У цій ситуації прощена (анульована) сума, якщо вона перевищує з розрахунку на рік 25 % мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році — 930,75 грн.), перетвориться для фізособи на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Причому порядок сплати ПДФО із цього доходу безпосередньо залежить від виконання підприємством двох вимог зазначеного підпункту ПКУ. Озвучимо їх.
Перша вимога — підприємство зобов’язане повідомити фізособу-боржника про анулювання (прощення) боргу одним з таких способів:
— надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення за адресою фактичного проживання боржника або за адресою його реєстрації, зазначеною в договорі. При цьому підприємство, що простило борг, не зобов’язане відстежувати або якось доводити факт отримання листа фізособою-боржником (його представником).
Так, у своїй узагальнюючій податковій консультації Мінфін доходить висновку, що ПКУ не містить вимоги про наявність у підприємства повідомлення про вручення листа боржникові з підписом такого боржника (його представника) або з відміткою про невручення. Тобто достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника в цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв’язку, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку;
А в разі відправлення згрупованих поштових відправлень — розрахунковий документ і копія списку відправлень.
— укласти відповідний договір. У цьому випадку достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу буде особистий підпис боржника на цьому договорі;
— надати повідомлення боржникові особисто під підпис. Зверніть увагу: Мінфін вважає, що в такій ситуації достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу є наявність особистого підпису боржника на повідомленні, складеному в довільній формі, із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу.
Друга вимога — підприємству слід відобразити у формі № 1ДФ, сформованій за період, у якому прощено борг, суму прощеного боргу з ознакою доходу «126».
Якщо підприємство виконало ці дві вимоги, то ПДФО і ВЗ з такого доходу зобов’язана розрахувати і сплатити фізособа (борг якої простили) самостійно, за результатами річного декларування. Інакше підприємству необхідно утримати з оподатковуваної суми прощеного боргу ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %).
Звісно, платити податки «за того хлопця» погодиться не кожне підприємство . Тому не ігноруйте наведені вище вимоги!