Отже, давайте згадаємо, що зарплату працівникам треба виплачувати (ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону про оплату праці):
— не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Навіть якщо працівник у заяві просить виплачувати йому зарплату один раз на місяць, ви все одно зобов’язані розрахувати суму авансу і перерахувати її на рахунок працівника (якщо зарплата виплачується в безготівковій формі) або отримати зарплату в банку, оприбуткувати в касі, а потім після закінчення 5 робочих днів депонувати її, щоб виплатити разом із зарплатою за другу половину місяця.
Розмір зарплати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований працівником час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Тобто мінімальну суму авансу розраховують виходячи з окладу працівника, але з урахуванням відпрацьованого ним часу за період з 1 по 15 число.
Див. лист Мінпраці від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10.
Відрядникам суму авансу обчислюють виходячи з фактичного обсягу виробленої ними продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця і відрядних розцінок;
Див. лист Мінпраці від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10.
— не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тобто зарплата за першу половину місяця (аванс) повинна виплачуватися не пізніше 22 числа поточного місяця, а зарплата за місяць — не пізніше 7 числа місяця, що настає за місяцем її нарахування;
— у робочі дні. Якщо день виплати зарплати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, зарплату виплачують напередодні*.
* Зануритися в нюанси вам допоможе стаття «Зарплата за першу половину місяця (аванс): ви запитуєте — ми відповідаємо» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 24).
Що загрожує роботодавцеві, якщо зазначені вимоги не дотримуються? Давайте надамо роз’яснення Держпраці із цього приводу в таблиці.
| Вид порушення | Відповідальність |
| Порушення строків виплати зарплати НЕ більш ніж за один місяць. Традиційно, трударі читають «за один місяць» як «на один місяць»**, чому бачимо підтвердження і в листі Держпраці, що коментується | Штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (далі — МЗП) (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Зверніть увагу! На думку Держпраці, цей штраф застосовується незалежно від періодичності (1, 2 або більше разів на рік) здійснення такого порушення. Тобто якщо, наприклад, роботодавець порушив строки виплати зарплати (не більше ніж на один місяць) у лютому, травні і серпні 2018 року, до нього буде застосований штраф у сумі однієї МЗП. Тобто неважливо, скільки разів (за скільки місяців), важливо на скільки (на один місяць або більше) пропущені строки виплати зарплати. Додамо — так само як і строки: — проведення розрахунку при звільненні, встановлені в ст. 116 КЗпП (у загальному випадку при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, здійснюється в день звільнення); — виплати відпускних, які визначені в ст. 21 Закону про відпустки |
| Порушення строків виплати зарплати більш ніж за один місяць (розуміємо як «більш ніж «на» один місяць) | Штраф у 3-кратному розмірі МЗП (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Важлива ремарка від Держпраці! Виплата компенсації втрати частині зарплати у зв’язку із затримкою строків її виплати не звільняє роботодавця від відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати |
| Виплата зарплати один раз на місяць | Штраф у розмірі однієї МЗП (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Це знову ж таки укладається в логіку «неважливо, за скільки місяців, важливо, на скільки місяців сталася затримка виплати» |
** Див., зокрема, статтю «Трудова» відповідальність: стаття 265 КЗпП від А до Я» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19).
Додамо, що в «додаток» до зазначених штрафів до винних посадових осіб і фізосіб-підприємців-роботодавців буде застосований адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн. згідно з ч. 1 ст. 41 КпАП.
Також у листі Держпраці звернена увага на той момент, що «несвоєчасна і не в повному обсязі виплата заробітної плати» належить до тих порушень, за якими не працює «штрафна амністія».
Нагадаємо, що за низкою порушень, якщо роботодавець виконує припис (усуває порушення/помилки, які були виявлені трудовими інспекторами), «заходи з притягнення об’єкта відвідування і його посадових осіб до відповідальності не застосовуються».***
*** Подробиці знайдете в статті «Перевірки Держпраці: припис виконали, чи буде адмінштраф?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 18-19).
Пункт 28 Порядку № 295****.
На завершення додамо також, що заниження суми зарплати за першу половину місяця (авансу), на думку Держпраці, загрожує роботодавцеві штрафом в 10-кратному розмірі МЗП згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. лист Держпраці від 03.04.2018 р. № 2547/4/4.1-ДП-18). Тоді як Мінсоцполітики в цій ситуації виступає за штраф в 3-кратному розмірі МЗП (див. лист Мінсоцполітики від 16.03.2018 р. № 118/0/22-18).
