Дивишся в Книгу, бачиш… обліково-витратні запитання ФОП на ЗС

«В ідеалі»

Правила заповнення Книги ОДВ встановлено Порядком № 481*. Вони викладені суперлаконічно. У результаті спроба застосування їх «у польових умовах» показує, що зрозуміло те, що нічого не зрозуміло .

* Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.

Нас сьогодні цікавить графа 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)». Правило таке: до графи 6 Книги ОДВ потрапляють ті витрати, які «документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня» (п.п. 6 п. 6 Порядку № 481). На цьому «підказки» закінчуються .

Протягом багатьох років податківці «бачать» це правило «приблизно так»: до витрат потрапляє стосовно:

— товарів — «собівартість» конкретно тих товарів, від реалізації яких зайшла виручка в цей день. За умови, що ви вже оплатили їх постачальникові (потрібен розрахунковий документ про оплату);

— продукції/робіт/послуг — виробнича «собівартість» продукції/робіт/послуг, від реалізації яких зайшла виручка в цей день. Знову ж таки за умови, що матеріали та інше уже оплачені постачальникам.

Важливо. Говорячи «собівартість», ми маємо на увазі деякий аналог бухгалтерської собівартості, сформований «через призму»:

— ст. 177 ПКУ. До витрат, у принципі, може потрапити тільки те, що дозволено ст. 177 ПКУ;

— «конструкції» форми Книги ОДВ (її граф);

— «конструкції» додатка Ф2 до декларації про майновий стан і доходи.

Тобто це щось близьке до бухсобівартості, але не зовсім те. Амортизація, наприклад, до неї не потрапляє, вона йде до графи 8 Книги ОДВ. Витрати на оплату праці теж не потрапляють — ідуть до графи 7 Книги ОДВ. «Непрямі» витрати теж не потрапляють — сидять у графі 8 Книги ОДВ.

Знову ж таки, бачимо, що податківці «тяжіють» до оцінки вибуття запасів за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Але це не завжди можливо. Наприклад, це неможливо якщо товари є взаємозамінними (п. 17 П(С)БУ 9**). Адже часто підприємці-торговці мають широкий асортимент якраз-таки взаємозамінних товарів (ті ж продукти харчування і непродовольчі товари, що продаються на вагу тощо). Як їм бути?

** Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246

Інші методи оцінки вибуття

На практиці деякі підприємці, які торгують широким асортиментом товарів, записують витрати на купівлю товарів до Книги в день оплати витрат. Тобто не чекають, доки буде отримано дохід від продажу саме цього товару. У принципі, якщо ви щодня продаєте і купуєте сотні найменувань товару, ні вам, ні поготів податківцям не вдасться точно відстежити, який товар продано сьогодні, коли його було куплено і за якою ціною .

Ба більше, цю інформація неможливо отримати навіть на підставі даних бухобліку .

Тому такий спосіб відображення витрат, у принципі, має право на життя. Але, на жаль, якщо податківці захочуть чіплятися, у них для цього будуть усі підстави . Щонайменше, що при цьому можна буде «отримати», — адмінштраф за ст. 164¹ КпАП (від 51 до 85 грн., а за повторне таке порушення — від 85 до 136 грн.).

Тому щоб захистити себе від причіпок фіскалів, іноді підприємці обирають інші бухгалтерські методи оцінки вибуття запасів.

І хоча ці методи не згадані в ст. 177 ПКУ, про них ідеться в П(С)БО 9. Вони якраз-таки допомагають правильно визначити собівартість проданих товарів (або витрачених матеріалів). А на «безриб’ї і рак — риба».

Зараз розповімо про ті з них, які, на наш погляд, найбільше підходять підприємцям. Щоправда, для того щоб застосовувати ці методи, потрібно вести хоча б простий облік товарів за їх вартістю і кількістю (за кожним найменуванням).

