Яка вигода від відпустки?
Звільнення від сплати єдиного податку (ЄП) для ФОП з груп 1 і 2 ЄП, у яких немає найманих працівників*, установлено п. 295.5 ПКУ**. Це звільнення працює один раз на рік. Щоб ним скористатися, податківці рекомендують заздалегідь (до відпустки) подати їм заяву про те, що ви йдете у відпустку (категорія 107.12 ЗІР). Наприклад, якщо йдете у відпустку у вересні, заяву логічно подати в серпні.
* Знову ж таки якщо в підприємця є тільки працівники, що перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, або у відпустці для догляду за дитиною до 3 (6) років, або мобілізовані, то вважається, що працівників немає (п.п. 291.4.1 ПКУ). Відповідно, немає перешкод для «відпускної» пільги підприємця.
** Вам буде цікавою стаття «Гарячі запитання про відпустку в підприємця» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 22).
Заяву складають у довільному вигляді. Головна умова для звільнення від єдиного податку: відпустка повинна тривати не менше 30 календарних днів. Інакше звільнення не бачити (категорія 107.12 ЗІР).
Приклад «відпускної» заяви: «Я, ФОП Никитенко Р. О. (єдиний податок, група 2) з 01.09.2019 р. по 30.09.2019 р. перебуватиму в щорічній відпустці. Прошу на підставі п. 295.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI звільнити мене від сплати єдиного податку за вересень 2019 року».
Якщо ЄП за «відпускний» місяць уже сплачений (наперед), зазначте цей факт у «відпускній» заяві і сплачений ЄП зарахують у рахунок майбутніх платежів (п. 295.6 ПКУ).
Що стосується ЄСВ, то щодо нього жодних послаблень немає! У відпустці підприємець або він працює — ЄСВ у будь-якому разі платимо (22 % від мінзарплати). Звільнені від ЄСВ тільки ЄСВ-пільговики (пенсіонери та інші особи, перелічені в ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ).
Чим небезпечне отримання оплати (доходу) під час відпустки?
Що розуміти під відпусткою підприємця, з ПКУ чітко не випливає . Очевидно, що йдеться про бездіяльність. Тобто щоб отримати «відпускне ЄП-звільнення», від підприємця вимагається не діяти протягом часу, зазначеного в заяві.
Але іноді буває так, що підприємець, перебуваючи у відпустці, не діє, але отримує від свого партнера оплату на поточний рахунок як аванс або як завершальний розрахунок за операцією, виконаною раніше.
Як бути в цій ситуації?
Свого часу в листі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.04.2014 р. № 832/0/26-15-17-03-14 податківці допускали, що підприємець може отримувати дохід у період відпустки або хвороби. Це може бути оплата за раніше відвантажені товари/виконані роботи/надані послуги або аванс. Такі доходи обов’язково мають бути відображені в Книзі обліку і декларації єдиноподатника. Але це не створює проблеми в частині права не платити ЄП за період відпустки:
«Щодо отримання платником єдиного податку другої групи попередньої оплати чи оплати за раніше надані послуги / продані товари в період відпустки або тимчасової втрати працездатності, то Податковим кодексом не передбачено будь-яких обмежень з даного питання. Одночасно такі доходи повинні бути відображені в книзі обліку доходів та, відповідно, в податковій декларації платника єдиного податку. Поряд із цим, якщо фактичний вид діяльності платника унеможливлює отримання ним коштів під час відпустки або хвороби (роздрібна торгівля, надання послуг тощо), то такий платник не може звільнятися від сплати єдиного податку в порядку п. 295.5 ст. 295 ПКУ, оскільки отримання коштів є підтвердженням фактичного здійснення зазначеної діяльності у період відпустки/хвороби».
Тобто проблему маємо тільки в тому разі, коли діяльність у періоді відпустки все-таки здійснюється.
Але… цього року з’явилася ІПК від 31.07.2019 р. № 3578/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (ср. ). У ній знову-таки говоритися про те, що потрібно заповнювати Книгу обліку доходів у день отримання оплати. Але щодо диференціації доходів (аванс, постоплата тощо) нічого не сказано. Водночас наявний загальний висновок про необхідність сплати ЄП за встановленими ПКУ правилами:
«Враховуючи викладене, вся сума отриманого під час відпустки фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку доходу в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі відображається в Книзі та декларації платника єдиного податку.
При цьому така фізична особа — підприємець зобов’язана сплатити єдиний податок за ставками та в порядку, визначеному ПКУ».
Чи означає це, що за «новою» логікою в будь-якому випадку за «прибутковий» місяць має бути сплачений ЄП, навіть якщо жодної активності з боку ФОП, який написав заяву на відпустку, не було?
Розпочнемо з того, що ПКУ в цьому плані не змінювався. Висновок зі «свіжого» листа не чіткий. Роз’яснення з чіткими «поганими» висновками поки що не трапляються. І навряд чи логіка була така, що сам факт заповнення Книги свідчить про те, що підприємець вийшов з відпустки.
Тому, вважаємо, можна говорити про збереження логічного підходу з листа київських податківців 2014 року (див. вище). Але нічого не можна стверджувати напевно.
Тому якщо є бажання підстрахуватися, є резон перед початком відпустки попередити своїх партнерів про те, щоб вони не перераховували вам гроші на рахунок протягом «відпускного» місяця.
Ціна питання: донарахування ЄП за місяць відпустки; штраф за запізнення з його оплатою (50% ставки); «зліт» з ЄП, якщо довго (два квартали підряд) не погашати податковий борг***.
*** Детальніше про випадки «зльоту» з ЄП ви можете прочитати в статті «Незастосування РРО vs прощання зі спрощенкою» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 31).
Тут, до речі, може виникнути запитання: а чи можна відкликати заяву про відпустку або перенести її на інший місяць? У ПКУ про це — жодного слова . Податківці ж вважають, що заяву про відпустку можна відкликати тільки до початку відпустки (категорія 107.12З ІР). На жаль, це нам не допоможе.