Фінзвітність за 9 місяців 2019 року: а що як?..

В обраному У обране
Друк
Малєєва Алла, податковий експерт
Бухгалтер 911 Жовтень, 2019/№ 42
Від помилок, на жаль, ніхто не застрахований. І за них, як відомо, доводиться платити. Ось і давайте розберемося, скільки «коштуватиме» неподання «малої» фінзвітності за 9 місяців 2019 року? Що буде, якщо мале підприємство помилково подасть звітність за 9 місяців не за тією формою (за формою «мс» замість «м»)?

Відповідальність за неподання фінзвітності

Мале підприємство не подало Фінансову звітність малого підприємства за 9 місяців 2019 року. Чим загрожує подібне порушення?

Перше, що на вас може чекати в такому разі, — адміністративний штраф на посадових осіб підприємства відповідно до ст. 1863 КУпАП. Нагадаємо: ч. 1 ст. 1863 КУпАП установлює відповідальність, зокрема, за неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання недостовірних відомостей, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, або із запізненням.

Розмір штрафу за такі порушення — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.).

А якщо посадова особа протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за подібне порушення, розмір штрафу становитиме вже від 15 до 25 нмдг (від 255 до 425 грн.).

Саме органи статистики мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зазначені в ст. 1863 КУпАП (ст. 2443 КУпАП). Тому ймовірність заробити цей штраф у разі неподання фінзвітності дуже висока (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67).

А ось штрафу за неподання фінзвітності зі ст. 1642 КУпАП посадовим особам звичайних малих підприємств побоюватися не варто. Це «доля» установ і суб’єктів господарювання, пов’язаних з бюджетними коштами.

Гірше справи йдуть, якщо ви є малим підприємством — квартальником з податку на прибуток і, крім статистиків, обділили фінзвітністю ще й податківців. Декларацію без доважку у вигляді Балансу і Звіту про фінрезультати за формами № 1-м і № 2-м податківці можуть не прийняти або прирівняти подання «некомплекту» до неподання декларації. У такому разі вже маячить штраф за п. 120.1 ПКУ. Розмір штрафу становить 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання декларації.

Якщо ж протягом року до підприємства вже застосовувався штраф за подібне порушення, тоді сума повторного штрафу становитиме 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання.

З наслідками неподання звітності ми з вами розібралися, а тепер розглянемо не менш поширені ситуації:

(1) мале підприємство замість Фінансової звітності малого підприємства за формами № 1-м і № 2-м подало повну фінзвітність за формами з НП(С)БО 1;

(2) мале підприємство помилково відзвітувало за «мікроформами» № 1-мс і № 2-мс замість № 1-м і № 2-м.

Що загрожує і як бути в цих випадках?

Повна фінзвітність замість малої

Мале підприємство замість Фінансової звітності малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м) подало до органів статистики за 9 місяців 2019 року звітність за повною формою з НП(С)БО 1. До чого це призведе?

У цьому випадку штрафонебезпечної помилки немає, а отже, матеріальна відповідальність вам не загрожує. Уся річ у тому, що нинішня редакція п. 2 розд. II НП(С)БО 1 дозволяє «малюкам» самостійно визначити доцільність складання фінзвітності за формами, передбаченими цим стандартом. Простіше кажучи, за бажання будь-хто з «малюків» може подати замість форм № 1-м (1-мс) і № 2-м (2-мс) повноформатний Баланс і Звіт про фінансові результати*.

* Деталі знайдете в статті «Фінзвітність за 9 місяців: важливі моменти» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 41).

Мала спрощена замість малої

Чи можуть органи статистики притягнути до відповідальності мале підприємство за подання звітності за 9 місяців 2019 року не за тією формою (якщо замість звітності за «м»-формою підприємство подасть «мс»-форми)?

Обирати самостійно бажану форму звітності НП(С)БО 25 не дозволяє. Отже, подання не свого комплекту звітності є порушенням правил складання фінзвітності, а саме НП(С)БО 25.

Що ж за це буде?

Штраф зі ст. 1642 КУпАП відразу відмітаємо. По-перше, його застосовують, зокрема, за внесення неправдивих відомостей до фінансової звітності, а також за її неподання. А в нашому випадку фінзвітність подана була, нехай і не за тією формою. Не можна в цьому випадку говорити і про порушення правил ведення бухгалтерського обліку, оскільки, на наш погляд, це зовсім інша категорія порушень. По-друге, його застосовують органи Держаудитслужби щодо підконтрольних підприємств, пов’язаних з бюджетними коштами.

Тож звичайному підприємству цього штрафу боятися не варто.

А ось зі штрафом зі ст. 1863 КУпАП не все так однозначно. Так, дійсно, його накладають, зокрема, за подання органам статистики даних для проведення статистичних спостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Але з визначення звітно-статистичної документації (ч. 5 ст. 8 Закону про держстатистику) зрозуміло, що фінзвітність нічого спільного з нею не має. До неї належать форми звітності, затверджені Держстатом. Тому, на наш погляд, застосування цього штрафу за подання звітності не за формою недоречне.

Але, на жаль, повністю унеможливити притягнення до відповідальності за ст. 1863 КУпАП не можна . Адже, як ми вже сказали, за неподання фінзвітності органи статистики цей штраф застосовують. Тому не виключено, що й у цьому випадку статистики закриють очі на застереження про звітно-статистичну документацію та й оштрафують посадову особу підприємства-порушника на суму від 170 до 255 грн.

Неправильна фінзвітність податківцям

Яка відповідальність загрожує за подання за підсумками 9 місяців 2019 року «чужого» комплекту звітності податківцям (замість звітності за «м»-формою подали «мс»-форми)? Чи потрібно в такому разі подавати уточнюючу декларацію з податку на прибуток?

Тут усе залежить від того, як ви звітуєте з податку на прибуток — щоквартально чи один раз за підсумками року.

Якщо ви є річником для цілей подання прибуткової декларації, а фінзвітність потрапила до податківців «за компанію»: коли ви звітували в електронній формі перед статистикою, то жодних претензій до вас з їх боку бути не повинно. Причина проста — подавати проміжну фінзвітність податківцям ви просто не зобов’язані. Тому головне — розібратися зі звітними формами до моменту подання річної декларації.

Інша річ, якщо ви квартальник і повинні подавати проміжну фінзвітність податківцям (разом з квартальною декларацією з податку на прибуток). У цьому випадку суто теоретично податківці можуть прирівняти подання декларації з «неформеною» звітністю до неподання декларації взагалі. І відповідно оштрафувати за це підприємство за п. 120.1 ПКУ.

Проте, на наш погляд, підстав для цього в контролерів замало. Адже для чого, власне, їм ваша фінзвітність? Здебільшого, для того, щоб проконтролювати правильність заповнення рядків 1 і 2 декларації з прибутку. І зробити вони це можуть на підставі форми № 1-мс анітрохи не гірше, ніж на підставі форми № 1-м. Адже:

— до рядка 01 заносять показник рядка 2280 Звіту про фінансові результати (за формою № 2-м або № 2-мс);

— у рядку 02 зазначають показник рядка 2290 Звіту про фінансові результати (форми № 2-м або № 2-мс).

Погодьтеся, було б несправедливо, отримавши від підприємства всю необхідну для контролю інформацію (нехай і не за тією формою), оштрафувати його як за її відсутність. Тож застосовувати до вас будь-які штрафні санкції, у тому числі за п. 120.1 ПКУ, немає жодних підстав.

І ще пам’ятайте: якщо протягом 5 робочих днів вам не прийшло повідомлення про відмову в прийнятті декларації, вона вважається прийнятою (п.п. 49.9.2 ПКУ).

Чи потрібно виправляти помилку через подання уточнюючої декларації з податку на прибуток (УД)?

Тут потрібно розуміти: якщо ви подали фінзвітність не за тією формою, то в полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» ви проставили відмітки «+» не в тих клітинках. Відповідно, щоб виправити цю помилку, потрібно подати УД.

Більше того, для повного вашого спокою радимо до цієї УД додати фінзвітність, складену за правильними формами. Навіть якщо сумові показники такої фінзвітності залишаються незмінними.

Щоправда, є й ліберальна консультація податківців (102.23.02 ЗІР). У ній контролери дійшли висновку: якщо виправлення помилки у фінзвітності не впливає на показники декларації з податку на прибуток, то підприємство може обмежитися поданням виправленої фінзвітності, а УД не подавати. Суворо кажучи, тут хоч і схожа, але трохи інша ситуація. Хотілося б сподіватися, що податківці і до нашої ситуації застосують той же підхід.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити