Бліц-огляд законодавчих «податкових» ініціатив

Казанова Марина, податковий експерт, CAP
Бухгалтер 911 Вересень, 2019/№ 37
В обраному У обране
Друк
Новообраною ВРУ форсується цілий ряд законопроектів, якими планується внести зміни до ПКУ, Закону про ЄСВ та Закону про РРО. Так, аналізувати проекти законів — справа не зовсім вдячна. Адже не всі ці ініціативи можуть зрештою стати реальністю. Але, як мовиться, проінформований — значить озброєний. Тому сьогодні наводимо бліц-аналіз найцікавіших «податкових» і «РРОшних» задумок-змін.

Зміни до ПКУ

Розпочнемо з ініціатив щодо внесення змін до ПКУ — законопроектом № 1210. До речі, законопроектом передбачено, що в разі прийняття Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування . Хоча передбачений ряд винятків — і все-таки більшість нововведень, якщо Закон «пройде», запрацюють не раніше ніж з 1 січня 2020 року. Ну а тепер — короткий огляд пропонованих змін.

Адміністрування

«Первинка». Планується в ПКУ закріпити норму (п. 49.9 ПКУ) про те, що операції повинні обліковуватися виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника. Суть, як бачиться, така:

— якщо первинка на операцію є, але сама операція нереальна, виходячи з фактичних умов та обставин, фактичної поведінки платника (а доводити нереальність повинні будуть фіскали), то така первинка не може обліковуватися в податковому обліку;

— і навпаки, якщо навіть первинки немає, але операція реально була здійснена, то така операція відображається в обліку.

Крім того, є нововведення, що стосуються відновлення первинних документів при їх втраті/пошкодженні. Скористатися нормою про відновлення документів (ст. 44 ПКУ) платник зможе тільки раз. Якщо він ще раз утратить документи, то повторно скористатися процедурою відновлення не можна — вважатиметься, що документи взагалі були відсутні в платника.

Е-фінзвітність. Передбачається, що фінзвітність усіма платниками податку на прибуток (а не тільки великими і середніми, як це було раніше), а також неприбутковими організаціями повинна буде подаватися тільки в електронному вигляді.

Що вважати податковою декларацією. Планується прирівняти до податкової декларації і розрахунки (у тому числі розрахунок чистого прибутку, держдивідендів), які подаються до контролюючих органів згідно з іншим законодавством, контроль за яким покладений на контролюючі органи.

Відповідно, за неподання таких розрахунків загрожує штраф як за неподання декларації.

Адміноскарження. Хочуть упровадити 2 рівні адміноскарження. Перший — це ДФС. Якщо платник не згоден з рішенням ДФС, він може оскаржити це рішення (правда, далеко не всі рішення можна оскаржити на другому рівні) в Апеляційній раді з питань розгляду скарг платників податків.

Перенесення строків сплати податкового зобов’язання. Передбачається закріпити таку норму: якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Перевірки. Плануються такі зміни:

1. Зміни до плану-графіка перевірок можуть вноситися не частіше ніж раз на квартал (окрім виправлення технічних помилок і змін, пов’язаних зі зміною найменування платника податків).

2. Доволі небезпечна норма! Закріплюється обов’язок (п.п. 16.1.15 ПКУ) за посадовими особами та/або працівниками платника податків забезпечувати надання пояснень контролюючим органам з питань, що стосуються документальної перевірки та їх документального підтвердження.

3. Подовжуються строки проведення перевірок.

Строки позовної давності для визначення суми грошового зобов’язання. У загальному випадку — 1095 днів. Але перебіг цього строку призупиняється на період, протягом якого, зокрема, (1) контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків; (2) платником податків здійснюється у судовому порядку оскарження рішення контролюючого органу про проведення перевірки; (3) було зупинено або перенесено терміни проведення перевірки.

Штрафні санкції. Тут зміни доволі-таки жорсткі.

1. Планується змінити визначення податкового правопорушення. Тепер акцент зроблений на тому, що це повинно бути не просто протиправне, але й винне діяння. Причому доводити наявність вини (те, що платник мав можливості для дотримання правил і норм, передбачених ПКУ, але не вжив достатніх заходів для їх дотримання) повинні будуть фіскали. Норма чудова. Але! Тут же законодавці перелічили значний список штрафних санкцій (та туди потрапляють практично всі санкції), які застосовуються (!) незалежно від наявності вини платника. Серед таких штрафів (які застосовуються незалежно від наявності вини) — і штрафи за ст. 1201 ПКУ (порушення строків реєстрації ПН/РК).

Хоча законність цієї норми — про застосування відповідальності навіть за відсутності вини — дуже сумнівна.

2. Є хороше нововведення. Якщо раніше платник звільнявся від відповідальності, якщо він діяв на підставі індивідуальної податкової консультації або узагальнюючої податкової консультації, то тепер звільнення від штрафних санкцій діятиме і у разі, якщо платник діяв:

(1) на підставі висновків об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права;

(2) на підставі правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

3. Вводяться нові норми, що передбачають обставини, які пом’якшують відповідальність особи. За наявності пом’якшуючої обставини розмір штрафу становитиме 50 % від розміру штрафу, встановленого відповідною нормою ПКУ.

Щоправда, судячи з усього, скористатися цією нормою зможе лише дуже вузьке коло платників податків.

4. Розмір штрафних санкцій значно збільшується. Наприклад, за неподання/несвоєчасне подання звітності передбачений штраф у розмірі 680 грн. (було 170 грн.) за кожне таке порушення.

При несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобов’язання:

— при затримці до 30 к. дн. — штраф буде 5 % (було 10); при затримці понад 30 к. дн. — 10 % (було 20 %). Але! Якщо буде доведено, що порушення було вчинене умисно, то штраф буде 25 % від несвоєчасно сплаченої (несплаченої) суми незалежно від періоду прострочення. А при повторному порушенні протягом 1095 днів (! не року) або коли прострочення більше 90 к. дн. або сума недоплати становитиме більше 1000 мінзарплат — штраф буде дорівнювати 50 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Штраф за ф. № 1ДФ замість 510 грн. буде 2040 грн. Але, якщо податковий агент самостійно виправить помилки у ф. № 1ДФ, виявлені ним при проведенні перерахунку за п. 169.4 ПКУ, — як і раніше, штрафу не буде.

Також вводяться штрафи, що не піддаються логіці, за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію ПН із «нульовим» ПДВ (детальніше — у підрозділі «ПДВ»).

5. Строки позовної давності для нарахування штрафів — 1095 днів. Але перебіг цих 1095 днів може призупинятися (див. вище «Строки позовної давності для визначення суми грошового зобов’язання»).

6. Пеня. Пеня нараховуватиметься і на суму штрафів.

ПДВ

Плануються такі зміни:

СЕА ПДВ і блокування ПН залишаються.

1. З плюсів: для «самозведених» ПН, якими нараховуються «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 і «розподільчі» ПЗ за п. 199.1 ПКУ, планується продовжити строки їх граничної реєстрації. Такі ПН можна буде реєструвати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, у якому вони складені.

2. З мінусів: замість того щоб поставити крапку в питанні незастосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН, які не видаються покупцеві, все ще більше посилили. Планують ввести «фіксований» штраф у 3400 грн. за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК (причому такий штраф застосовується до !кожної несвоєчасної такої ПН незалежно від того, на яку суму складена ПН):

(1) з «нульовим» ПДВ; (2) «компенсуючих» ПН і РК до них, складених згідно з пп. «а» і «б» п. 198.5 ПКУ; (3) «розподільчих» ПН і РК до них, складених згідно з п. 199.1 ПКУ); (4) «ритмічних» зведених ПН.

Звичайно, логіка, якою керувалися, прописуючи цю норму, поки що незрозуміла. Особливо щодо ПН з «нульовим» ПДВ. Адже тут явно спостерігається непропорційність штрафу вчиненим діям платника (враховуючи, що ні бюджет, ні контрагент у цьому випадку не страждають).

3. «Збитковий експорт» передбачається закріпити в ПКУ норму про те, що в разі, якщо товари продаються на експорт за ціною нижче їх придбання, платникові потрібно буде нарахувати із «суми перевищення» мінбази над договірною ціною податкові зобов’язання. Щоправда, незрозуміло, за якою ставкою мають бути нараховані такі ПЗ (за 20 % чи 0 %?).

4. Планується скасувати квартальний період з ПДВ. Усі платники ПДВ повинні будуть звітувати щомісячно.

Податок на прибуток

Потрібно розуміти: «сидіння на клунках» податку на прибуток продовжиться і в наступному році . Про заміну його податком на виведений капітал говорять уже з прив’язкою до 2021 року. Так ось:

1. На догоду фіскалам планують прописати норму про те, що «Амортизація не розраховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією». Тобто «податкова» амортизація (для тих, хто коригує бухфінрезультат на різниці) за цей період не нараховується.

2. З’являться додаткові коригування бухфінрезультату, зокрема:

— коригування на суму курсових різниць: фінрезультат (1) зменшується на суму доходу від курсових різниць, визнаних у бухобліку за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу і (2) збільшується на суму витрат від курсових різниць, визнаних у бухобліку за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу;

— «збільшуюче» коригування — на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;

При цьому в ПКУ будуть прописані ознаки, які вказують на те, що операція не має розумної економічної причини (ділової мети).

— «збільшуюче» коригування — (1) на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (2) відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди);

«зменшуюче» коригування в платника-правонаступника — на збитки реорганізованого підприємства.

ПДФО

ФОП-загальносистемники. Амортизація. Плануються зміни до ст. 177 ПКУ, яка стосується витрат підприємця за основними засобами і нематеріальними активами. Так, з неї мають намір прибрати згадки про основні засоби подвійного призначення. Підприємець матиме право амортизувати витрати на придбання основних засобів (у т. ч. легкових і вантажних автомобілів) і нематеріальних активів, які використовуються виключно в госпдіяльності.

Також потрібно буде амортизувати витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Також у явній формі пропишуть причетність ФОПників до податку на репатріацію (при виплаті доходів нерезидентам із джерелом походження в Україні).

Інші зміни щодо ПДФО. Планується підкоригувати порядок оподаткування доходів від продажу нерухомого майна і транспортних засобів; операцій з інвестактивами.

Єдиний податок

Групи, ставки єдиного податку, а також умови перебування на ЄП залишаються незмінними.

Обговорюється також ініціатива введення окремого порядку оподаткування для ФОП ІТ-індустрії (окрема група ЄП). Судячи з усього, актуально це буде для випадку, де є «сумніви», чи то це справжній ФОП, чи то працівник, замаскований під ФОП. Щоб позбавити себе уваги з боку перевіряючих, ФОП і обиратиме нову групу ЄП, трохи «обтяжену» в частині податкового навантаження. Але відповідного законопроекту поки що немає.

Планується також ряд косметичних змін — за тими ж строками подання заяви при переході з однієї ставки ЄП на іншу.

Знову-таки, єдиних «носіїв» квартального періоду з ПДВ (єдиноподатників) передбачається позбавити такої можливості. Для всіх буде тільки місячний період з ПДВ.

За єдиноподатниками теж у явній формі пропишуть причетність до податку на репатріацію (при виплаті доходів нерезидентам із джерелом походження в Україні).

Єдина звітність з ЄСВ та ПДФО

Вирішили втілити в життя і давню ідею подавати єдину звітність з ЄСВ та ПДФО/ВЗ (вже прийняті у першому читанні законопроекти: № 1057 — вносить зміни до Закону про ЄСВ і № 1072 — вносить зміни до ПКУ).

Планується, що запрацювати ці ініціативи повинні з 1 липня 2020 року.

Для податкових агентів, платників ЄСВ таким «єдиним» звітом стане податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізосіб, у якому одночасно подаватимуться відомості і (1) про суми утриманого податку, і (2) про суми нарахованого ЄСВ на такий дохід. Подавати «гібрид» ф. № 1ДФ і Звіту з ЄСВ потрібно буде щомісячно — у строки, встановлені ПКУ для «місячного» звітного періоду, тобто протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Підприємці (у них буде «гібрид» річних ПДФО/ВЗ/ЄП-декларацій та річного звіту з ЄСВ «за себе»):

(1) на загальній системі — подаватимуть відомості про нарахований ЄСВ «за себе» раз на рік — безпосередньо в декларації загальносистемника (тобто разом із доходами від підприємницької діяльності наводитимуться і відомості про нарахований ЄСВ);

(2) на єдиному податку:

— груп 1-2 — звітуватимуть з ЄСВ «за себе» раз на рік — безпосередньо в декларації єдиноподатника (разом із доходами від підприємницької діяльності наводитимуться і відомості про нарахований ЄСВ).

— групи 3 — звітувати з ЄСВ «за себе» будуть теж раз на рік — у «єдиноподатковій» декларації за IV квартал.

Відповідно, будуть оновлені форми декларацій і податкового розрахунку сум доходу.

Є ще ініціатива (законопроект № 1142) передбачити зменшення сплати ЄСВ для фізосіб-підприємців (крім єдиноподатників), «самозайнятих» осіб, які не отримують доходу (їх ще умовно називають «сплячими»). За місяці, в яких вони не отримали доходу, вони мають право сплачувати ЄСВ у розмірі 0,5 мінімального страхового внеску.

РРО-ініціативи

Ідеться про законопроекти: № 1053-1 вносить зміни до Закону про РРО і № 1073 — вносить зміни до ПКУ.

Ці законопроекти вже прийняті в першому читанні.

1. Підприємці-єдиноподатники всі з РРО. Усіх підприємців єдиноподатників (крім групи 1), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних карток) (!), зобов’яжуть застосовувати РРО. Незалежно від того, досягнутий «поріг» в 1 млн грн. чи ні. Пункт 296.10 ПКУ планують переписати так: «реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи».

При цьому передбачається «перехідний» період:

(1) з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. включно можуть не застосовувати РРО/програмні РРО підприємці-єдиноподатники, в яких обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн. Але! За умови, що підприємець НЕ здійснює:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та медичних виробів;

Власне кажучи, ці винятки є і зараз.

— реалізацію товарів (надання послуг) через Інтернет;

— надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

— реалізацію ювелірних виробів та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо;

— реалізацію товарів, що були у вжитку;

— діяльність — кафе, ресторани;

— діяльність турагентств, туроператорів, надання послуг бронювання і пов’язану із цим діяльність;

— діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщення;

— реалізації деталей та приладдя для автотранспорту (за переліком КМУ).

Фактично, якщо підприємець-єдиноподатник здійснює вищеназвані операції, то він повинен мати РРО вже починаючи з 01.01.2020 р. (незалежно від обсягу доходу). Щоправда, є непогодженість. Як передбачає законопроект, нововведення повинні набрати чинності через 6 місяців з дня, що настає за днем опублікування Закону. А 6 місяців закінчаться вже пізніше за 01.01.2020 р. Тому, швидше, саме з дати набрання чинності Законом у підприємців-єдиноподатників і з’явиться обов’язок застосовувати РРО. І напевно, в остаточній редакції Закону цей момент врегулюють.

(2) з 01.01.2021 р. РРО буде обов’язковий для всіх платників єдиного податку (крім 1 групи).

Але! За задумом законодавців, «витрачатися» на придбання РРО підприємцям не доведеться. Оскільки Закон про РРО вводить застосування програмних РРО.

2. Програмні РРО й електронні чеки. Крім звичних «апаратних» РРО, законопроект передбачає використання програмних РРО. Тобто у вигляді програмного забезпечення, яке може встановлюватися, наприклад, на смартфон. Суб’єкти господарювання можуть використовувати «звичайні» РРО, включені до Держреєстру РРО, та/або програмні РРО, внесені до реєстру програмних РРО.

І як очікується, можна буде скористатися безоплатним програмним забезпеченням (програмним РРО) ДФС.

Також планується, що розрахунковий документ може видаватися покупцеві як:

(1) у паперовій формі, і та/або

(2) в електронній формі (електронний розрахунковий документ) — з відтворенням на дисплеї РРО або дисплеї пристрою, на якому встановлено програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати зчитування й ідентифікацію розрахункового документа та/або направленням електронного розрахункового документа на електронну пошту споживача.

3. Загальні «звільнення» від використання РРО (які стосуються всіх суб’єктів господарювання). Вносяться зміни й до ст. 9 Закону про РРО. Так, тепер заборонять продавати без РРО вироби ювелірні та з дорогоцінним камінням.

4. Програмування коду УКТ ЗЕД у РРО. Зрештою відмовилися від ідеї обов’язкового програмування найменування товарів/послуг із зазначенням коду УКТ ЗЕД щодо всіх товарів. Залишили це тільки для підакцизних товарів.

5. Кешбек (або скарга покупця). Покупець може поскаржитися на продавця — порушника Закону про РРО й отримати за це 100 % вартості придбаного товару (якщо сума купівлі перевищує 100 грн.), якщо фіскали застосують до продавця штраф за підсумками розгляду такої скарги.

За задумом ініціаторів проекту, це стимулюватиме покупців отримувати чеки від продавця і, відповідно, сприяти детінізації економіки.

6. РРО-штрафи. Тут усе стало жорсткіше. По-перше, не буде попереджувального штрафу в розмірі 1 грн. Він замінюється штрафом у розмірі 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше 850 грн. За кожне подальше порушення штраф зростає вже до 250 %, але не менше 1700 грн. Збільшені й інші види РРО-штрафів, наприклад: за гріхи за РК і КОРО, за нероздрукування (нестворення в електронній формі) контрольної стрічки — 850 грн., за порушення при продажу через касу — 340 грн. (зараз — 170 грн.), за використання «модернізованих умільцями» РРО штраф буде вже 8500 грн. Плюс ще планується реінкарнувати готівковий штраф: у разі невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті більше ніж на 10 % розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року.

7. Зберігання z-звітів, контрольних стрічок. Зберігаються норми, що стосуються:

— обов’язкового щоденного створення в паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій. Але! У разі використання програмного РРО цього робити не потрібно. Тобто ця норма зберігається для «апаратних» РРО;

— збереження в паперовій та/або електронній формі контрольної стрічки і забезпечення її зберігання протягом 3-х років (стосується як звичайних «апаратних» РРО, так і програмних РРО).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд