Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Неориджинал» ЦПДшникам — «вийти із шеренги!»

Романова Ксенія, податковий експерт
Бухгалтер 911 Березень, 2019/№ 10
Друк
Законопроект, розроблений під гаслом «захистити права працівників і ліквідувати неофіційне працевлаштування», розбурхав Інтернет. Усі говорять, що «мішенню» стали фізособи-підприємці. Мовляв, їх хочуть «заганяти» в лоно КЗпП. При цьому постраждати можуть цілком навіть «справжні» ФОП, що не слугують прикриттям трудових відносин. Розбираємося.

Усе нове — це добре забуте старе. Можливо, хтось ще пам’ятає «баталії» 2004 року, коли масстарт «полювання» на «несправжніх» ФОП був даний новим Законом про податок з доходів фізичних осіб (конкретно його п. 1.8). Благо ініціативу цю в спішному порядку «поховали». У тому ж 2004 році.

Зараз 2019 рік. Бачимо щось схоже. При цьому «сітки закидають» і на ФОП, і на звичайних фізосіб — ЦПДшників.

Ідеться про законопроект Мінсоцполітики «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці». Він оприлюднений на сайті міністерства (https://www.msp.gov.ua/projects/401/) і поки що перебуває на стадії громадського обговорення — воно триватиме до 8 березня.

Ні в уряді, ні в парламенті цього документа ще немає.

У чому ж «фішки» законопроекту?

Мінсоцполітики пропонує на законодавчому рівні (конкретно в КЗпП) закріпити перелік ознак, які свідчитимуть про наявність трудових відносин. Усього їх 7:

1) періодично (2 і більше разів) особі виплачується винагорода за виконані роботи (надані послуги). При цьому форма винагороди (грошова або натуральна) значення не має;

Який період хочуть брати до уваги, не уточнюється img 1.

2) фізособа особисто виконує роботи (надає послуги) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням і під контролем замовника або уповноваженої ним особи;

3) винагорода за виконувану роботу (послуги) є єдиним джерелом доходу фізичної особи або становить 75 % і більше його доходу протягом останніх 6 місяців;

Мається на увазі винагорода від конкретного замовника, договір з яким потрапив «у поле зору» контролерів.

4) фізособа виконує роботу (надає послуги) на робочому місці, визначеному замовником, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;

5) роботи, які виконує фізособа, ідентичні роботам, що виконуються штатними співробітниками роботодавця;

6) замовник робіт забезпечує організацію праці, зокрема надає обладнання, інструменти, матеріали, сировину, робоче місце;

7) замовник визначає тривалість робочого часу і часу відпочинку працівника.

Якщо є хоча б 3 (!) пункти з перелічених, відносини будуть кваліфіковані як трудові незалежно від назви і виду договірних відносин, які існують між сторонами. За задумом Мінсоцполітики, повноваження визначати факт наявності/відсутності трудових відносин мають бути передані інспекторам Держпраці.

Державна регуляторна служба України розкритикувала положення законопроекту і звернула увагу, зокрема, на ст. 204 ЦКУ. Ця стаття встановлює презумпцію правомірності правочину. Тобто первісно договір вважається правомірним. Стати недійсним він може лише в тому випадку, якщо це прямо встановлено законом або визнано судом.

Водночас Мінсоцполітики хоче, щоб рішення про перекваліфікацію цивільно-правових відносин у трудові приймала Держпраці. Звернутися до суду «трудовики», звичайно, можуть, але це зовсім не обов’язково.

Як показує практика, навіть за відсутності законодавчих норм, які пропонує ввести Мінсоцполітики, інспектори праці часто-густо намагаються перевести ЦП-договори в розряд трудових. А прийняття цього законопроекту ще більше розв’яже їм руки. І під цю гребінку можуть потрапити не лише працівники під маскою ЦПД, але й «реальні» ЦПДшники (у т. ч. підприємці).

Це не всі новації законопроекту. Зокрема, він установлює, що ЦП-договори, які передбачають роботу з важкими, шкідливими умовами праці, умовами підвищеного ризику для здоров’я, роботу з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, можна буде укладати тільки з особами, що мають підприємницький статус.

Також планується змінити підхід до штрафів за використання праці фізосіб без укладення трудового договору:

Вид порушення

Розмір штрафу

(за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення)

Виконання фізособою робіт (надання послуг) за ЦП-договором, який фактично кваліфікований як трудовий

30 МЗП* — якщо ЄСВ сплачувався в розмірі менше мінімального страхового внеску;

15 МЗП — якщо ЄСВ сплачувався в розмірі не менше мінімального страхового внеску

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі, якщо фактично робота виконується повний робочий час

15 МЗП (зараз — 30 МЗП)

* Мінімальна заробітна плата, встановлена законом на момент виявлення порушення.

Загалом, що далі, то гірше.

Стежимо за просуванням цієї ініціативи.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі