Якщо працівник придбав за свої: чи буде дохід?

В обраному У обране
Друк
Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua
Бухгалтер 911 Березень, 2018/№ 14
Розглянемо ситуацію. Працівник придбав товари для потреб роботодавця за рахунок власних коштів (гроші під звіт йому не видавалися), а потім підприємство відшкодовує ці кошти працівникові. ДФСУ в листі від 23.02.2018 р. № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК стверджує, що сума відшкодування вартості таких товарів повинна ввійти до оподатковуваного доходу працівника у складі інших оподатковуваних доходів (п.п. 164.2.20 ПКУ). Але чи так це? Давайте розбиратися.

Отже, працівник з якихось причин придбаває за рахунок власних коштів товари (роботи, послуги) для господарських (виробничих) потреб підприємства. Відносини, що виникли в цьому випадку між підприємством і працівником, носять цивільно-правовий характер.

Важливо! У цих ситуаціях працівник здійснює юридичні дії від імені роботодавця, тобто він не є власником придбаного товару (робіт, послуг).

На такі відносини поширюються:

— або вимоги гл. 68 «Доручення» ЦКУ;

— або положення ст. 11581160 ЦКУ, які присвячені регулюванню дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення.

Так, якщо між працівником і роботодавцем був укладений договір доручення (у письмовій або усній формі), то згідно зі ст. 1006 ЦКУ такий працівник (повірений) зобов’язаний після виконання доручення надати роботодавцеві (довірителеві) звіт про це і підтвердні документи, якщо це вимагається за умовами договору.

А якщо договір доручення між працівником і підприємством не укладався (що найчастіше трапляється на практиці)?

Тоді особа, що вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої вони вчинялися, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано (див. ст. 1159 ЦКУ).

І якщо ці дії будуть схвалені іншою особою (роботодавцем), то надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (тобто про договір доручення).

Це може підтверджуватися, зокрема, податковими/товарними накладними, де як покупець буде зазначено найменування підприємства.

Працівник не придбаває товари для особистого користування або для перепродажу роботодавцеві. Тобто норми договору купівлі-продажу тут не діють.

Тут панує договір доручення. І порядок обкладення суми відшкодування в межах такого договору не повинен ставитися в залежність від того, була чи не була здійснена виплата повіреному коштів під звіт для здійснення доручення.

Сподіваємося, що ДФСУ все ж перечитає уважніше гл. 68 і 79 ЦКУ і визнає, що дещо погарячкувала в цьому питанні.

А поки що, з урахуванням висновку, якого дійшли в згаданому вище листі, роботодавцям безпечніше все-таки не допускати ситуацій, за яких працівники, не отримуючи грошові кошти під звіт, вимушені здійснювати закупівлю товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства за рахунок власних коштів.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити