* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
Основна мета змін — привести положення Порядку № 569 у відповідність із нормами ПКУ, зокрема врахувати в ньому ті зміни, які були внесені до ПКУ в травні 2020 року Законом № 466**.
1. Поповнення електронного ПДВ-рахунку. До Порядку № 569 внесено правки, що стосуються питання: чи можна поповнити електронний ПДВ-рахунок не з власного поточного рахунку платника ПДВ.
Нагадаємо: первісно, коли вводилося електронне адміністрування ПДВ, редакція п. 2001.4 ПКУ вказувала на те, що поповнити ПДВ-рахунок можна тільки з власного поточного рахунку платника ПДВ. Але потім з 01.01.2018 р. до ПКУ Законом № 2245*** були внесені зміни до цього пункту і згадки про «власний» рахунок платника були виключені. Проте цей пункт усе одно передбачає, що ПДВ-рахунок повинен поповнюватися з поточного рахунку такого платника. І слова «з рахунку такого платника» вказують на те, що з рахунку іншого платника або не з поточного рахунку платника він поповнюватися не може.
Власне кажучи, під цю норму підкоригували й Порядок № 569. У ньому теж прибрали згадку про власний поточний рахунок платника. Сказано, що гроші на електронний ПДВ-рахунок перераховуються платником з поточного рахунку. Але ці зміни, по суті, нічого не змінюють. Оскільки, як ми вище зазначили, п. 2001.4 ПКУ передбачає поповнення ПДВ-рахунку тільки з поточних рахунків безпосередньо самого платника.
Як зазначають податківці, регліміт збільшиться (через показник ∑ПопРах) тільки в тому випадку, якщо ПДВ-рахунок поповнений з поточного рахунку, що значиться на обліку в ДПС за таким платником (лист ДПСУ від 17.04.2020 р. № 1610/6/99-00-04-01-03-06/ІПК).
А ось при поповненні ПДВ-рахунку з інших джерел збільшення ліміту чинним законодавством не передбачено (див. ЗІР 101.17, лист ДФСУ від 29.12.2018 р. № 5496/ІПК/10-36-12-01, лист ГУ ГФС у м. Київ від 15.05.2019 р. № 2175/ІПК/26-15-12-01-18).
Також регліміт не збільшиться, якщо ПДВ-рахунок буде поповнений:
— шляхом унесення готівкових грошових коштів через касу банку (наприклад, працівником/директором/третьою особою; ЗІР 101.17);
— через платіжні пристрої (термінали самообслуговування, IBOX).
Тож, як і раніше, ПДВ-рахунок слід поповнювати платникові ПДВ тільки зі свого поточного рахунку.
2. Відновлення регліміту при скасуванні рішення про анулювання ПДВ-реєстрації. Раніше, навіть коли платникові ПДВ через суд вдавалося визнавати незаконним рішення про анулювання ПДВ-реєстрації, залишалася проблема з тим, що регліміт у цьому випадку платникові не відновлювали. І навіть суди достатньо часто відмовляли в частині позовних вимог зобов’язати ДПС відновити ліміт реєстрації.
Але Законом № 466 до ПКУ внесена була пряма норма, яка зобов’язує податківців у разі скасування рішення про анулювання ПДВ-реєстрації перерахувати (по суті, відновити) платникові регліміт за звітний період, у якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації (п. 2001.3 ПКУ). Зробити перерахунок фіскали повинні протягом 3 робочих днів, що настають за днем внесення ними змін до реєстру платників ПДВ щодо скасування анулювання реєстрації такого платника
Виняток (перерахунок не здійснюється), якщо (1) на момент скасування рішення про анулювання ПДВ-реєстрації платник перейшов на безПДВшну ставку єдиного податку або коли (2) повторна реєстрація (що йде за скасованою) платника ПДВ знову анульована на підставі п. 184.1 ПКУ.
Відповідна норма з ПКУ тепер прописана й у п. 71 Порядку № 569. У ньому, зокрема, зазначено, що такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (∑Накл) окремо за кожним її показником. Але для того щоб ця норма працювала, податківці повинні відповідним чином налаштувати своє програмне забезпечення.
3. Показник ∑Перевищ. Щодо цього показника:
— по-перше, зробили уточнення в частині його розрахунку — «загальна сума перевищення (∑Перевищ) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком».
Тут у когось може зажевріти надія, що, нарешті, вирішиться проблема з тим же «викраденням» регліміту через ∑Перевищ у разі, якщо «зменшуючий» РК до помилкової ПН складений у наступному періоді або зареєстрований несвоєчасно****. Адже якщо розраховувати ∑Перевищ наростаючим підсумком, то такої проблеми не буде. Але, як уявляється, цими змінами, навпаки, закріплюється підхід податківців, які вже давно вважають (і реалізували це на практиці), що ∑Перевищ розраховується окремо за кожен звітний період, а потім уже, так, результати таких розрахунків складаються в наростаючий підсумок 
;
**** Подробиці знайдете в статті «Зайва ПН: як обнулити?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 40).
Див. консультацію в категорії 101.17 ЗІР.
— по-друге, додали, що за рахунок ∑Перевищ можна реєструвати не лише ПН, які сформували це ∑Перевищ, але й «збільшуючі» РК.
4. Збільшення показника ∑ПопРах. Відповідно до тих змін, які були внесені до ПКУ Законом № 466, підкоригували й п. 9 Порядку № 569 щодо того, як розраховується показник ∑ПопРах. Ідеться про те, що якщо податківці застосували процедуру податкової застави (ст. 95 ПКУ) і продають майно платника податків для погашення податкового боргу з ПДВ, що виник після 01.07.2015 р., то кошти, виручені від продажу такого майна, мають бути внесені на ПДВ-рахунок платника. І на цю суму має бути збільшений показник ∑ПопРах.
Загалом це й усі «зміни». Чинності вони набирають з дня офіційного опублікування постанови № 1024 (на момент підготовки номера — не опублікована).
