Проблема, описана в преамбулі, може виникнути з найрізноманітніших причин, зокрема, у зв’язку з «проблемністю» контрагента (наприклад, директор контрагента вже після підписання ним акта приймання-передачі послуг був притягнений до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво), «проблемністю» самого первинного документа (наприклад, помилка в акті приймання-передачі послуг) тощо. У такому разі податківці, зазвичай, посилаються на п. 44.1 ПКУ (про те, що показники податкового обліку повинні документально підтверджуватися) і знімають на цій підставі витрати.
Звичайно ж, кращим захистом від подібних проблем є їх попередження шляхом детальної перевірки контрагента перед укладенням договору та первинних документів перед їх підписанням. Але якщо така проблема вже виникла?..
У цьому випадку можливим виходом буде апелювати до внутрішніх первинних документів, складених самостійно, — зокрема, таких, як бухгалтерська довідка.
Річ у тому, що формально такі документи мають статус первинних, що підтверджується, зокрема, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Крім того, можливість відображення витрат на підставі бухгалтерської довідки підтверджувалася і роз’ясненнями Мінфіну, зокрема, листом від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705.
Також зазначимо, що виходячи з власної практики оскарження рішень податкових органів ДФСУ до подібних аргументів платників і посилань на внутрішні первинні документи ставилася з розумінням.
Таким чином, якщо первинні документи від контрагента виявилися проблемними і вирішити проблему шляхом їх перескладання неможливо, ви можете скласти на додаток до них власні первинні документи (бухгалтерську довідку тощо) і при податковій перевірці посилатися на те, що операція була проведена в бухгалтерському/податковому обліку саме на підставі них. Не можна з упевненістю сказати, що перевіряючі з радістю сприймуть такий підхід, але додатковий захист платникові він усе ж створює.