«Середньозважена собівартість». Уже із самої назви зрозуміло, що тут ми рахуватимемо середню ціну одиниці проданого товару. Детально суть цього методу описана в пп. 18 і 19 П(С)БУ 9, і він передбачає два варіанти — рахувати ціну кожного найменування проданого товару: 1) раз на місяць; 2) на дату кожного продажу.

Перший варіант, звісно, був би зручнішим для підприємців (менше розрахунків), але річ у тому, що він дозволяє розрахувати собівартість проданих товарів тільки після того, як місяць уже закінчився. А підприємцеві потрібно заповнювати графу 6 Книги ОДВ у день отримання доходу, тобто протягом місяця .

Тому залишається другий варіант, коли середня закупівельна ціна товару на дату його продажу = загальна вартість усіх товарів цього найменування (на дату продажу) / сумарна їх кількість (на дату продажу).

Після того як ми розрахували середню закупівельну ціну, легко заповнити графу 6 Книги ОДВ . Так, собівартість проданого товару = кількість проданого товару, помножена на середню закупівельну ціну.

Наприклад, станом на 01.04.2019 р. у підприємця значилося 300 л оплаченого продавцеві бензину А-95 загальною вартістю 7500 грн. 02.04.2019 р. він закупив ще 200 л цього бензину, заплативши 5100 грн., а 03.04.2019 р. продав 77 л. У цьому випадку собівартість проданого бензину (графа 6 Книги ОДВ на 03.04.2019 р.) = ((7500 + 5100) / (300 + 200)) х 77 = 25,2 х 77 = 1940,40 грн.

«ФІФО» (first in first out). Суть цього методу описана в п. 20 П(С)БУ 9: передбачається, що товари продаються в такій же послідовності, у якій вони були куплені. Тобто собівартість проданих товарів = собівартості найстарішої за часом купівлі партії товару.

Наприклад, підприємець закуповував і продавав бензин А-95 так:

— 04.04.2019 р. залишок бензину = 0, куплено 100 л бензину за 2500 грн.;

— 05.04.2019 р. продано 60 л бензину;

— 05.04.2019 р. закуплено 200 л бензину за 5200 грн.;

— 06.04.2019 р. продано 85 л бензину.

Давайте порахуємо собівартість проданого бензину (графа 6 Книги ОДВ):

— 05.04.2019 р.: (2500 / 100) х 60 = 1500 грн. У результаті від партії бензину, купленої 04.04.2019 р., залишилося в наявності 40 л (100 - 60);

— 06.04.2019 р.: (2500/100) х 40 + (5200 /200) х (85 - 40) = 2170 грн. У результаті від партії бензину, купленої 04.04.2019 р., не залишилося нічого, а від купленої 05.04.2019 р. залишилося 155 л (200 - 45).

Так, можна. Головне, щоб сам товар був оплачений постачальникові (тобто у вас має бути розрахунковий документ, що підтверджує витрати). Сам факт відвантаження товару ролі не відіграє: навіть якщо товар усе ще перебуває на складі у вашого постачальника, але ви його оплатили і ваш покупець теж перерахував вам аванс, витрати — є.

До речі, не має жодного значення, коли саме ви придбали товар і в якому статусі. Наприклад, якщо ви сплатили постачальнику за товар у період роботи на спрощенці, а потім отримали оплату (аванс) за цей товар уже в період роботи на загальній системі, витрати на його придбання все одно можна врахувати.

На дату оплати такого товару постачальникові. Але дуже важливо оплатити цей товар до кінця року! Інакше витрати «згорять» (звітний період — рік, тому витрати, оплачені, наприклад, у 2019 році, але пов’язані з доходом 2018 року, не враховуються).

Це абсолютно нормально, оскільки для цілей визначення ПДФО і ВЗ доходи обліковуються за касовим методом (на момент отримання оплати), а для ПДВ — за правилом першої події (або на момент отримання оплати, або на дату відвантаження товару). Те ж і з витратами. Зрозуміло, ці суми не збігатимуться.