Теми статей
Обрати теми

Працівник-новачок: як визначити «середню» і не заплутатися

Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань
Ситуації, коли новоприйнятий працівник, наприклад, захворює, або від’їжджає у відрядження, або йде у відпустку, непоодинокі на практиці. І зазвичай вони змушують понервувати бухгалтера. Адже для того щоб оплатити такий період, необхідно розрахувати середню зарплату. Про особ­ливості її розрахунку сьогодні й пропонуємо поговорити.

Середня зарплата — доволі частий гість у розрахункових листів працівників.

Виходячи із «середньої» оплачують періоди тимчасової непрацездатності, відпусток, військової служби, проходження обов’язкових медоглядів, вимушеного прогулу тощо. Але досвідчений бухгалтер знає, що «відпускна», «непрацездатна» та «інша» середня зарплата — це, як говорять в Одесі, три великі різниці.

Річ у тому, що механізм розрахунку лікарняних/декретних та інших «середньозарплатних» виплат регулюють два різні порядки. Так, у питаннях обчислення виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняних/декретних) рулює Порядок № 1266*. Причому, що не може не радувати, розрахунок середньої і для лікарняних, і для допомоги по вагітності та пологах здійснюється за єдиними вимогами.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Особливості розрахунку відпускних, компенсації за невикористану відпустку та інших виплат, що обчислюються виходячи із середньої заробітної плати, врегульовано в Порядку № 100**. Але, на відміну від «непрацездатної середньої», тут немає одностайності.

** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Незважаючи на те, що обчислення «відпускної» та «іншої» середньої зарплати регламентує один і той же документ, правила їх розрахунку різні.

А якщо врахувати, що розрахунок «середньої» працівнику-новачку взагалі вивалюється із загальних правил, то є чому засумувати… Але ми вам сумувати не дозволимо img 1! Усі нюанси розрахунку розберемо і на прикладах покажемо!

Причому щоб ви відчули різницю, розглянемо 3 ситуації, коли подія, що спричинила розрахунок середньої, настала: (а) у перший робочий день; (б) до того, як був відпрацьований місяць повністю; (в) після того як працівник відпрацював місяць повністю з 1-го до 1-го числа.

Отже, розраховуємо «відпускну», «лікарняну» та «іншу» середньоденну зарплату, якщо подія, з якою пов’язаний її розрахунок, настала…

…у перший робочий день

Якщо подія, що спричинила необхідність розрахунку фактичної середньоденної зарплати, настала в перший робочий день, то на перше місце виходить оклад (тарифна ставка) працівника. Як, знаючи оклад (тарифну ставку), розрахувати середньоденну зарплату? Порядок такого розрахунку ми навели в табл. 1.

Таблиця 1. Подія настала в перший робочий день

Розрахунок середньоденної зарплати

відпускні

лікарняні/допомога по вагітності та пологах

виплати, розраховані з «іншої» середньої зарплати

Розрахунковий період — умовних 12 місяців, які передують місяцю початку відпустки

ЗПсер = О х 12 : (К - Св)

ЗПсер = О : 30,44

ЗПсер = О : Н

де ЗПсер — відповідна середньоденна зарплата;

О — оклад (тарифна ставка) або частина окладу (тарифної ставки), якщо працівник обіймає частину штатної одиниці;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

Св — загальна кількість святкових/неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, у розрахунковому періоді;

30,44 — середньомісячна кількість календарних днів;

Н — кількість робочих днів (норма) в місяці, на які припадає перший робочий день працівника.

Далі пояснимо на прикладах.

Відпускні. Ситуації, коли працівник іде у відпустку з першого робочого дня, трапляються нечасто. Але (!) на цей порядок розрахунку відпускних радимо звернути увагу. Адже він також застосовується у випадку, якщо в розрахунковому періоді немає жодного відпрацьованого дня.

Приклад 1. Працівник іде в щорічну відпустку з першого робочого дня (з 1 липня) на 14 календарних днів. Оклад працівника — 20000 грн.

Умовний розрахунковий період — липень 2018 року — червень 2019 року. Середньоденна зарплата становитиме:

20000 грн. х 12 міс. : (365 к. дн. - 11 к. дн.) = 677,97 грн.

Сума відпускних дорівнює:

677,97 грн. х 14 к. дн. = 9491,58 грн.

Лікарняні. І відразу приклади.

Приклад 2. Працівник повинен був приступити до роботи з 1 липня, але цього дня він захворів. Згідно з лікарняним листом він був непрацездатним з 1 по 8 липня 2019 року. Оклад працівника — 10000 грн. Це місце роботи є його першим робочим місцем (страхового стажу немає).

Фактична середньоденна зарплата становитиме:

10000 грн. : 30,44 = 328,52 грн.

Денна виплата, розрахована з урахуванням страхового стажу працівника (менше 3 років, відсоток оплати — 50 %):

328,52 грн. х 50 % : 100 % = 164,26 грн.

Страховий стаж працівника за останні 12 місяців менше 6 місяців. Отже, обчислюємо лікарняні виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчисленої з мінімальної зарплати, встановленої на момент настання страхового випадку (у 2019 році — 4173 грн.).

Визначимо обмежуючу середньоденну зарплату:

4173 грн. : 30,44 = 137,09 грн.

Денна виплата (164,26 грн.) перевищує обмежуючу середньоденну зарплату (137,09 грн.). Тому в розрахунку лікарняних братиме участь обмежуюча «середня». Загальна сума лікарняних становитиме:

137,09 грн. х 8 к. дн. = 1096,72 грн.

Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 2, припустимо, що працівник обіймає 0,75 штатної одиниці (прийнятий на неповний робочий день).

Фактична середньоденна зарплата становитиме:

10000 грн. х 0,75 : 30,44 = 246,39 грн.

Денна виплата дорівнює:

246,39 грн. х 50 % : 100 % = 123,20 грн.

Зверніть увагу: сума обмежуючої середньоденної зарплати залишиться такою ж, як і в попередньому прикладі (137,09 грн.).

При її розрахунку зайнятість працівника не враховується!

Денна виплата (123,20 грн.) нижча за обмежуючу середньоденну зарплату (137,09 грн.). Тому в розрахунку лікарняних братиме участь денна виплата. Загальна сума лікарняних:

123,20 грн. х 8 к. дн. = 985,60 грн.

Інші. У розрахунку «іншої» середньої зарплати беруть участь робочі, а не календарні дні.

Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу з 3 липня 2019 року. У цей же день він був направлений у відрядження на 2 дні. Оклад працівника — 15000 грн. У липні кількість робочих днів (норма) згідно з графіком роботи підприємства — 23, кількість робочих днів з дати прийняття працівника — 21. Згідно з положенням про преміювання працівникові нараховано щомісячну премію в розмірі 10 % окладу пропорційно відпрацьованому часу.

Розрахуємо середньоденну зарплату.

Зверніть увагу: з роз’яснень Мінсоцполітики, озвучених у листі від 11.08.2014 р. № 1146/13/84-14, випливає, що в цьому випадку оклад потрібно поділити на кількість робочих днів (норму) місяця, у якому працівник повинен був приступити до роботи.

Середньоденна зарплата дорівнює:

15000 грн. : 23 роб. дн. = 652,17 грн.

Визначимо суму зарплати, яка була б нарахована працівникові виходячи з умов трудового договору:

15000 грн. : 23 роб. дн. х 21 роб. дн. + (15000 грн. : 23 роб. дн. х 21 роб. дн.) х 10 % : 100 % = 15065,22 грн.

Денна виплата дорівнює:

15065,22 грн. : 21 роб. дн = 717,39 грн.

Середньоденна зарплата нижча за денну виплату. Тому дні роботи у відрядженні оплачуємо як звичайні робочі дні (тобто виходячи з умов трудового договору, а не за «середньою»).

…не відпрацювавши повністю місяць

При розрахунку відпускних і компенсації за невикористану відпустку, як і раніше, орієнтуємося на оклад (тарифну ставку) працівника. Тобто тут без змін. А ось при розрахунку «лікарняної» та «іншої» середньоденної зарплати оклад більше не виходить на перше місце. Детальніше про особливості розрахунку середньоденної зарплати для працівника, який не відпрацював жодного календарного місяця повністю, див. в табл. 2.

Таблиця 2. Якщо працівник не відпрацював жодного місяця повністю (з 1-го до 1-го числа)

Розрахунок середньоденної зарплати

відпускні/компенсація за невикористану відпустку

лікарняні/допомога по вагітності та пологах

виплати, розраховані з «іншої» середньої зарплати

Розрахунковий періодумовні 12 місяців, що передують місяцю початку відпустки / виплати компенсації

Розрахунковий період — період з дати прийняття на роботу до дати настання події, з якою пов’язаний розрахунок

ЗПсер = О х 12 : (К - Св)

ЗПсер = ЗПЄСВ : Кп

ЗПсер = ЗПпр : Р

де ЗПЄСВ — зарплата, нарахована в розрахунковому періоді, з якої сплачений ЄСВ;

Кп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді, без урахування днів, на які припала дія поважних причин, перелічених у п. 3 Порядку № 1266;

ЗПпр — зарплатні виплати, перелічені в п. 3 Порядку № 100, без урахування виплат, нарахованих за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток;

Р — кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, без урахування днів, оплачених із середньої зарплати.

Пояснимо на прикладах, як користуватися таблицею.

Відпускні. І знову вся увага на оклад (тарифну ставку).

Приклад 5. Працівникові, прийнятому на роботу з 4 червня 2019 року, надають щорічну відпустку з 8 липня тривалістю 5 календарних днів. Оклад працівника — 25000 грн.

Немає жодного повністю відпрацьованого місяця.

Тому «відпускну» середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу:

25000 грн. х 12 міс. : (365 к. дн. - 11 к. дн.) = 847,46 грн.

Сума відпускних становитиме:

847,46 грн. х 5 к. дн. = 4237,30 грн.

Лікарняні. Навчаємося визначати розрахунковий період.

Приклад 6. Працівник, прийнятий на роботу з 27 травня 2019 року, хворів з 10 по 14 червня. Загальний страховий стаж — більше 8 років. Страховий стаж за останні 12 місяців — більше 6 місяців. У розрахунковому періоді з 27 травня по 10 червня (14 к. дн.) працівникові нарахована зарплата в загальній сумі 6000 грн.

Перед настанням тимчасової непрацездатності є відпрацьовані дні. Вони дозволяють сформувати розрахунковий період: 27 травня — 9 червня. Середньоденна зарплата дорівнює:

6000 грн. : 14 к. дн. = 428,57 грн.

Сума оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця становитиме:

428,57 грн. х 5 к. дн. = 2142,85 грн.

Інші. Тут також уся увага на розрахунковий період.

Приклад 7. Працівник, який був працевлаштований з 6 червня 2019 року, поступив на військову службу за контрактом з 10 червня. Зарплата, нарахована в розрахунковому періоді з 6 по 9 квітня (фактичний час роботи до вступу на службу) за фактично відпрацьовані 2 дні, — 500 грн.

Стаття 119 КЗпП зобов’язує роботодавця зберігати середній заробіток за працівниками, які були прийняті на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до її закінчення або до дня фактичного звільнення.

Розрахуємо середньоденну зарплату працівникові:

500 грн. : 2 роб. дн. = 250 грн.

Сума середньої зарплати за період військової служби у квітні (13 роб. дн.) становитиме:

250 грн. х 13 роб. дн. = 3250 грн.

До речі, зауважте: якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня, але не з першого календарного, то такий місяць при розрахунку лікарняних/декретних не вважається повністю відпрацьованим (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880).

Отже, тут застосовуємо правила розрахунку, озвучені вище.

А ось при визначенні розрахункового періоду для оплати щорічної відпустки або розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку місяць, у якому працівник працевлаштований з першого робочого, але не з першого календарного дня, вважається повним місяцем. Про те, як у цьому випадку розрахувати «середню», ми з вами зараз і поговоримо.

…відпрацювавши один місяць повністю

Порядок визначення середньоденної зарплати у разі якщо працівник-новачок відпрацював на підприємстві хоча б один місяць повністю, наведений у табл. 3.

Таблиця 3. Якщо працівник відпрацював тільки один місяць повністю (з 1-го до 1-го числа)

Розрахунок середньоденної зарплати

відпускні/компенсація за невикористану відпустку

лікарняні/допомога по вагітності та пологах

виплати, розраховані з «іншої»

середньої зарплати

Розрахунковий період — повністю відпрацьований місяць (з 1-го до 1-го числа), що передує місяцю настання події, з якою пов’язаний розрахунок середньоденної зарплати

Розрахунковий період — з дати прийняття на роботу до 1-го числа місяця настання події, з якою пов’язаний розрахунок

ЗПсер = ЗПз : (К - Св - Ч)

ЗПсер = ЗПЄСВ : Кп

ЗПсер = ЗПпр : Р

де ЗПз — загальна сума зарплати, що бере участь у розрахунку відпускних/компенсації в розрахунковому періоді;

Ч — час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді.

