Більшість норм Закону запрацюють з 18.12.2019 р. А з 18.04.2020 р. (тобто через 6 місяців із дня опублікування Закону) «побіжать» зміни до Закону про рекламу2 (передбачені абз. 4 — 7 п.п. 1 та п.п. 2 п. 4 розд. I Закону № 139), що стосуються реклами об’єктів будівництва.
2 Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.
Закон внесе зміни до КпАП та 13 інших законів3.
3 Крім тих, на яких у статті зупинимося трохи детальніше, це також закони «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.95 р. № 60/95-ВР, «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 р. № 1296-IV, «Про організацію формування та обігу кредитних історій» від 23.06.2005 р. № 2704-IV, «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» від 23.12.2004 р. № 2288-IV та інші.
Логіку змін ми побачили в бажанні «повичищати» з інших законів «відступи» від Закону про ліцензування4 плюс удосконалити власне процес ліцензування. Відповідно найбільше «постраждав» Закон про ліцензування (до нього внесли найбільше правок).
4 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII.
Так, дісталося «еротичному» ліцензуванню із Закону про захист суспільної моралі, ліцензуванню діяльності Бюро кредитних історій із Закону про організацію формування та обігу кредитних історій, ліцензуванню діяльності протезно-ортопедичних підприємств із Закону про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні, ліцензуванню оптової торгівлі ветеринарними препаратами із Закону про ветеринарну медицину (не стосується виробництва ветпрепаратів). Згадки про ліцензування цих видів діяльності «повичищали».
Що стосується видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, із Закону про ліцензування, то їх зміни ніяк не торкнулися.
У самому Законі про ліцензування буде прописаний новий «виховний захід» за порушення у сфері ліцензування у вигляді зупинення дії ліцензії повністю або частково (п. 13 ч. 1 ст. 1, ст. 16 Закону).
Не плутати з анулюванням, яке також збереглося.
Відповідно будуть урегульовані й порядок відновлення дії ліцензії, яка була зупинена, й порядок оскарження ліцензіатом рішення органу ліцензування про зупинення дії ліцензії.
Законом про ліцензування буде передбачено ведення органами ліцензування ліцензійних реєстрів. Незабаром саме їх дані (а не Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР)) стануть основною ліцензійною базою даних 
.
Органи ліцензування вноситимуть до них інформацію про видані суб’єктам господарювання ліцензії та подальшу зміну їх статусу: зупинення дії, відновлення дії й анулювання. Це повинно зробити крок уперед у плані відкритості процесу ліцензування.
Ліцензійний реєстр — автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про суб’єктів господарювання, які звернулися до органу ліцензування із заявою про отримання ліцензії, провадять діяльність на підставі ліцензії, дія ліцензії яких зупинена, ліцензія яких анульована.
Саме із дня внесення до ліцензійного реєстру відомостей про рішення органу ліцензування про видачу ліцензії суб’єкту господарювання останній зможе провадити види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Також із дня внесення запису до ліцензійного реєстру набувають чинності й рішення про переоформлення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, розширення, звуження провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
З 18.12.2019 р. уточнять порядок розгляду скарг на дії (бездіяльність) органу ліцензування про порушення ним законодавства у сфері ліцензування, поданих спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування. Зокрема, пропишуть підстави для залишення такої скарги без розгляду (ч. 7 ст. 5 Закону).
Окремо прописали, що розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування можна оскаржити через суд (ч. 2 ст. 4 Закону про ліцензування).
У цій же частині наведуть перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити скарга до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Істотно уточнять і порядок прийняття рішення за скаргою Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування.
Ще одне революційне нововведення — упровадження Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування.
Згідно зі змінами вимоги ліцензійних умов незабаром обов’язково включатимуть і вимоги щодо доступності місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення.
Дещо зміниться порядок прийняття заяви про отримання ліцензії до розгляду. У самій заяві претендент на ліцензію — юрособа повинен буде, крім даних, які наводили в такому випадку й раніше, зазначати також перелік відокремлених підрозділів, у межах яких планується провадження госпдіяльності, що підлягає ліцензуванню.
Орган ліцензування прийматиме рішення про залишення без розгляду отриманої заяви про отримання ліцензії протягом 5 (раніше — 3) роб. дн. з дня її отримання (у разі наявності підстав для цього).
У разі прийняття такого рішення орган ліцензування зобов’язаний буде оприлюднити його на своєму офіційному сайті та внести інформацію про таке рішення до ліцензійного реєстру наступного робочого дня після його прийняття.
Також Законом № 139 урегульовано питання про повторне подання заяви про отримання ліцензії. З 18.12.2019 р. буде встановлено, що в цьому випадку до заяви повинні додаватися тільки ті підтвердні документи, які стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду. Але за умови, що попередньо надані документи, які перебувають у ліцензійній справі, на момент повторного подання заяви зберегли свою актуальність5.
5 Під збереженням актуальності при цьому мається на увазі достовірність документів, які додалися до заяви про отримання ліцензії, та відповідність зазначених у них даних ліцензійним умовам.
Важливо й те, що при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі ліцензії з причин, раніше не зазначених у рішенні про відмову у видачі ліцензії. Знову ж таки за умови, що на момент повторного розгляду раніше подані документи зберегли свою актуальність.
Виняток: неусунення чи усунення не в повному обсязі здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для попередньої відмови; наявність у новій інформації, поданій здобувачем ліцензії, підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії).
У разі прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії орган ліцензування зобов’язаний буде оприлюднити його на своєму офіційному сайті та внести інформацію про таке рішення до ліцензійного реєстру наступного робочого дня після його прийняття.
Але таке рішення — ще не вирок. Частина 2 ст. 13 Закону про ліцензування дозволить оскаржити його в Експертно-апеляційній раді з питань ліцензування або через суд.
Дещо уточнили й доповнили перелік підстав, які слугують для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії. З 18.12.2019 р. однією з них стане наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, яка забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, яке набрало законної сили відповідно до ст. 255 КАСУ (ср. ).
Важливим нововведенням є також те, що Держказначейство повинне буде забезпечувати органам ліцензування доступ до інформації про внесення ліцензіатами плати за видачу ліцензії.
На рівні Закону незабаром буде закріплено, що за порушення ліцензіатом строку повідомлення органу ліцензування про зміни даних, зазначених у заяві, документах і відомостях, які додавалися до заяви про отримання ліцензії, ліцензіат притягується також до адміністративної відповідальності.
До речі, внесли ясність щодо такого строку. Ліцензіат буде зобов’язаний повідомити орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві, документах і відомостях, які додавалися до заяви про отримання ліцензії:
— за наявності ліцензійних умов — протягом установленого ними строку;
— за відсутності ліцензійних умов — протягом одного місяця з дня, наступного за днем настання змін.
Також у Законі про ліцензування з’являться нові підстави для анулювання ліцензії (див. ст. 16 Закону, яка незабаром регулюватиме не лише порядок анулювання, але й зупинення та відновлення дії ліцензії).
Водночас буде виключено таку підставу для анулювання, як несплата ліцензіатом за видачу ліцензії.
Торкнулися зміни й порядку проведення органами ліцензування планових і позапланових перевірок додержання ліцензіатами ліцензійних умов (оновлена ст. 19 Закону про ліцензування).
Важливі уточнення внесли до ст. 20 Закону про ліцензування.
Зокрема, уточнили, що адмінвідповідальність «світить» не лише за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії (як було раніше), а й у період зупинення дії ліцензії повністю або частково. Також нарватися на штраф можна, якщо не виконати розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, порушити строк повідомлення про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах (дзеркальні зміни внесли й до КпАП — про що далі).67
Караним буде й наявність контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному в ст. 1 Закону № 22106, резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному в ст. 1 Закону № 19327.
6 Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.
7 Закон України «Про оборону України» від 06.12.91 р. № 1932-XII.
Крім того, зміни в частині адмінвідповідальності внесли й до КпАП. І вони також «побіжать» тільки з 18.12.2019 р.
По-перше, нарівні з діяльністю без ліцензії буде карана робота із зупиненою ліцензією («у разі, якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензованої діяльності у період зупинення дії ліцензії»).
По-друге, введуть адмінштраф за порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Згідно з ч. 6 ст. 164 КпАП таке порушення може призвести до накладення штрафу в розмірі від 250 до 500 нмдг (4250 — 8500 грн.).
По-третє, з’явиться також штраф за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (у розмірі від 500 до 1500 нмдг, що дорівнює 8500 — 17000 грн.).
Протоколи про правопорушення, зазначені в ст. 164 КпАП, будуть уповноважені складати уповноважені на те посадові особи органів ліцензування8.
8 У частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає відповідний орган ліцензування.
Також удвічі (а при повторному порушенні навіть більше) збільшать розмір адмінштрафів за здійснення посадовою особою суб’єкта господарювання операції із цінними паперами, яка належить до діяльності на фондовому ринку, без спеціального дозволу (ліцензії) або з порушенням умов ліцензування (ст. 1637 КпАП).
Піддадуться змінам й інші норми КУпАП, що стосуються адмінвідповідальності. Зокрема, за торгівлю (опт, роздріб, експорт, імпорт) спиртом етиловим, коньячним, плодовим і роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами без ліцензії замість ст. 156 КУпАП застосовуватиметься ч. 1 ст. 164. Як результат, порушникам загрожуватимуть більші адмінштрафи — від 17000 до 34000 грн.
