Ситуація 1. Підприємство на єдиному податку декілька років не вело діяльності. Баланс не здавався. Зараз відновили роботу. Чи можна розпочати облік «з чистого аркуша»?
Розпочнемо з того, що в будь-якому разі, навіть якщо підприємство призупинило діяльність, фінзвітність (Баланс, Звіт про фінрезультати) підприємство повинне було подавати. Оскільки «нульовою» фінзвітність навряд чи може бути. Щонайменше показники статутного капіталу, які відображаються в Балансі, мають бути. Та й важко уявити підприємство, у якого зовсім немає на Балансі основних засобів.
При цьому пам’ятаємо, що для мікропідприємств, підприємств — єдиноподатників групи 3, неприбуткових організацій, як і раніше, встановлено річний звітний період*.
* Див., зокрема, статтю «Обов’язкове подання проміжної фінзвітності малими підприємствами: відповіді на запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 33).
Єдине, що раз підприємство перебувало на єдиному податку, то податківцям фінзвітність не подається. А ось органи статистики за неподання фінзвітності можуть застосувати адмінштраф до посадових осіб підприємства за ч. 1 ст. 1863 КпАП у розмірі від 170 до 255 грн (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67). За всю неподану фінзвітність.
Важливо! Штраф за неподання фінансової звітності, передбачений ч. 1 ст. 1642 КпАП у розмірі від 8 до 15 нмдг, застосовують виключно до підприємств, пов’язаних з бюджетними коштами, оскільки каральними функціями в цьому випадку наділені органи Держаудитслужби (ст. 2341 КпАП).
До оприлюднення фінзвітності / штрафів за неоприлюднення** наше підприємство стосунку не має.
** Деталі знайдете в статті «Фінзвітність-2019: готуємося до здавання» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 3).
Чи можна розпочати бухоблік з «чистого» аркуша? Ні. Адже для того, щоб скласти фінзвітність за поточний рік, вам потрібно вивести залишки за рахунками на початок року і надати порівняльну інформацію показників фінзвітності за попередній рік. Тобто орієнтуватися тільки на поточні показники не вийде. Бухоблік повинен вестися на підприємстві безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону про бухоблік).
З іншого боку, враховуючи, що діяльність фактично на підприємстві не велася, «відновити» бухоблік не буде особливо складно. Почати потрібно з інвентаризації, аналізу банківських виписок. В електронному кабінеті можна зробити звірку розрахунків із податків.
Раз діяльність на підприємстві не велася, то, імовірно, працівників, а отже, і зарплатних нарахувань не було. Але потрібно звернути увагу на те, як був оформлений директор підприємства (виведений він/не виведений з числа найманих працівників, тобто повинна була на нього нараховуватися зарплата чи ні).
Ситуація 2. Виявилося, що у фінзвітності, яка здавалася колишнім бухгалтером, цифри дещо не відповідають реальним даним. Чи варто робити коригування у Балансі та Звіті про фінансові результати?
Так, потрібно виправляти показники. У загальному випадку відповідальність за складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ч. 8 ст. 9 Закону про бухоблік). Але проблема в тому, що «старі» помилки можуть «перекочовувати» до нової звітності, складеної вами, за яку вже відповідальність нестимете ви. Тому потрібно виправляти старі помилки.
Якщо йдеться про помилки у фінзвітності минулих років, що вплинули на фінрезультат (на рахунки доходів/витрат і, відповідно, на нерозподілений прибуток / непокритий збиток), то їх виправлення здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року (п. 4 П(С)БО 6).
При цьому виправлення минулорічних помилок вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 П(С)БО 6). Для цього необхідно «перескласти» нову фінансову звітність за помилковий період — так, ніби помилки не було.
Чи потрібно «переподавати» виправлену фінзвітність податківцям / органам статистики? Органам статистики «переписана» фінзвітність не потрібна. А ось податківцям (оскільки фінзвітність є додатком до декларації з податку на прибуток) вона потрібна.
Якщо помилки вплинули на суму податку на прибуток за декларацією, то тоді доведеться виправляти й декларацію з податку на прибуток. У цьому випадку податківцям обов’язково потрібно буде подати й виправлену фінзвітність. Причому якщо звітність подається в електронному вигляді, спочатку подається виправлена фінзвітність (додаток ФЗ), а потім і сама уточнююча декларація, оскільки при її заповненні проставляються відмітки про наявність поданих до неї додатків — форм фінзвітності (абз. 11 п. 48.3 ПКУ, 102.20.02 ЗІР). При цьому бажано подати пояснення (згідно з п. 46.4 ПКУ) до уточнюючої «прибуткової» декларації, складені в довільній формі із зазначенням допущених помилок.
Про факт подання пояснень платник зазначає в спеціально відведеному місці в декларації.
Якщо помилка не вплинула на прибуткову декларацію, то, оскільки фінзвітність — додаток до декларації з податку на прибуток, фіскали (категорія 102.20.02 ЗІР) у цій ситуації вимагають подати виправлений додаток ФЗ.
Якщо помилка не впливає на фінансовий результат, при її виправленні рахунок 44 не використовуємо. У цьому випадку коригуємо сальдо на початок звітного року саме за тими статтями активу і пасиву Балансу, на які вплинули помилки.
Так само, як і при виправленні помилок, що впливають на фінрезультат, переписуємо правильно минулорічну фінзвітність — так, ніби помилки не було (п. 5 П(С)БО 6).
Але оскільки така помилка фінрезультату не торкнулася, то «виправлена» фінзвітність навряд чи зацікавить користувачів. Тобто «переподавати» її не обов’язково.
