Чи можна залишити як є ПН з копійчаними розбіжностями (з розбіжністю в 1 копійку)?
Податківці завжди у своїх роз’ясненнях нагадують про те, що показники ПН повинні чітко відповідати показникам у бухгалтерській первинці. Побоюючись із цієї причини на рівному місці через копійки втратити податковий кредит, багато покупців і «примушують» продавців возитися з копійчаними розбіжностями в ПН, що виникли через округлення.
Проте якщо сума ПДВ у ПН і первинці збігається і в іншому ПН дозволяє ідентифікувати операцію, то є всі підстави вважати, що така ПН є дійсною і не потребує жодних «регулювань».
Адже в абз. 11 п. 201.10 ПКУ сказано, що помилки в обов’язкових реквізитах ПН (окрім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), що не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною для неприйняття ПН в електронному вигляді. Тобто ПН із несуттєвими помилками в обов’язкових реквізитах (окрім коду УКТ ЗЕД), які при цьому не заважають ідентифікувати операцію, суму податкових зобов’язань з ПДВ, можуть бути зареєстровані в ЄРПН, а отже, за логікою речей, є підставою для визнання податкового кредиту (ПК) покупця. Тим більше з урахуванням «залізного» права, встановленого абз. 3 п. 201.10 ПКУ, за яким зареєстрована ПН повинна надавати право на ПК без жодних обмежень.
А звідси, відповідно, можна дійти висновку — якщо сума ПДВ, зазначена в ПН, збігається з видатковими накладними/банківськими документами до копійки, і такі дані ПН, як номенклатура придбаних товарів, інформація про постачальника та покупця, а також дата виписування ПН, ідентичні з інформацією, зазначеною в первинці, то така ПН повинна надавати право на ПК. Тобто в цьому випадку розбіжності в 1-2 копійки між ПН і даними первинних документів зовсім не критичні.
А ось якщо сума ПДВ у ПН і первинці не збігається, то таку ПН краще «підкоригувати».
Хоча судячи з листа ДФСУ від 14.09.2018 р. № 4044/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, податківці визнають «некритичність» ситуації, коли навіть сума ПДВ у зареєстрованій ПН відрізняється від суми ПДВ в отриманій ними видатковій накладній на 1 копійку.
Чи можна підкоригувати «вручну» обсяг постачання без урахування ПДВ (гр. 10) для того, щоб вийти на потрібну суму?
Так, можна. І в деяких випадках цей варіант міг би стати «рятівним кругом». Але є одне «але». Річ у тому, що, як зазначають фіскали у своїх роз’ясненнях (категорія 101.16 ЗІР):
«розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю)».
Як ми розуміємо це правило, якщо в гр. 10 наведено значення, наприклад, «1248,62», а в результаті перемножування показників гр. 6 і гр. 7 виходить:
1) значення «1248,624» — то розрахунок показника в гр. 10 вважається правильним;
2) значення «1248,625» — то розрахунок показника в гр. 10 вважається неправильним. Адже округлення цього значення до двох знаків після коми призводить до збільшення другого знака після коми на одиницю (виходить «1248,63» замість відображених у гр. 10 «1248,62»).
Тому якщо ми «вручну» підженемо значення гр. 10 до потрібних, наприклад, «1248,62», але при перемножуванні гр. 6 і гр. 7 вийде значення «1248,625», то програма може не пропустити на реєстрацію таку ПН 
.
«Регулюємо» округлення за рахунок «кількісної» гр. 6
Податківці радять «підганяти» копійки ПН за рахунок гр. 6 ПН «Кількість (об’єм, обсяг)». У цій графі допускається стільки знаків після коми, скільки потрібно для того, щоб вийти на потрібний обсяг постачання (значення гр. 10 ПН).
У категорії 101.16 ЗІР фіскали зазначали, що Порядком № 1307* не визначені обмеження щодо кількості знаків, які можуть містити після коми кількісні показники, які зазначаються в гр. 6 ПН. Необхідною кількістю знаків після коми в кількісному показнику вважається така кількість, яка є достатньою для правильного розрахунку вартісного показника в гр. 10 ПН і рядків I — IX розділу А ПН.
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Але! Зверніть увагу: потрібно бути обережним з коригуванням кількості, якщо перша подія — відвантаження товарів. Адже якщо ми відвантажили за накладною 100 одиниць товару і зараз на це відвантаження складаємо ПН, то в ПН повинно бути зазначено саме 100 одиниць товару, а не, скажімо, 99,998. Адже дані ПН повинні відповідати даним первинки.
На наш погляд, поставити в ПН кількість, яка не відповідає первинці, не менше «зло», ніж зазначити в ціні (гр. 7) більше двох знаків після коми.
«Підгонка» ПН за рахунок кількості підходить для випадку, коли отримана часткова передоплата за товар. А в інших випадках зазвичай зручніше (і зрозуміліше) регулювати суму саме через ціновий показник (гр. 7).
«Регулюємо» округлення за рахунок «цінової» гр. 7
Загалом фіскали завжди акцентують увагу на тому, що вартісні показники ПН (яким є і значення гр. 7 ПН) повинні містити не більше двох знаків після коми. Цього ж вимагає і Порядок № 1307 (див. його пп. 4 і 16). І тільки у «вартісній» гр. 11 «Сума податку на додану вартість» допускається зазначати до шести знаків після коми (округлення здійснюється самим ПЗ при розрахунку показників цієї графи).
Виняток — ціни (тарифи), що підлягають держрегулюванню, — у такому разі в гр. 7 ПН зазначається числове значення з більшою кількістю знаків після коми.
Із цієї причини «ціною» (в силу зазначеного «2-знакового» обмеження) деякі платники регулювати округлення ПН досі побоюються. Утім, фіскали самі зазначають, що:
(1) на сьогодні реалізована можливість реєстрації в ЄРПН ПН/РК, у гр. 7 і 11 (гр. 14 РК) яких зазначено ціну постачання одиниці товарів/послуг і суми ПДВ відповідно з більш ніж двома знаками після коми (101.16 ЗІР);
(2) зазначення платником податку при заповненні гр. 7 ПН ціни постачання одиниці товару/послуги з більш ніж двома знаками після коми не є порушенням Порядку заповнення податкової накладної або причиною зупинення або відмови в її реєстрації в ЄРПН (див. наприклад, ІПК ДФСУ від 31.07.2019 р. № 3587/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; ІПК ДПСУ від 24.10.2019 р. № 986/6/99-00-07-03-02-15/ІПК; ІПК ГУ ДПС у Полтавській області від 13.12.2019 р. № 1886/ІПК/16-31-04-01-34). Тобто наявність у ПН у ціні більш ніж двох знаків після коми, навіть якщо в первинці ціна зазначена з двома знаками після коми, на право на ПК не впливає!
Приклад 1. Підприємство відвантажило (перша подія) покупцеві 1000 од. товару 1 за ціною 125 грн. за одиницю (у тому числі ПДВ). Загальна сума постачання, включаючи ПДВ, — 125000 грн. (без ПДВ — 104166,67 грн.; ПДВ — 20833,33 грн.). Ціна за одиницю без ПДВ — 104,16666666... грн.
Програма заповнить таку ПН так:
| I | Загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість | 125004,00 | |||||||||
| II | Загальна сума податку на додану вартість, у тому числі: | 20834,00 | |||||||||
| <…> | |||||||||||
| V | Усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) | 104170,00 | |||||||||
| <…> | |||||||||||
| 1 | 2 | … | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 1 | Товар А | шт | 2009 | 1000 | 104,17 | 20 | 104170,00 | 20834,000000 | |||
Як бачимо, у такому разі ми не виходимо ні на правильну суму ПДВ (замість 20833,33 отримали 20834,00), ні на загальний обсяг постачання з урахуванням ПДВ (замість 125000 отримали 125004,00).
Регулювати в цьому випадку кількісну гр. 6 ми не можемо, оскільки згідно з первинними документами (накладною) було фактично відвантажено 1000 од. товару і це перша подія. Тому, як вихід, — регулюємо округлення за рахунок гр. 7, зазначаючи в ній п’ять знаків після коми («104,16667»).
Як ми зазначили вище, фіскали не вважають «критичним» зазначення в гр. 7 більше ніж двох знаків після коми.
| I | Загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість | 125000,00 | |||||||||
| II | Загальна сума податку на додану вартість, у тому числі: | 20833,33 | |||||||||
| <…> | |||||||||||
| V | Усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) | 104166,67 | |||||||||
| <…> | |||||||||||
| 1 | 2 | … | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 1 | Товар А | шт | 2009 | 1000 | 104,16667 | 20 | 104166,67 | 20833,334000 | |||
Приклад 2. Тепер припустимо, умови ті самі, але перша подія — отримання 50 % передоплати за товар на суму 62500 грн., у тому числі ПДВ (без ПДВ — 52083,33; сума ПДВ — 10416,67).
Знову ж таки — якщо ми зазначимо в ціні тільки два знаки після коми (500 х 104,17) — не вийдемо на потрібну суму ПДВ і загальну суму постачання. Тому доведеться регулювати округлення за рахунок гр. 7.
| I | Загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість | 62500,00 | |||||||||
| II | Загальна сума податку на додану вартість, у тому числі: | 10416,67 | |||||||||
| <…> | |||||||||||
| V | Усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) | 52083,33 | |||||||||
| <…> | |||||||||||
| 1 | 2 | … | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 1 | Товар А | шт | 2009 | 500 | 104,166667 | 20 | 52083,33 | 10416,666000 | |||
Варіанти уникнень проблем з округленням
У ряді ситуацій можна спробувати уникнути проблем з округленням шляхом формування ціни на товар (послугу) без ПДВ не «від зворотного» (шляхом виділення-віднімання ПДВ з кінцевої ціни реалізації), а в порядку, зазначеному в п.п. 194.1.1 ПКУ. Тобто спочатку визначити ціну без ПДВ (з копійками), а потім додати до неї ПДВ за ставкою 20 % (чи 7 %). У такому разі знаків після коми може вийти значно менше.
Податківці в листі ДФСУ від 02.03.2016 р. № 4698/6/99-99-19-03-02-15 також зазначали, що для коректного заповнення податкової накладної потрібно враховувати норми п.п. 194.1.1 ПКУ.
Іноді на практиці, щоб уникнути зазначення в ціні більше ніж двох знаків після коми, використовують також такі варіанти: (1) розбивають одну товарну позицію на декілька позицій; (2) установлюють ціну не за одиницю товару, а наприклад, за 10, 100, 1000 одиниць. Але ці варіанти не завжди допомагають і не завжди прийнятні.
