Теми статей
Обрати теми

Карантин вихідного дня. Куди подіти працівників?

Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань
Кабмін увів карантин вихідного дня. Він діятиме (вже почав)з 00:00 суботи 14 листопада до 00:00 понеділка 16 листопада, з 00:00 суботи 21 листопада до 00:00 понеділка 23 листопада та з 00:00 суботи 28 листопада до 00:00 понеділка 30 листопада. Поки так. І ми всі розуміємо, що кількість безробітних ланок-вихідних у цьому ланцюжку може поповнитися. Перед роботодавцем, відповідно, постає запитання: куди подіти працівників, які повинні були працювати в «карантинні» дні?

Простій

Роботодавець має право ввести простій для окремих відділів (підрозділів) або окремих працівників. Тут жодних перешкод немає.

Оформляємо введення простою наказом. Зверніть увагу: це можуть бути як три окремі накази про простій, так і один наказ, у якому будуть перелічені простійні суботи-неділі. Ознайомлюємо з ним працівників.

Комісію скликати й акт простою складати не потрібно. Адже робота підприємства (окремих його працівників) зупинена з незалежних від роботодавця причин.

Оплата. Час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення КМУ карантину, оплачуємо з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника. Це вимога ст. 113 КЗпП. Але якщо у вас на підприємстві є колдоговір, зазирніть до нього. У ньому можуть бути прописані інші умови оплати простою.

У трудовій звітності окремо час простою не виділяємо. Але пам’ятаємо про дотримання вимоги про сплату ЄСВ з мінзарплати.

Його ніхто не скасовував для працівників, що простоювали. Стій — не стій, а мінімальний страховий внесок сплати!

Ще неприємності. Якщо зарплати працівників опустяться нижче мінімалки (у зв’язку з оплатою простою в розмірі 2/3 окладу), аналізатор звітів ЄСВ — Пенсійний фонд може передати таку інформацію Держпраці. Та й податківці вами можуть зацікавитися.

Зміна режиму робочого часу

Тут можливі варіанти. Але пам’ятаємо, що режим роботи — це істотна умова праці. Його зміна за ініціативою роботодавця можлива тільки з повідомленням за 2 місяці. Винятків із цього правила в ст. 32 КЗпП немає (див. лист Мінекономіки від 23.06.2020 р. № 3512-06/38822-07). Тому танцюємо від працівника, а точніше, від його заяви. Тоді хоч із завтрашнього дня. І жодних 2 місяців чекати не потрібно.

Пробіжимося варіантами. Роботодавець може на прохання працівника:

варіант 1 — змінити режим його роботи при збереженні зайнятості. Приклад: була шестиденка — стала п’ятиденка. Працівникові добре — заробіток не зменшиться;

варіант 2 — установити неповний робочий час (неповний робочий тиждень). Тут не все так гарно для працівника. Адже менше працюєш — менше отримуєш.

Як оформляємо? Працівник подає заяву, в якій зазначає бажаний режим роботи. Видаємо наказ та ознайомлюємо з ним працівника під підпис. Розраховуємо норму робочого часу на місяць виходячи з нових умов праці. Змінюємо графіки роботи. Правильно заповнюємо табель обліку робочого часу, щоб потім не виникло проблем із Держпраці.

Трудова звітність. Тут увага на Звіт з ЄСВ. Якщо працівникові встановили неповний робочий час, проставляємо відповідну відмітку в таблиці 6.

Не забуваємо виконувати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати.

«Ложка дьогтю». Якщо у вас у звітному місяці на 20 % і більше збільшилася кількість працівників з ознакою «неповний робочий час», Пенсійний фонд передасть цю інформацію Держпраці. Це підстава для інспекційного відвідування.

Скорочення діяльності

У Законі про зайнятість* є такий варіант побудови відносин з працівниками, як скорочення (зупинення) діяльності на період карантину у зв’язку з COVID-19. Проте КЗпП про нього замовчує.

* Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

На думку Держпраці, оскільки в КЗпП нічого не сказано про зупинення (скорочення) діяльності у зв’язку з COVID-19, то на цей Кодекс можна не звертати уваги (див. лист від 08.05.2020 р. № 3171/1/3.1-20, № 33/12/2213-20) img 1.

Тобто робимо наказ про скорочення діяльності, ознайомлюємо з ним працівників. І все. Працівники в суботу та неділю не працюють і зарплату за ці дні не отримують.

Але! Мінекономіки вважає інакше. Міністерство не скидає з рахунків КЗпП. На його думку (див. лист від 23.06.2020 р. № 3512-06/38822-07), при скороченні діяльності у зв’язку з проведенням карантинних заходів доцільно вводити саме неповний робочий час. У випадку з карантином вихідного дня — неповний робочий тиждень.

Хто має рацію у цій ситуації?

Рекомендуємо все-таки дотримуватися позиції Мінекономіки.

Вона перебуває в правовому полі. Отже, й проблем у майбутньому не буде, якщо раптом Держпраці передумає та завітає на перевірку.

Відпустки

Щорічна. Щорічну основну відпустку на прохання працівника і з дозволу роботодавця можна дробити на частини. Але за умови, що основна безперервна його частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Причому, зверніть увагу, ці неподільні 14 днів не обов’язково мають бути використані першими. Тобто якщо відпустка — 24 календарних дні, то цілком собі законний варіант спочатку використати 10 календарних днів відпустки, наприклад, по одному-два дні, а потім — неподільні 14.

Кілька слів про оформлення. Щорічну відпустку надають на підставі графіка відпусток. Але до цього графіка завжди можна внести зміни. Наприклад, якщо відпустка в цей період не запланована, але працівник хоче, а роботодавець не заперечує.

Ідемо від працівника. Він пише заяву з проханням надати щорічну відпустку (її частину) поза графіком. Роботодавець уносить зміни до графіка відпусток, видає наказ про відпустку й ознайомлює з ним працівника.

Важливо! Пам’ятаємо про строк виплати відпускних — за 3 календарних дні до початку відпустки.

Не встигаєте? У такій ситуації допоможе п. 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки від 24.06.70 р. № 132, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III. У ньому зазначено: відпускні виплачуються працівникові до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді між працівником і роботодавцем.

Цим і скористаємося. Нехай працівник у заяві обумовить бажаний строк отримання відпускних.

Формулювання може бути таким: «Прошу виплатити належну мені суму відпускних у найближчий строк, установлений для виплати зарплати/авансу».

На дітей. Статтею 19 Закону про відпустки передбачено соцвідпустку батькам з дітьми. Перелік категорій щасливців, які можуть претендувати на цю відпустку, ми наводили в статті «Відпустка на дітей: що потрібно знати» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 21). Її тривалість — 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих. Але за наявності декількох підстав для надання загальна тривалість відпустки збільшується до 17 календарних днів.

На наш погляд, таку відпустку також можна поділити на частини будь-якої тривалості. Адже заборони на такі дії ні КЗпП, ні Закон про відпустки не містять.

Але Мінсоцполітики вважає інакше (див. лист від 12.05.2015 р. № 256/13/116-15)! На його думку, поділити таку відпустку на частини можуть тільки працівники, у яких тривалість соцвідпустки на дітей становить 17 днів, і тільки так: 10 к. дн. + 7 к. дн. Решта працівників, які мають право на соцвідпустку за однією підставою, повинні відразу скористатися 10 календарними днями цієї відпустки.

Резюме: не готові обстоювати свій погляд — не діліть. Вважаєте, що Мінсоцполітики перегинає палицю? Сміливо дійте. Заборони на поділ немає. Щодо оформлення. Якщо на вашому підприємстві відпустки на дітей не внесені до графіка відпусток, отримуємо від працівника заяву — видаємо наказ — виплачуємо відпускні в установлені строки (див. вище).

Свій рахунок. У цій ситуації допоможе відпустка без збереження зарплати на період карантину, встановленого КМУ (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки). Карантин продовжено до 31 грудня. Отже, якщо працівник хоче, а роботодавець не проти, то можна сходити в таку відпустку. Навіть на один-два дні. Головне — усе правильно оформити.

Пам’ятайте! Примусово відправити працівника до такої відпустки роботодавець не може. Домовляйтеся з працівником. На папері все повинно бути так, нібито це саме працівник звертається до вас із проханням надати йому відпустку. Інакше ніяк.

Як оформити? У два кроки. (1) Працівник пише заяву. Наводить у ній причину виходу у відпустку, дату початку відпустки та її тривалість. (2) Роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання відпустки.

Пам’ятаємо про необхідність проставити дні відпустки за свій рахунок у таблиці 6 Звіту з ЄСВ.

Також не забуваємо про виконання вимоги про сплату ЄСВ з мінімалки, якщо через відпустку за свій рахунок база нарахування ЄСВ «просяде» нижче мінзарплати.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі