Усе нове — це добре забуте старе. Можливо, хтось ще пам’ятає «баталії» 2004 року, коли масстарт «полювання» на «несправжніх» ФОП був даний новим Законом про податок з доходів фізичних осіб (конкретно його п. 1.8). Благо ініціативу цю в спішному порядку «поховали». У тому ж 2004 році.
Зараз 2019 рік. Бачимо щось схоже. При цьому «сітки закидають» і на ФОП, і на звичайних фізосіб — ЦПДшників.
Ідеться про законопроект Мінсоцполітики «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці». Він оприлюднений на сайті міністерства (https://www.msp.gov.ua/projects/401/) і поки що перебуває на стадії громадського обговорення — воно триватиме до 8 березня.
Ні в уряді, ні в парламенті цього документа ще немає.
У чому ж «фішки» законопроекту?
Мінсоцполітики пропонує на законодавчому рівні (конкретно в КЗпП) закріпити перелік ознак, які свідчитимуть про наявність трудових відносин. Усього їх 7:
1) періодично (2 і більше разів) особі виплачується винагорода за виконані роботи (надані послуги). При цьому форма винагороди (грошова або натуральна) значення не має;
Який період хочуть брати до уваги, не уточнюється 
.
2) фізособа особисто виконує роботи (надає послуги) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням і під контролем замовника або уповноваженої ним особи;
3) винагорода за виконувану роботу (послуги) є єдиним джерелом доходу фізичної особи або становить 75 % і більше його доходу протягом останніх 6 місяців;
Мається на увазі винагорода від конкретного замовника, договір з яким потрапив «у поле зору» контролерів.
4) фізособа виконує роботу (надає послуги) на робочому місці, визначеному замовником, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
5) роботи, які виконує фізособа, ідентичні роботам, що виконуються штатними співробітниками роботодавця;
6) замовник робіт забезпечує організацію праці, зокрема надає обладнання, інструменти, матеріали, сировину, робоче місце;
7) замовник визначає тривалість робочого часу і часу відпочинку працівника.
Якщо є хоча б 3 (!) пункти з перелічених, відносини будуть кваліфіковані як трудові незалежно від назви і виду договірних відносин, які існують між сторонами. За задумом Мінсоцполітики, повноваження визначати факт наявності/відсутності трудових відносин мають бути передані інспекторам Держпраці.
Державна регуляторна служба України розкритикувала положення законопроекту і звернула увагу, зокрема, на ст. 204 ЦКУ. Ця стаття встановлює презумпцію правомірності правочину. Тобто первісно договір вважається правомірним. Стати недійсним він може лише в тому випадку, якщо це прямо встановлено законом або визнано судом.
Водночас Мінсоцполітики хоче, щоб рішення про перекваліфікацію цивільно-правових відносин у трудові приймала Держпраці. Звернутися до суду «трудовики», звичайно, можуть, але це зовсім не обов’язково.
Як показує практика, навіть за відсутності законодавчих норм, які пропонує ввести Мінсоцполітики, інспектори праці часто-густо намагаються перевести ЦП-договори в розряд трудових. А прийняття цього законопроекту ще більше розв’яже їм руки. І під цю гребінку можуть потрапити не лише працівники під маскою ЦПД, але й «реальні» ЦПДшники (у т. ч. підприємці).
Це не всі новації законопроекту. Зокрема, він установлює, що ЦП-договори, які передбачають роботу з важкими, шкідливими умовами праці, умовами підвищеного ризику для здоров’я, роботу з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, можна буде укладати тільки з особами, що мають підприємницький статус.
Також планується змінити підхід до штрафів за використання праці фізосіб без укладення трудового договору:
| Вид порушення | Розмір штрафу (за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення) |
| Виконання фізособою робіт (надання послуг) за ЦП-договором, який фактично кваліфікований як трудовий | 30 МЗП* — якщо ЄСВ сплачувався в розмірі менше мінімального страхового внеску; 15 МЗП — якщо ЄСВ сплачувався в розмірі не менше мінімального страхового внеску |
| Оформлення працівника на неповний робочий час у разі, якщо фактично робота виконується повний робочий час | 15 МЗП (зараз — 30 МЗП) |
* Мінімальна заробітна плата, встановлена законом на момент виявлення порушення.
Загалом, що далі, то гірше.
Стежимо за просуванням цієї ініціативи.
