Помер єдиний засновник — він же директор
Ситуація. У ТОВ помер єдиний його засновник, який при цьому був і директором ТОВ. Про спадкоємців нічого не відомо. Як далі працювати підприємству, зокрема підписувати звітність?
Слід визнати, що питання, як організувати роботу підприємства, коли помирає його єдиний засновник — він же директор, дійсно складне. І передусім тим, що погано нормативно врегульоване.
Згідно з ч. 3 ст. 61 Закону про нотаріат, якщо у складі спадщини є корпоративні права для управління ними, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — посадова особа органу місцевого самоврядування призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту, а в разі їх відсутності — укладає договір на управління спадщиною з іншою особою.
Аналогічну норму бачимо в ст. 1285 ЦКУ: якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних або юридичних дій для підтримання його в належному стані, то нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1285 ЦКУ).
Таким чином, ношу управління підприємством можуть узяти на себе:
— призначені як управителі спадкоємці або виконавці заповіту;
— у разі відсутності перших — інші особи, з якими укладається договір на управління спадщиною.
Договір на управління спадщиною припиняє свою дію, щойно з’являться спадкоємці або буде прийнято спадщину. За відсутності спадкоємців за законом та за заповітом договір на управління спадщиною діє до прийняття судом рішення про визнання спадщини відумерлою (п. 10.2 гл. 8 Порядку вчинення нотаріальних дій*).
* Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5.
Для формалізації статусу управителя спадщиною особі з числа спадкоємців засновника, а в разі їх відсутності — іншій особі, яка буде управителем спадщини, потрібно звернутися з письмовою заявою до нотаріуса.
Виходить, якщо інформації про спадкоємців немає, щоб забезпечити життєдіяльність підприємства, потрібно визначитися з особою, яка звернеться до нотаріуса для укладення договору про управління.
Але тут теж усе не безхмарно. Річ у тому, що порядок укладення такого договору й умови, які в ньому мають бути прописані, погано врегульовані законодавством і не всі нотаріуси практикують укладення такого договору.
Той зразок договору на управління спадщиною, який наведений у додатку № 5 до Методрекомендацій** від 29.01.2009 р., не адаптований до випадку з управлінням підприємством.
Проте договори на управління спадщиною на практиці укладаються. У такому договорі може, наприклад, передбачатися таке:
«Управитель має право вчиняти стосовно переданого йому в управління майна будь-які юридичні та фактичні дії, що не суперечать вимогам чинного законодавства, у тому числі дії по утриманню, догляду майна, зазначаючи при цьому, що він діє як управитель. У тому числі, але не виключно:
— скликати та проводити загальні збори учасників товариства;
— призначати та звільняти директора;
— користуватися правом першого підпису та розпорядженням коштами;
— вчиняти дії від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори;
— здійснювати інші юридичні та фактичні дії, необхідні для діяльності цього підприємства з метою його збереження до відповідного прийняття спадкоємцями у встановлені чинним законодавством строки спадщини».
Але укладення договору управління спадщиною — це всього лише половина справи. Для того щоб мати можливість підписувати звітність, укладати договори з контрагентами тощо — потрібно ще й, щоб були змінені відомості про керівника й у ЄДР. А якщо йдеться про ТОВ, то для внесення даних про нового керівника підприємства потрібно відповідне рішення загальних зборів учасників. Адже згідно з ч. 4 ст. 17 Закону № 755*** для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, серед іншого, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР. Неподання такого рішення може стати підставою для зупинення розгляду документів для держреєстрації змін відомостей про юрособу.
Тому управителеві спадщиною доведеться:
(1) Вступити до ТОВ (стати його учасником). Управитель майна має ті ж права, що й спадкоємець.
При цьому зараз за новим Законом про ТОВ**** для того, щоб спадкоємцеві стати учасником ТОВ, йому не потрібно рішення учасників товариства. Достатньо поданої держреєстраторові нотаріально посвідченої заяви про вступ до ТОВ (на підставі якої держреєстратор вносить зміни до ЄДР про склад учасників товариства). Відповідно таке ж право на підставі договору управління спадщиною має й управитель спадщиною.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону про ТОВ у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
(2) Оскільки засновник був один — він приймав усі рішення «за загальні збори учасників» одноосібно. Тому управителеві спадщиною, як одноосібному учасникові товариства, потрібно буде оформити одноосібне рішення про призначення виконувача обов’язків директора ТОВ і подати його держреєстраторові.
На підставі цих документів держреєстратор повинен внести зміни до ЄДР про зміну керівника підприємства.