Пояснимо на прикладах, як користуватися таблицею.

Відпускні. Нагадуємо: для того щоб перший календарний місяць роботи в роботодавця ввійшов до розрахункового періоду, за який обчислюватиметься «відпускна» середня зарплата, такий місяць має бути повністю відпрацьований працівником.

Приклад 8. Працівник прийнятий на роботу з 3 червня 2019 року (1 і 2 червня — вихідні дні (субота і неділя відповідно), 3 червня — перший робочий день (понеділок)). Зарплата за березень становила 15000 грн. Працівникові надають частину щорічної відпустки тривалістю 5 календарних днів з 1 липня 2019 року.

Розрахунковий період — червень 2019 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 30.

Зверніть увагу: незважаючи на те, що працівник був прийнятий із 3 червня, кількість календарних днів відповідає повному місяцю з 1 по 30 червня.

Кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період, — 2 дні (16 червня — Трійця і 28 — День Конституції).

Визначимо середньоденну зарплату:

15000 грн. : (30 к. дн. - 2 к. дн.) = 535,71 грн.

Сума відпускних становитиме:

535,71 грн. х 5 = 2678,55 грн.

Лікарняні. Запам’ятайте! Місяць прийняття на роботу вважаємо повністю відпрацьованим, тільки якщо працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем усі календарні дні такого місяця (з 1-го до 1-го числа).

Приклад 9. Працівник, прийнятий на роботу з 25 квітня 2019 року, хворів з 3 по 11 червня (9 к. дн.). Загальний страховий стаж — більше 8 років. Страховий стаж за останні 12 місяців — більше 6 місяців. Зарплата за травень становила 25000 грн.

Розрахунковий період — травень 2019 року (31 к. дн.)

Середньоденна зарплата дорівнює:

25000 грн. : 31 к. дн. = 806,45 грн.

Загальна сума лікарняних становитиме:

806,45 грн. х 9 к. дн. = 7258,05 грн.

Інші. Зверніть увагу на особливий порядок визначення розрахункового періоду.

Приклад 10. Працівник прийнятий на роботу з 3 квітня 2019 року. 10 травня він надав довідку про те, що у свій робочий день 6 травня пройшов медичне обстеження і добровільно здав кров. Додатковий день відпочинку за донорство крові буде наданий 3 червня 2019 року.

День медичного обстеження/здавання крові і додатковий день відпочинку за донорство крові оплачують виходячи із середнього заробітку. У загальному випадку його розрахунок здійснюють виходячи з виплати за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Такою подією є день проходження медичного обстеження/здавання крові й окремо — додатковий день відпочинку за донорство крові.

У цьому випадку працівник пройшов медичне обстеження і здав кров в один день — 6 травня. Отже, згідно з табл. 2 розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати для оплати цього дня працівнику-новачку буде період з 3 квітня по 5 травня 2019 року (20 роб. дн. = 18 роб. дн. у квітні + 2 роб. дн. у травні). Адже в працівника немає жодного повністю відпрацьованого місяця.

Припустимо, за цей період йому була нарахована зарплата в загальній сумі 11500 грн.

Тоді сума середньоденної зарплати для оплати дня здавання крові становитиме:

11500 грн. : 20 роб. дн. = 575 грн.

Тепер про оплату додаткового дня відпочинку за донорство крові. Працівник використовує його 3 червня 2019 року. Розрахунок середньої зарплати для оплати цього дня буде здійснено відповідно до порядку, прописаного в табл. 3: виходячи з виплат, нарахованих за розрахунковий період квітень — травень 2019 року.

40 роб. дн. = 18 роб. дн. у квітні + 22 роб. дн. у травні.

Тобто розрахунковий період сформують два місяці: неповністю відпрацьований квітень (з дати прийняття по 30-те число) і повний травень (з 1-го по 31-ше число).

Припустимо, що загальна сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, становила 19500 грн. Тоді сума середньоденної зарплати для оплати додаткового дня відпочинку за донорство крові дорівнює:

19500 грн. : 40 роб. дн. = 487,50 грн.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі