Давайте позначимо ключовий момент цієї ситуації — розробник не отримує право власності на програмну продукцію, яку він створює. Таке право належить замовникові — створений готовий програмний продукт відразу ж є власністю замовника. Тут немає переходу/відчуження майнових прав (прав власності) на програмний продукт від розробника до замовника, а отже, немає й операції постачання програмної продукції.
Відповідно в цьому випадку ІТ-пільга з п. 261 підрозд. 2 розд. XX ПКУ працювати не буде. На це звертають увагу і фіскали (див., наприклад, відповідь на запитання 10 УПК № 536*, лист ДФСУ від 16.05.2018 р. № 2183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; лист ДФСУ від 14.08.2017 р. № 1597/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):
* Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536.
«звільненню від оподаткування підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця. У зазначеній ситуації виконавець таких послуг не отримує право власності на програмну продукцію, а тому не відбувається операція з постачання програмної продукції».
Тому така операція оподатковуватиметься ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 % як постачання послуг з розробки програмного забезпечення (а не як постачання програмної продукції).
У бухобліку витрати на розробку програмного продукту акумулюватимуться на рахунку 23 «Виробництво».
На це також у вищезгаданих консультаціях звертають увагу фіскали:
«операції з постачання послуг (виконання робіт) з розробки програмної продукції або її компонентів, на які право власності отримує замовник після завершення виконання таких послуг (робіт), оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за основною ставкою».
А ось якби в розробника було право власності на розроблений програмний продукт, яке б потім передавалося замовникові, — тут би вже були всі підстави застосовувати ІТ-пільгу з ПДВ.
Якщо розробку програми здійснюємо для нерезидента, то тоді послуги з розробки замовникові-нерезиденту комп’ютерної програми взагалі не виявляться об’єктом ПДВ. Адже місце постачання послуг зі створення на замовлення об’єктів права інтелектуальної власності визначається за місцем реєстрації замовника (п. 186.3 ПКУ). Оскільки замовник — нерезидент, то місце постачання перебуватиме за межами території України. Відповідно і не буде об’єктом оподаткування ПДВ. Податкова накладна в цьому випадку не складається. Але постачання ми все одно відображаємо в ряд. 5 декларації з ПДВ з розшифровкою в додатку Д6.
