Теми статей
Обрати теми

Фінзвітність за 1 квартал: хто і в якому комплекті її складає?

Казанова Марина, податковий експерт
У цій статті обговоримо організаційні моменти, пов’язані з поданням фінзвітності за 1 квартал 2019 року. Хто зобов’язаний складати і подавати проміжну фінзвітність? Який комплект проміжної фінзвітності? Особливості її подання підприємствами, що звітують за МСФЗ.

Хто зобов’язаний складати? Закон про бухоблік (ст. 13) наказує підприємствам, окрім річної фінзвітності, складати проміжну фінзвітність за результатами першого кварталу, першого півріччя та дев’яти місяців.

Але є щасливчики, які звільнені від цього обов’язку. Порядок № 419* дозволяє не складати і не подавати квартальну (проміжну) фінзвітність (1) неприбутковим організаціям, (2) підприємствам-єдиноподатникам групи 3, (3) малим і (4) мікропідприємствам**.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

** Детальніше про категорії «великі/середні/малі/мікро- «можете прочитати в статті «Річна фінзвітність за 2018 рік: що потрібно знати про правила подання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 4).

Нагадуємо важливий нюанс з приводу «міграції» між категоріями велике/середнє/мале/мікропідприємство. Для переходу в іншу категорію підприємств ми повинні як мінімум два роки поспіль не відповідати критеріям попередньої категорії (останній абз. п. 2 ст. 2 Закону про бухоблік).

Уперше ми себе класифікували (віднесли до тієї чи іншої групи підприємств) у 2018 році за підсумками річної фінзвітності за 2017 рік. Тому якщо за даними річної фінзвітності за 2017 рік ми, наприклад, мікропідприємство, то таким залишаємося й у 2019 році. Навіть якщо за показниками фінзвітності за 2018 рік ми до групи «мікро-» вже не вписалися.

І тільки якщо за показниками фінзвітності за 2019 рік ми знову не відповідатимемо критеріям «мікро», то з 2020 року ми цю групу таки залишимо.

При цьому стосовно мікро- і малих підприємств слід зазначити, що якщо вони є платниками податку на прибуток — високодохідниками (подають квартальну декларацію з податку на прибуток), то їм не уникнути складання квартальної фінзвітності img 1. Пов’язано це з тим, що фінзвітність — невід’ємна частина (додаток) декларації з податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ).

На це звертав увагу й Мінфін у листі від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779.

Новостворені підприємства для визначення своєї групи застосовують показники на дату складання першої річної фінансової звітності. Так свідчить ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Виходить, проміжна фінансова звітність за 2019 рік новоствореним підприємством не подається, оскільки визначитися з належністю до конкретної категорії вони зможуть лише за підсумками першої річної фінансової звітності.

Знову ж таки з податку на прибуток новачки теж «усередині» року не звітують — див. п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

Куди подавати? Квартальну фінзвітність слід подавати:

(1) органам статистики — не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (не пізніше за 25 квітня 2019 року; 25 липня 2019 року; 25 жовтня 2019 року);

(2) податківцям — разом із квартальною декларацією з податку на прибуток, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу (не пізніше за 10 травня 2019 року; 9 серпня 2019 року; 11 листопада 2019 року).

Якщо ви здаєте звітність в електронному вигляді, то вона подається через «Єдине вікно подання електронної звітності» відразу і до статистики, і податківцям.

Єдине зазначимо, що якщо ви мікро- або мале підприємство — платник податку на прибуток — високодохідник (тобто повинні подавати разом із квартальною декларацією з податку на прибуток і фінзвітність), то до статистики проміжну звітність ви не зобов’язані подавати. Тому при поданні квартальної фінзвітності ви орієнтуєтеся на граничні строки подання квартальної декларації з податку на прибуток.

Комплект фінзвітності. Він відрізняється в підприємств, що складають звітність за П(С)БО, і тих підприємств, які складають звітність за МСФЗ.

Підприємствам, що складають звітність за П(С)БО, проміжну фінзвітність дозволено подавати тільки у складі двох форм: Балансу (Звіт про фінансовий стан) і Звіту про фінрезультати (Звіту про сукупний дохід) (абз. 14 п. 2 Порядку № 419).

При цьому важливо обрати для себе (залежно від того, хто ви: «мікро-, мале чи середнє/велике») правильні форми фінзвітності. Це щоб потім не виникало запитань з приводу прийняття/неприйняття тієї ж декларації з податку на прибуток***.

*** Деталі знайдете в статті «Фінзвітність подана не за тією формою…» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 6).

А ось підприємства, що складають звітність за МСФЗ, у складі проміжної звітності повинні подавати всі форми фінзвітності. На це звертали увагу ДФСУ і Мінфін (листи від 22.08.2018 р. № 27209/6/99-99-15-02-01-15 і від 23.08.2018 р. № 35210-07-10/22399 відповідно). Адже дві форми звітності у складі проміжної звітності Порядок № 419 дозволяє подавати тільки підприємствам, які складають фінзвітність за НП(С)БО.

Власне кажучи, це відповідає і вимогам МСФЗ. Згідно з § 4 МСБО 34 проміжна фінзвітність — це фінзвітність, що складається або з повного комплекту фінзвітності (визначеного в МСБО 1), або з комплекту стислої фінзвітності за проміжний період. При цьому комплект стислої проміжної фінзвітності повинен включати як мінімум такі компоненти:

1) стислий звіт про фінансовий стан;

2) стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток або інший сукупний дохід;

3) стислий звіт про зміни у власному капіталі;

4) стислий звіт про рух грошових коштів;

5) деякі пояснювальні примітки.

Тобто МСФЗ вимагають подання у складі проміжної фінзвітності всіх форм звітності, нехай і в скороченому вигляді.

Окрему увагу слід звернути на «комплектність» фінзвітності для тих підприємств, у яких звітність за 2019 рік є першою звітністю за МСФЗ (тобто в яких дата переходу на МСФЗ — 01.01.2018 р.). Слід зазначити, що згідно з МСФЗ 1 «Перше застосування МСФЗ» вимоги цього стандарту застосовуються не лише до річної фінзвітності, але й до кожного проміжному звіту (якщо такий звіт складається) за частину періоду, що охоплюється першою фінзвітністю, складеною за МСФЗ.

Інакше кажучи, і проміжна фінзвітність за 2019 рік (тобто звітність за 1 квартал, півріччя і 9 місяців 2019 року) також повинна складатися з урахуванням вимог МСФЗ 1.

А це означає, що ми повинні забезпечити порівняльну інформацію за МСФЗ для звітності за 1 квартал 2019 року (півріччя, 9 місяців), трансформовану за МСФЗ. Тобто фінзвітність за 1 квартал 2019 року в підприємств, для яких першим звітним періодом за МСФЗ є 2019 рік, повинна включати:

— Звіт про фінансовий стан (Баланс) на 31.03.2019 р. (складений за МСФЗ) + порівняльну інформацію до нього — Баланс на 01.01.2018 р. + Баланс на 31.12.2018 р., трансформовані за МСФЗ;

— Звіт про прибуток та збиток та інший сукупний дохід — за 1 квартал 2019 року + порівняльну інформацію до нього — Звіт про фінрезультати за 1 квартал 2018 року, трансформований за МСФЗ;

— Звіт про рух грошових коштів та Звіт про власний капітал за 1 квартал 2019 року + порівняльну інформацію до цих звітів — ці ж звіти за 1 квартал 2018 року, трансформовані за МСФЗ;

— примітки до фінзвітності. При цьому за вимогами МСФЗ 1 (§ 32) примітки, які подаються до проміжної фінзвітності першого звітного періоду за МСФЗ, повинні містити узгодження показників за даними П(С)БО і МСФЗ (узгодження власного капіталу та загального сукупного прибутку) для відповідного порівняльного періоду за 2018 рік.

МСФЗ-особливості подання звітності. Закон про бухоблік наказує МСФЗ-зобов’язаним підприємствам починаючи зі звітності за 2019 рік подавати фінансову звітність у єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами. Формально ця вимога поширюється і на звітність за 1 квартал 2019 року. Подаватися звітність повинна в центр збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР. Але поки що з технічних причин подання звітності за таксономією в єдиному електронному форматі відкладається. Тому поки що МСФЗ-зобов’язаним підприємствам нічого не залишається, як звітувати «по-старому», використовуючи нацформи звітності.

Хоча НКЦПФР у своєму листі від 07.02.2019 р. № 16/3318-П вказувала на те, що фінзвітність уже за 1 квартал 2019 року потрібно подавати за таксономією.

Нагадаємо, що Мінфін, Нацкомфінпослуг і НКЦПФР схвалили таксономію UA XBRL МСФЗ. Опублікована вона (у вигляді переліку файлів) на сайті Мінфіну та сайтах регуляторів: Нацкомфінпослуг і НКЦПФР.

XBRL (англ. eXtensible Business Reporting Language) — якраз і є електронний формат подання звітності на основі таксономії МСФЗ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі