначені в поданій на реєстрацію ПН, не значаться в Таблиці даних платника податку як товари/послуги, що постачаються на постійній основі.
2. Другий критерій — відсутність діючої ліцензії на виробництво/обіг підакцизного товару (продукції), зазначеного в поданій на реєстрацію ПН / РК.
3. Третій (новий) критерій — відсутність платника на дату складання ПН/РК на підакцизне пальне (з кодами УКТ ЗЕД з п.п. 215.3.4 ПКУ) в Реєстрі платників акцизу від реалізації пального.
4. Четвертий критерій. Стосується РК на зміну номенклатури, складених на ПДВ-платників. РК підпадатиме під блокування, якщо заміна номенклатури передбачає зміну перших чотирьох цифр коду товару або перших двох цифр коду послуг. Це було і раніше. Але тепер додали, що заблокують такий РК тільки в тому випадку, якщо товари/послуги, судячи з усього, «нової» номенклатури (а точніше, їх коди) не зазначені в Таблиці даних платника податку як товари/послуги, які на постійній основі постачаються.
При цьому тепер немає умови про те, що під блокування потраплятимуть РК, якщо ними передбачається зміна вартості товару/послуги більш ніж у два рази.
