Кого стосуватиметься? З новими бланками зіткнуться ті, хто:
1) щойно зареєструвалися і бажають відразу перейти на спрощену систему. Заяву про застосування спрощенки можна подати відразу держреєстраторові;
2) уже працюють на загальній системі і вирішили перейти на спрощенку;
3) уже працюють на єдиному податку і хочуть перейти на загальну систему або змінити дані: види діяльності, групу спрощенки, ставку ЄП, П. І. Б., місце проживання ФОП тощо.
Тому, хто вже працює на спрощенці і поки що нічого змінювати не збирається, нічого перездавати не потрібно. Працюємо у звичайному режимі 
.
Формально нові форми потрібно починати використовувати з 22.10.2019 р. Але тут потрібно «зробити знижку» на готовність податківців. З місць є інформація, що такої готовності поки що немає. У зв’язку із цим питання з формами бажано уточнювати.
Наскільки сильно змінилася заява? Зміни — не революційні . Просто бланк заяви нарешті привели в божеський вигляд (врахували багаторічні зміни в ПКУ), прибравши з нього помилки і застарілі норми. І тепер важливо не забувати використовувати саме новий бланк.
Його можна подати податківцям як у паперовому, так і в електронному вигляді (п.п. 298.1.1 ПКУ).
Зараз ми не зупинятимемося на «косметичних» правках у заяві (якщо просто трохи перейменували поле або змінили місцями одні й ті ж дані), а розберемося з більш цікавими нововведеннями.
ПДВ-статус. Перше, що впадає в око, — це наявність у новому бланку заяви даних про ПДВ-реєстрацію майбутнього спрощенця. Раніше цього не було. Тепер же:
1. Якщо заявник уже зареєстрований як платник ПДВ, він зобов’язаний зазначити свій податковий номер і дату ПДВ-реєстрації.
2. Якщо заявник-платник ПДВ переходить до групи 1, 2 або 3 (зі ставкою 5 %), він може в самій заяві зробити відмітку про анулювання ПДВ-реєстрації. При цьому окремо подавати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації (форма № 3-ПДВ) не потрібно .
Якщо ж відмітку не поставите, доведеться подавати окрему заяву про анулювання ПДВ-реєстрації.
Варто зазначити, що в теорії це правило існувало й раніше (п. 5.4 Положення № 1130**), але на практиці з ним виникали проблеми, оскільки в заяві про застосування спрощенки не було поля для того, щоб поставити відмітку про анулювання ПДВ-реєстрації 
. Тому підприємці перестраховувалися й подавали форму № 3-ПДВ. Що ж, тепер цієї проблеми більше не виникатиме .
3. Якщо заявник ще не зареєстрований як платник ПДВ, але хоче перейти до групи 3 зі ставкою 3 %, він може зробити відмітку про свій намір стати ПДВшником у самій заяві.
Але це не звільняє від необхідності подати заяву на ПДВ-реєстрацію (форму № 1-ПДВ подаємо разом із заявою про застосування спрощенки — не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку найближчого кварталу).
У цьому випадку дата ПДВ-реєстрації = дата переходу до групи 3 зі ставкою 3 %.
До речі, будьте уважними: п.п. 4 п. 293.8 ПКУ сформульований так, що підприємці, які щойно зареєструвалися, не можуть відразу обрати ставку єдиного податку 3 %. На жаль, але це правило поки що не змінилося 
.
Той факт, що в заяві на спрощенку тепер можна зробити відмітку про ПДВ-реєстрацію, ситуації не змінює, оскільки правила п.п. 4 п. 293.8 ПКУ залишилися колишніми.
Тому якщо ви хочете стати спрощенцем групи 3 зі ставкою 3 %, можна:
— або зареєструватися єдиноподатником групи 1, 2 або 3 (зі ставкою 5 %), а з найближчого кварталу перейти до групи 3 зі ставкою 3 %;
— або зареєструватися загальносистемником (без ПДВ або відразу з ПДВ — п. 183.7 ПКУ), а з найближчого кварталу перейти до групи 3 зі ставкою 3 %.
Нововведення для юросіб. Для юросіб прибрали необхідність подавати заяву при зміні організаційно-правової форми. І це цілком логічно, оскільки організаційно-правова форма ні на що не впливає — спрощенцем може бути будь-яка юрособа з річним доходом ≤ 5 млн грн.
Підкоригували підстави для відмови від спрощенки.
1. Прибрали поле про відмову від спрощенки в разі перевищення доходу спрощенцем групи 4 (адже для них жодних обмежень за доходом немає) і замінили його на відповідне поле — за порушення вимог, установлених п.п. 4 п. 291.4 ПКУ.
2. Виправили поле про відмову від спрощенки в разі здійснення негрошових розрахунків (було помилкове посилання на п. 291.7 ПКУ — її замінили на правильне: п. 291.6 ПКУ).
3. Уточнили, що втратити спрощенку можна за провадження діяльності, не зазначеної саме в Реєстрі ЄП, а не у свідоцтві єдиноподатника (яке скасували ще з 01.01.2014 р.).
4. Нарешті виправили підстави для відмови від спрощенки за наявності податкового боргу. Тепер, як і належить, саме наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів є підставою для виходу зі спрощенки (а не своєчасне його погашення, як було зазначено раніше 
).
Види діяльності: десь прибуло, а десь убуло.
1. Дуже радує, що в заяві істотно розширили перелік видів діяльності, які можна зазначити в Реєстрі ЄП (було 5 рядків, а стало 20 ). Тепер проблеми зі здійсненням видів діяльності, не зазначених у реєстрі, бути не повинно .
Нагадуємо, що в Реєстрі ЄП можна зазначити скільки завгодно видів діяльності (за наявності їх у Держреєстрі, зрозуміло).
Крім того, нарешті замінили КВЕД-2005 на КВЕД-2010 (види діяльності в заяві зазначаємо за КВЕД-2010 уже 5 років — ще з 01.01.2014 р.).
2. Ще одне нововведення стосується виробників — тепер вони не зобов’язані зазначати код КВЕД продукції, що виготовляється .
Місце діяльності підприємця. Ось тут — найрадикальніша зміна. Якщо раніше місце діяльності можна було зазначити, грубо кажучи, будь-як (від конкретної адреси для торговців у стаціонарних магазинах до «уся Україна» для перевізників, інтернет-магазинів, торговців на ринках, ярмарках тощо), то тепер обов’язково зазначати КОАТУУ, населений пункт, індекс, вулицю і конкретну адресу місця діяльності .
При цьому в ПКУ немає визначення терміна «місце здійснення діяльності». Зазвичай у нормативці під ним розуміється місце, де відбувається укладення договорів, зберігається обладнання та/або товар (тобто головний офіс, склад, магазин). Тому, імовірніше, тут зазначатимуть або адресу офісу, або, якщо офісу немає в принципі, місце проживання підприємця.
Доведеться чекати на роз’яснення податківців.
Підпис на заяві та розрахунку доходу. Бланк цього розрахунку не змінився. Єдине, що тепер уточнили, що і заява на спрощенку, і розрахунок доходу може підписати як сам підприємець, так і його представник (нагадуємо, що в представника має бути нотаріально посвідчена довіреність — п. 19.2 ПКУ).
Якщо у 2019 році підприємець знімався з держреєстрації, а потім знову зареєструвався і хоче стати спрощенцем з 01.01.2020 р., то до розрахунку доходу включається вся сума доходу, отримана у 2019 році (навіть той дохід, який надійшов до зняття з держреєстрації) — п. 298.1.4 ПКУ.
З’явилися бланк запиту на витяг з Реєстру ЄП і бланк самого витягу. Наказом № 308 Мінфін нарешті затвердив бланк запиту на витяг з Реєстру ЄП . До цього податківці використовували схожу форму, але законодавчо вона не була затверджена. Тому електронної форми запиту не було (податківці рекомендували відправляти їм запит у вигляді листа довільної форми і видавали тимчасовий витяг з Реєстру ЄП).
Тепер же бланки запиту і витягу з Реєстру ЄП офіційно затверджені. А отже, більше немає причин не приймати запит на витяг з Реєстру ЄП в електронній формі . Сподіваємося, що дуже скоро електронні версії запиту і витягу з Реєстру ЄП з’являться в Кабінеті платника податків.
До речі, витяг буде дійсним доти, доки підприємець не вирішить внести зміни до Реєстру ЄП.
