Ситуація така. Деякі покупці забирають товар без довіреностей (забули, просто не взяли) або просять відправити товар Новою поштою. Потім дуже важко добитися, щоб вони надіслали довіреність або повернули підписану видаткову накладну з печаткою. Наскільки зараз критична відсутність довіреності, а також підпису і печатки на видатковій накладній? Чи потрібна довіреність, якщо товар отримував особисто директор? Чи може підписаний акт звірки підтвердити отримання товару?
Розберемо кожне запитання окремо.
Немає довіреності на отримання ТМЦ — наскільки критично? Спершу нагадаємо, що ще з 1 січня 2015 року форма довіреності на отримання ТМЦ була скасована разом з Інструкцією № 991, яка регулювала порядок її обігу. При цьому в п. 2.5 Положення № 882 закріпили таку норму:
1 Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Мінфіну від 16.05.96 р. № 99 (втратила силу).
«повноваження… особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи — підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші ТМЦ згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юрособи тощо».
Тобто як саме підтверджуватимуться повноваження осіб при отриманні ТМЦ, сторони визначають самостійно при укладенні договору. І для цього не обов’язково має бути довіреність.
Припустимо, сторони домовилися, що документом, який підтверджує повноваження особи, яка в інтересах підприємства отримує ТМЦ, буде довіреність. Які наслідки чекають продавця, якщо він видасть товар покупцеві без довіреності?
Будь-якої відповідальності, що тягне за собою застосування штрафів, чинним законодавством не передбачено. Тут питання, швидше, тільки в ризику для продавця, який видав товар без довіреності, адже згодом покупець може наполягати на тому, що товар ним не був отриманий. Тому вимагати довіреність при видачі ТМЦ — в інтересах самого продавця.
Але, припустимо, покупець і продавець знаходяться в довірчих відносинах і покупець не заперечує того факту, що товар ним отриманий. Чи може відсутність довіреності на отримання товару якось негативно позначитися під час перевірок контролюючих органів?
Теоретично (якщо ґрунтуватися на нормах чинного законодавства) — ні.
А на практиці відсутність довіреності контролюючі органи можуть використати як додаткові докази «нереальності» (відсутності) угоди.
Про це свідчить численна судова практика.
До речі, в переліку документів, необхідних для розблокування податкової накладної (які, по суті, платник подає для того, щоб довести реальність госпоперації), названі і «довіреність, акти керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, що придбавають продукцію в інтересах платника податків» (п. 14 Порядку № 1173).
Хоча слід зазначити, що чіплятися за відсутність довіреності фіскали, швидше за все, будуть, тільки якщо у них будуть ще якісь зачіпки для невизнання операції.
Варто зазначити, що довіреність сама по собі не є первинним документом. Довіреність тільки фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства уповноважити конкретну фізичну особу отримати для підприємства певний перелік і кількість цінностей. Сам же факт руху цих цінностей (тобто госпоперацію) довіреність не фіксує.
Тому визнати відсутність госпоперації тільки на тій підставі, що немає довіреності, податківці не можуть (оскільки це навіть не первинний документ). А госпоперації в обліку відображають на підставі первинних документів (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік). До того ж головний критерій наявності госпоперації — це зміни в активах і зобов’язаннях, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону про бухоблік).
На те, що відсутність довіреності не може заперечувати факту здійснення госпоперації, звертав увагу і ВСУ (постанова ВСУ від 29.04.2015 р. у справі № 3-77гс154).
4 http://reyestr.court.gov.ua/Review/44268846.
Чи потрібна довіреність, якщо товар відправлений покупцеві Новою поштою? Безпосередньо постачальникові товару в цьому випадку довіреність не потрібна. Адже товар видаватиме не постачальник, а відділення Нової пошти.
Приміром, можна виходити з положень ч. 1 ст. 909 ЦКУ, в якій зазначено, що за договором перевезення вантажу, зокрема, одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, що має право на отримання вантажу (одержувачеві).
У цьому випадку довіреність на отримання відправлення і документ, який підтверджує особу згідно з довіреністю, вимагатиме від одержувача вже представник Нової пошти. Тобто одержувач цінностей повинен пред’явити довіреність представникові відділення Нової пошти. А продавцеві (відправнику) буде виданий примірник експрес-накладної, що підтверджує отримання відправлення одержувачем.
Отримувати довіреність від покупця в цьому випадку продавцеві (відправнику) не треба.
Чи потрібна довіреність, якщо товар отримував особисто директор? Ні, не потрібна. Директор може забирати товар у постачальників, не оформляючи довіреність на отримання ТМЦ. Це йому дозволяє норма ч. 5 ст. 65 ГКУ. У ній чітко зазначено, що керівник підприємства без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юрособами і громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах і порядку, визначених засновницькими документами.
Але зовсім без документів не обійтися. Директорові доведеться підтвердити свій статус і право діяти від імені підприємства без довіреності. Для цього підійде (1) документ, що засвідчує особу (наприклад, паспорт), а також (2) документ, який підтверджує, що він може діяти від імені підприємства.
Відсутній підпис одержувача у видатковій накладній, а також немає печатки підприємства-одержувача — наскільки критично? Якщо йдеться про випадок, коли товар доставлятиметься Новою поштою, то, на наш погляд, достатнім підтвердженням отримання товару буде підпис покупця на експрес-накладній.
Звісно, експрес-накладна не містить конкретних даних про товар. У ній містяться тільки дані про вагу товару, кількість місць, оголошеної вартості, опис відправлення. З цих же причин, оскільки вона не містить усі обов’язкові реквізити первинного документа (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік), вона не може вважатися первинним документом.
По-хорошому, повинна складатися товарно-транспортна накладна (ТТН). Але її Нова пошта має право не оформляти, оскільки вона є підприємством, внесеним до Держреєстру операторів поштового зв’язку. А Правила № 3635 не регламентують правила перевезення пошти.
5 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363.
Тому при відправленні товару Новою поштою, якщо платіж за нього здійснюється у безготівковій формі, продавець повинен вкласти у відправлення примірник видаткової накладної (ІПК ГУ ДФС у Харківській області від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17). А підтвердженням отримання товару буде підпис покупця в експрес-накладній.
З тим, що для підтвердження отримання товару достатньо підпису покупця на експрес-накладній, погоджуються і суди. Наприклад, в ухвалі Харківського апеляційного адмінсуду від 17.05.2016 р. у справі № 818/13/16 був зроблений такий висновок: «надані позивачем накладні експрес-доставки товару транспортувальником ТОВ «Нова пошта-Центр» є належним свідченням фактичного переміщення придбаного позивачем товару від вказаного постачальника до покупця».
Хоча для надійності, звичайно, можна попросити покупця відправити вам підписаний примірник видаткової накладної.
А якщо товар доставляли не Новою поштою, а це була звичайна видача ТМЦ на складі продавця або покупця? Наскільки критична відсутність підпису одержувача на видатковій накладній у цьому випадку?
Тут слід пам’ятати, що згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік первинний документ повинен містити, зокрема, особистий підпис та інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь в здійсненні госпоперації. Несуттєві недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст і обсяг господарської операції і т. п.
Як бачимо, відсутність підпису одержувача на документі — досить «ризиковий» недолік первинного документа. Хоча багато що залежить від того, будуть у перевіряючих ще зачіпки для визнання угоди відсутньою.
При визнанні угоди недійсною податківці можуть не визнати витрати, списані при продажу товарів, витрати на доставку товарів + ще можуть і не визнати податковий кредит у покупця у зв’язку з відсутністю у нього факту придбання товару.
Адже наявність або відсутність первинних документів, так само як і помилки в їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність госпоперації, якщо з інших даних виходить, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника мали місце. Інакше кажучи, сама по собі відсутність підпису одержувача на первинному документі — не критична, якщо у платника є інші докази того, що товар фактично був отриманий покупцем. Наприклад, є документи на внутрішнє переміщення товару, його доставку. На випадок претензій податківців можна запросити від покупця документи, що підтверджують факт використання ним придбаних товарів. Тобто у такому разі платникові треба бути готовим доводити факт реальності операції.
Див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 05.07.2017 р. у справі № 813/5455/14, постанову ВС від 13.02.2018 р. № 820/1975/17.
Що стосується відсутності печатки на видатковій накладній, то зараз вона не названа серед обов’язкових реквізитів первинного документа. Тобто її відсутність/наявність абсолютно не впливає на дійсність первинного документа. Головне — це підпис особи, що підписала документ, і підтвердження її повноважень.
Чи може підписаний акт звірки допомогти підтвердити отримання товару? Сам по собі акт звірки не може замінити, скажімо, видаткову накладну. Адже акт звірки — не первинний документ. Він складається не в результаті здійснення господарської операції, а з метою встановлення або підтвердження реальних показників дебіторсько-кредиторської заборгованості. Водночас, враховуючи знову ж таки той факт, що:
— підтвердження госпоперації — це наявність руху в активах і зобов’язаннях, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону про бухоблік), і те, що
— відсутність тих або інших документів не є підставою для висновків про відсутність госпоперації, якщо з інших даних виходить, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника мали місце, то акт звірки може бути додатковим (! тільки додатковим) документом на підтвердження здійсненої госпоперації.