Зазначимо, що питання про те, як підприємству підписувати звітність, коли помер його єдиний засновник — він же директор, розглядалося й фіскалами (роз’яснення в категорії 129.02 ЗІР, лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.06.2017 р. № 824/ІПК/8/26-15-08-01-19; лист ДФС від 12.12.2017 р. № 2944/6/99-99-10-02-15/ІПК).
У принципі, все відбувається в зазначених нами вище межах:
«у разі смерті єдиного засновника юридичної особи, який одночасно був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності, відповідальним за своєчасність подання звітності такої юридичної особи буде спадкоємець, який заявив своє право на підприємство.
Якщо укладено договір на управління спадщиною, то відповідальним за подання звітності до контролюючого органу буде особа, яка управляє спадщиною, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою».
Засновників не знайдено: як звільнитися директорові
Ситуація. Директор ТОВ бажає звільнитися, але «зв’язок» із засновником утрачений і, відповідно, подати заяву на звільнення нікому. Як йому звільнитися?
Слід враховувати, що директор ТОВ поєднує в собі одночасно два статуси:
1) найманого працівника, з яким укладений трудовий договір або контракт. При цьому на нього в межах такого статусу поширюються загальні положення КЗпП, у тому числі щодо порядку звільнення;
Тому директор має повне право звільнитися за власним бажанням, навіть якщо на те не буде згоди засновників.
2) особа, яка представляє ТОВ без довіреності при взаємодії з контрагентами. Із цією метою, щоб інші особи могли його ідентифікувати, відомості про виконавчий орган включаються до ЄДР (п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону № 755) і статуту (п. 2 ч. 5 ст. 11 Закону про ТОВ).
Тому звільнення директора перебуває в площині одночасно і трудового, і цивільного законодавства.
Згідно з ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ повноваження директора можуть припинятися тільки шляхом обрання нового директора. А для цього потрібно відповідне рішення учасників загальних зборів.
Але що, якщо такого рішення немає?
У цьому випадку для розірвання трудового договору/контракту можна скористатися, зокрема, такими варіантами:
1. Написати заяву про звільнення «за власним бажанням» (тобто за ст. 38 КЗпП) за два тижні до бажаної дати звільнення і направити його засновникам листом з повідомленням про вручення й описом вкладення за останньою відомою директорові адресою засновника. Наприклад, за адресою, зазначеною в установчих документах. Якщо лист не буде вручений засновникові, а фактичне місцезнаходження засновника невідоме, то, на думку фахівців Держпраці, необхідно підтвердити документально факт відсутності (неможливості встановлення місцезнаходження) засновника. Для отримання підтвердного документа директорові слід звернутися до поліції із заявою про розшук засновника. І вже виходячи з офіційної відповіді, наданої поліцією, стане зрозуміло, на яку адресу надсилати засновникові заяву про звільнення.
2. Скликати загальні збори учасників товариства. Ініціатором таких зборів може бути і виконавчий орган товариства (ч. 1 ст. 31 Закону про ТОВ). Повідомлення про проведення загальних зборів учасників надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.
Нагадаємо: відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону про ТОВ виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників про загальні збори не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення (якщо інший строк не встановлений у статуті).
Враховуючи, що «зв’язку» із засновником немає, бажано опублікувати оголошення про проведення позачергових загальних зборів учасників і порядок денний в офіційному друкованому виданні.
3. Видати наказ про звільнення без отримання рішення загальних зборів (варіант допустимий, якщо договір/контракт з директором безстроковий).
Право видати наказ про припинення трудових відносин і без повідомлення учасників свого часу підтверджувалося листом Мінпраці від 12.01.11 р. № 15/06/186-11. Щоправда, у цьому випадку в наказі потрібно буде послатися на докази, що підтверджують намір директора звільнитися і бездіяльність з боку учасників ТОВ.
4. Звернутися до суду з вимогою встановити факт припинення трудового договору (така можливість також підтверджувалася Мінсоцполітики в листі від 01.08.13 р. № 147/06/186-13).
5. Направити до податкової копію рішення суду «на користь директора» із супровідним листом. Також надіслати такі «послання» контрагентам ТОВ, до Пенсійного фонду, банківським установам, у яких відкриті рахунки підприємства.
6. Подати позов до суду (відповідач — департамент держреєстрації) з вимогою зобов’язати держреєстратора виключити з ЄДР запис про звільненого директора (на підставі рішення суду). Хоча в цьому випадку в реєстратора, мабуть, виникнуть технічні труднощі з унесенням подібних записів.
На практиці запис про директора все одно залишається в даних ЄДР, але до нього можуть бути додані відомості про те, що повноваження директора припинилися за рішенням суду.
