1 Детальніше про що ви могли прочитати в статті «Коли перевірку Держпраці можна вважати незаконною?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 20).
Туманні перспективи
Отже, 14.05.2019 р. Шостий апеляційний адміністративний суд визнав недійсною постанову № 2952, якою були затверджені старі Порядки здійснення державного контролю/нагляду за додержанням законодавства про працю. Доленосну постанову у справі № 826/8917/173 після було оскаржено Держпраці в Касаційному адмінсуді Верховного суду, але він залишив усе в цій справі без змін (ухвала від 19.06.2019 р. № 826/8917/174).
3 reyestr.court.gov.ua/Review/81727463.
4 reyestr.court.gov.ua/Review/82499013.
Оскаржена постанова № 295 була в тому числі тому, що вона не була погоджена Державною регуляторною службою. У результаті цього Держпраці, її територіальні відділення та «місцеві помічники» 
(так ми традиційно називаємо інспекторів праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад ОТГ) утратили можливості проводити інспекційні відвідування та невиїзні інспектування саме на підставі постанови № 295.
КМУ вирішив зробити «хід конем» і фактично наново перезатвердив постановою № 8235:
— Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;
— Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Порядок нагляду нам мало цікавий, оскільки стосується контролю самих контролерів, а не роботодавців. Але змінили його зовсім несуттєво.
Також змін зазнали й інші постанови КМУ, зокрема та, якою затверджений «штрафний» Порядок № 5096.
Постанова № 823 офіційно опублікована й набрала чинності 30.08.2019 р.
Але за інформацією Держрегуляторної служби їй було відмовлено в погодженні проекту відповідної постанови (рішення від 25.06.2019 р. № 281). Тож, схоже, «знову на ті ж граблі» 
. Можливо, логіка КМУ була в тому, щоб дати можливість трудовикам проводити перевірки хоча б у короткостроковій перспективі.
«Оновлений» перевірочний Порядок
Одразу зазначимо, що змінився Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — Порядок) зовсім не суттєво. «Надздібності» та «надпрохідність» інспекторів праці нікуди не поділися 
(вони, як і раніше, передбачені п. 11 Порядку).
1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Боротьба з неоформленою працею. Позитивне нововведення полягає в тому, що основний акцент зроблений на виявленні неоформлених трудових відносин. Інші порушення трудового законодавства вважатимуться не такими «гарячими». Чому ми дійшли таких висновків?
По-перше, згідно з оновленим п. 29 Порядку незалежно від подальшого усунення роботодавцем виявлених інспектором порушень одразу (одночасно із внесенням припису) штрафують тільки за використання праці неоформлених працівників.
Раніше санкції відразу ж накладали й у разі несвоєчасно та не у повному обсязі виплаченої заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.
Виявивши інші «трудові» порушення, інспектор повинен винести припис, виконавши який у відведений строк порушник уникне можливих санкцій (що передбачено п. 28 Порядку)7.
7 Про нюанси з адмінштрафом ви можете прочитати в статті «Перевірки Держпраці: припис виконали, чи буде адмінштраф?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 18-19).
По-друге, про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці, як і раніше, повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не ввважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
По-третє, уточнено підстави, на яких може бути призначене інспекційне відвідування (п. 5 Порядку). Зокрема, інспекційне відвідування може бути проведене:
— за рішенням керівника органу контролю виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин;
— за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Раніше інспекційні відвідування могли призначити за повідомленням правоохоронних органів про будь-яке порушення законодавства про працю.
Також уточнили, що інспекційні відвідування на підставах, визначених абз. 4, 5, 11, 14 п.п. 6 п. 5 Порядку, повинні проводити виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
Це такі підстави:
1) за інформацією ДПС та її територіальних органів про:
— невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
— факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
2) за інформацією ПФУ та його територіальних органів про роботодавців, у яких:
— протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
— протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.
Підстави: нові та змінені. Оскільки вже торкнулися змін у підставах для проведення інспекційних відвідувань, то далі трохи детальніше на них зупинимося.
Новими (порівняно з тими, що діяли раніше) є такі підстави (наведені в пп. 8 — 11 п. 5 Порядку):
— доручення Прем’єр-міністра України;
— звернення Уповноваженого ВРУ з прав людини;
— запит народного депутата;
— невиконання вимог припису. Інспекційне відвідування (або невиїзне інспектування) на цій підставі може проводитись, якщо об’єкт відвідування не надасть відповіді у відведений для усунення порушень строк або надасть її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису.
Деякі підстави для призначення інспекційного відвідування зазнали змін. Так, призначити інспекційне відвідування зможуть за інформацією ПФУ та його територіальних органів про:
— роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;
Раніше формальне нарахування зарплати хоча б одному працівнику в розмірі, меншому мінзарплати, могло призвести до призначення інспекційного відвідування.
— роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився. Остання поправка цілком логічна, адже судити про місяць, який ще не завершився, ПФУ все одно б не вдалося.
Строк проведення інспекційних відвідувань / невиїзних інспектувань. Він, як і раніше, не повинен перевищувати 10 роб. дн. (згідно з п. 10 Порядку). Але:
— зникло застереження, що для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва він не повинен перевищувати 2 роб. дн. ;
— визначено, що перебіг строку для проведення відвідування/інспектування розпочинається з дня, наступного за днем надання об’єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для його проведення.
При цьому окремо прописали заборону для інспекторів праці продовжувати 10-денний строк (п.п. 8 п. 13 Порядку).
Але й тут не все просто. У разі перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складають акт про неможливість проведення інспекційного відвідування (чи невиїзного інспектування) із зазначенням відповідних підстав. Далі, якщо причина в «браку» документів, послідує письмова вимога із зазначенням строку відновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строки відвідування/інспектування призупиняються.
Права перевіряючих і тих, кого перевіряють. На самому початку цього розділу статті ми вже говорили, що права перевіряючих не те що не звузили, а й трохи розширили. Окрім прохідності в усі види приміщень, їм дозволятиметься ставити запитання, що стосуються законодавства про працю, не лише керівнику та працівникам об’єкта відвідування, а й іншим особам, які мають необхідну інформацію!
Але дещо порадували й тих, кого перевіряють. На їх вимогу інспектор праці буде зобов’язаний надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за наявності) перед наданням акта інспекційного відвідування для підпису .
Крім того, об’єкту відвідування «надали право» (п. 14 Порядку):
— вимагати припинення інспекційного відвідування (чи невиїзного інспектування) у разі перевищення строку в 10 роб. дн.;
Це не розширення, а обмеження прав тих, кого перевіряють, адже раніше в такому разі вони мали право не допустити інспектора до проведення інспектування.
— фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Хоча це можна було робити й раніше8.
8 Цікаві деталі можете знайти у статті «Відеозйомка при перевірці Держпраці» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 32).
Оформлення результатів інспекційних відвідувань. Головним документом при цьому є акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі — акт). Зауваження до такого акта можна подати не пізніше трьох робочих днів із дня, що настає за днем підписання акта (раніше — з дати його підписання).
Оскарження припису або вимоги інспектора праці. Згідно з п. 30 Порядку оскаржити в адміністративному порядку вимогу інспектора праці (не плутати з приписом) можна в одноденний строк з дати її отримання.
Раніше для оскарження припису і вимоги був передбачений єдиний 10-денний строк.
Нікуди не поділася й можливість подальшого адміноскарження рішень керівників і замів територіальних органів Держпраці вище (Голові або заступнику Голови Держпраці).
При цьому на розгляд скарги відведений 30-денний строк із дня, що настає за днем її надходження (раніше — з дати надходження), якщо інше не встановлено законом.
Також установили, що на час розгляду скарги проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Нове в порядку накладення трудових штрафів
Зміни внесені й до інших постанов КМУ, зокрема до тієї, якою затверджено Порядок № 509. І вони також гідні уваги.
По-перше, уточнили підстави, за якими накладати штрафи уповноважені:
— з одного боку, Голова Держпраці, його заступники, керівники територіальних органів Держпраці та їх заступники;
— з іншого — керівники виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад ОТГ та їх заступники.
Повноваження місцевої влади вужчі, ніж у трудовиків. Зокрема, тільки трудовики можуть штрафувати на підставі:
— акта перевірки ДПСУ, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю;
— рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
До речі, уточнили й інші підстави, які можуть послугувати причиною для накладення «трудового» штрафу. Ними можуть бути:
— акт, складений за результатами заходу держконтролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв’язку з невиконанням вимог припису;
— акт, складений за результатами заходу держконтролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлені факти використання праці неоформлених працівників;
— акт про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування.
Накладати штрафи за переліченими підставами уповноважені як трудовики, так і керівники (та їх заступники) виконавчих органів місцевих рад.
По-друге, продовжили тривалість розгляду справи про накладення штрафу. Тепер для цього відведено 45 к. дн. з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою зазначених вище документів (які слугують підставою для накладення штрафу).
Раніше давалося 10 днів для прийняття рішення про розгляд справи та 15 днів після цього — для самого розгляду.
Але тепер продовжити цей строк на прохання суб’єкта господарювання або роботодавця не вийде — п. 5 Порядку № 509, яким була передбачена така можливість, видалено.
Про дату одержання актів та інших документів, які слугують підставою для накладення штрафу, уповноважена посадова особа зобов’язана письмово повідомити суб’єкту господарювання та роботодавцю (раніше їм повідомляли про розгляд справи). Для цього відведено 5 днів після отримання таких документів.
По-третє, додатково зазначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі відповідних документів складає постанову про накладення штрафу. Якщо ж підстави для складання такої постанови відсутні, уповноважена особа зобов’язана письмово повідомити про це суб’єкту господарювання або роботодавцю.
