Фінзвітність за 9 місяців: важливі моменти

В обраному У обране
Друк
Казанова Марина, податковий експерт, CAP
Бухгалтер 911 Жовтень, 2019/№ 41
Наближаються граничні строки складання фінансової звітності за 9 місяців 2019 року. Хто, коли та за якими формами її повинен подавати — про це йтиметься в статті. «Перчинка» — нововведення для малих підприємств.

Особливістю фінзвітності за 9 місяців 2019 року є те, що складати і подавати її доведеться всім малим підприємствам. Раніше проміжна (квартальна) фінзвітність подавалася тільки тими малими підприємствами, які були квартальними платниками податку на прибуток (оскільки фінзвітність згідно з п. 46.2 ПКУ — невід’ємний додаток до декларації з податку на прибуток). Тепер же цей обов’язок стосується всіх малих підприємств. Усі малі підприємства повинні подавати фінзвітність до статистики. Пов’язано це з тим, що після нещодавніх змін* до Порядку № 419** з переліку тих підприємств, які можуть звітувати тільки раз на рік, малі підприємства виключені . Тепер НЕ подавати квартальну (проміжну) фінзвітність можуть тільки:

* Стаття «Підкориговано Порядок подання фінзвітності: малі підприємства звітують поквартально» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 31).

** Порядок подання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

1) неприбуткові організації (незалежно від їх «розміру»);

2) мікропідприємства (виняток: мікропідприємства — квартальні платники податку на прибуток — вони повинні подавати фінзвітність податківцям разом з декларацією з податку на прибуток; до статистики квартальну фінзвітність їм подавати не потрібно);

3) підприємства — єдиноподатники групи 3.

Ці три категорії підприємств/організацій звітують тільки раз на рік.

Хто і коли подає проміжну (квартальну) фінзвітність за 9 місяців 2019 року?

Категорія підприємств

Подавати (не подавати) квартальну фінзвітність

податківцям

до статистики

Мікропідприємства — «квартальні» платники податку на прибуток

+

(разом з декларацією

з податку на прибуток —

не пізніше за 11.11.2019 р.)

Х

Мікропідприємства — «річні» платники податку на прибуток

Х

Х

Мікропідприємства — НЕплатники податку на прибуток

Х

Х

Неприбуткові організації

Х

Х

Підприємства — єдиноподатники групи 3

Малі підприємства — «річні»

платники податку на прибуток

Х

+

(не пізніше

за 25.10.2019 р.)

Малі підприємства — «квартальні»

платники податку на прибуток

+

(разом з декларацією

з податку на прибуток —

не пізніше

за 11.11.2019 р.)*

+

(не пізніше

за 25.10.2019 р.)

Платники єдиного податку групи 4

(малі/середні/великі)

Х

+

(не пізніше

за 25.10.2019 р.)

Платники єдиного податку групи 4

(мікропідприємства)

Х

Х

Середні/великі підприємства —

квартальні платники податку на прибуток

+

(разом з декларацією

з податку на прибуток —

не пізніше

за 11.11.2019 р.)*

+

(не пізніше

за 25.10.2019 р.)

* Зверніть увагу! Проміжну фінзвітність до статистики потрібно подати раніше, ніж декларацію з податку на прибуток. При поданні фінзвітності в електронному вигляді через Єдине вікно (з ідентифікатором форми «S») вона потрапить відразу і до статистики, і податківцям. Але це зовсім не означає, що в цей же «статстрок» доведеться подавати і «прибуткову» декларацію. З поданням останньої спокійно можна зволікати до граничного 40-денного строку. Тобто можна спочатку в «статстрок» подати окремо фінзвітність, а потім у граничні строки подання прибуткової декларації — подати декларацію з податку на прибуток (консультація в категорії 102.23.02 ЗІР).

МСФЗшники. Підприємства, що звітують за МСФЗ, незалежно від того, до якої категорії підприємств вони належать, зобов’язані складати і подавати проміжну (квартальну) фінзвітність. Причому якщо підприємствам, які звітують за нацстандартами, Порядок № 419 дозволяє подавати у складі проміжної звітності тільки дві форми звітів: Баланс і Звіт про фінансові результати, то МСФЗшники повинні подавати у складі проміжної фінзвітності весь комплект звітності. Дозволяється на вибір підприємства тільки складати їх у дещо скороченому вигляді (див. листи ДФСУ від 22.08.2018 р. № 27209/6/99-99-15-02-01-15 та Мінфіну від 23.08.2018 р. № 35210-07-10/22399).

Для МСФЗ-зобов’язаних — формат XBRL стане обов’язковим для подання річної фінансової звітності починаючи з 1 січня 2020 року. Детальніше див. на сайті frs.gov.ua.

Як зрозуміти: ми — мале підприємство чи ні (потрібно нам подавати звітність чи ні)? Критерії поділу підприємств на мікро-/малі/середні/великі наведені в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік.

Для віднесення себе до тієї чи іншої категорії підприємств достатньо відповідати двом критеріям з трьох (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік).***

*** Якщо підприємство за трьома критеріями потрапляє в три різні категорії, обираємо середину. Наприклад, за кількістю найманих працівників підприємство є мікропідприємством, за вартістю активів — малим, а за сумою доходу — середнім (або великим), у цьому випадку підприємство вважатиметься малим. Детальніше — у статті «Річна фінзвітність за 2018 рік: що потрібно знати про правила подання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 4).

Класифікація підприємств згідно із Законом про бухоблік

Категорія підприємства

Критерії оцінки:

балансова вартість активів

чистий дохід

від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг)

середня кількість працівників

Мікро-

до 10501,5 тис. грн.

(350 тис. євро х 30,0042 грн./євро*)

до 21002,9 тис. грн.

(700 тис. євро х 30,0042 грн./євро*)

до

10 осіб

Мале

до 120016,8 тис. грн.

(4 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

до 240033,6 тис. грн.

(8 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

до

50 осіб

Середнє

до 600084 тис. грн.

(20 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

до 1200168 тис. грн.

(40 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

до

250 осіб

Велике

понад 600084 тис. грн.

(20 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

понад 1200168 тис. грн.

(40 млн євро х 30,0042 грн./євро*)

понад

250 осіб

* Підприємства, створені до 2018 року, враховують середньорічний курс НБУ за 2017 рік — 30,0042 грн./€.

Підприємства, створені у 2018 році, застосовують середньорічний курс НБУ за 2018 рік — 32,1429 грн./євро

(www.bank.gov.ua/files/Exchange r.xls).

При цьому потрібно врахувати такі моменти:

— до якої категорії належить підприємство, визначають за даними річної фінансової звітності за рік, що передує звітному;

— категорію підприємства змінюємо, тільки якщо протягом двох років підряд не відповідаємо критеріям відповідної категорії підприємств.

Що це все означає? Нова градація підприємств, визначена в Законі про бухоблік, розпочала діяти у 2018 році, й уперше за новими правилами (за класифікацією із Закону про бухоблік) підприємства себе класифікували у 2018 році за даними фінзвітності за 2017 рік. Відповідно 2018 рік був першим роком перебування в певній категорії підприємств. Оскільки 2019 рік є другим роком перебування в певній категорії, а протягом двох років категорія не повинна змінюватися, то підприємство залишається «за розміром» тим підприємством, яким себе класифікувало у 2018 році за даними звітності за 2017 рік. Наприклад, якщо за результатами роботи у 2017 році ви були мікропідприємством, то й у 2019 році ви залишаєтеся мікропідприємством.

«Перебазуватися» в іншу групу підприємство може тільки у 2020 році.

При визначенні того, до якої групи належить підприємство, для цілей складання фінзвітності за 2019 рік аналізують показники річної фінансової звітності за 2017 рік (з використанням середньорічного курсу євро за 2017 рік — 30,0042 грн./€).

А ось якщо підприємство було створене тільки у 2018 році, то свою категорію воно визначає за даними фінансової звітності за 2018 рік. При цьому відповідність розмежувальним критеріям визначають із використанням середньорічного курсу євро за 2018 рік — 32,1429 грн./€.

Новостворені підприємства (створені у 2019 рік) зможуть прорахувати, яким розмірним критеріям вони відповідають, тільки за підсумками річної звітності за 2019 рік (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Виходить, новостворені підприємства звітність за 9 місяців 2019 року не складають, якщо навіть за роком вони вийдуть на «малі» критерії.

За якими формами звітувати? Підприємства, які звітують за нацстандартами, подають у складі проміжної звітності дві форми звітів: Баланс і Звіт про фінансові результати (п. 2 Порядку № 419).

При цьому для малих підприємств наказом Мінфіну від 31.05.2019 р. № 226 було оновлено форми фінансової звітності (внесено зміни до НП(С)БО 25). Тепер вони подають Фінансову звітність малого підприємства (раніше — Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва). Як і раніше, до її складу входить Баланс (форма № 1-м) і Звіт про фінансові результати (форма № 2-м).

Електронні форми звітів для статистики — S0110012.

Зверніть увагу: дещо змінилася форма № 1-м «Баланс» — у ній з’явилася стаття «Нематеріальні активи» (раніше ця інформація відображалася за рядком «Основні засоби»).

Часто малі підприємства ставлять запитання: а можна замість форм № 1-м та № 2-м подавати «загальні» форми звітів?

Обирати між формами № 1-м, № 2-м і № 1-мс, № 2-мс не можна. Але ми говоримо про інший випадок: замість форм № 1-м та № 2-м — «загальні» форми звітів.

Закон про бухоблік прямо такої змоги (обирати між формами звітності) не дає. Але НП(С)БО 1 після недавніх змін, внесених наказом Мінфіну від 31.05.2019 р. № 226, це дозволяє. Так, у НП(С)БО 1 прописали, що суб’єкти господарювання, які мають право застосовувати НП(С)БО 25, самостійно вирішують, користуватися їм формами звітності з НП(С)БО 25 чи подавати «загальний» (повний) комплект звітності. Таким чином, по суті, визначили, що в цілях складання фінзвітності малі підприємства мають право самостійно вирішити, яким стандартом керуватися (НП(С)БО 25 чи НП(С)БО 1) і за якою формою фінзвітності («загальною» чи скороченою) їм звітувати.

У наказі про облікову політику бажано прописати, яку фінансову звітність: скорочену (за НП(С)БО 25) чи «загальну» (за НП(С)БО 1) складатиме мале підприємство. Але зверніть увагу, якщо обираєте «загальні» форми фінзвітності, то:

1) річну фінзвітність доведеться складати за повним комплектом (разом з примітками до річної звітності);

2) потрібно буде застосовувати загальний План рахунків. Оскільки в наказі № 186**** зазначено, що спрощений План рахунків можуть застосовувати ті підприємства, які складають звітність за формами з П(С)БО 25;

**** Наказ Мінфіну «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку» від 19.04.2001 р. № 186.

А ось загальний План рахунків, складаючи «малу» фінзвітність за формами з П(С)БО 25, застосовувати можна.

3) не можна буде користуватися «поблажками» з ч. 7 НП(С)БО 25 (наприклад, не створювати резерв відпусток).

Логіка така: якщо вирішено звітувати за «загальною» формою, тоді в усьому потрібно підкорятися вимогам НП(С)БО 1.

Відповідальність за неподання фінзвітності. За неподання до статистики (лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67) — загрожує адмінштраф за ст. 1863 КУпАП (від 170 до 255 грн.). У разі неподання фінзвітності фіскалам — декларація з податку на прибуток вважається неподаною. Детальніше — у статтях: «Фінзвітність-2017» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 5), «Фінзвітність подана не за тією формою…» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 6).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити