Теми статей
Обрати теми

Банк, каса & касові операції: добірка запитань

Шевчук Михайло, податковий експерт
Пропонуємо вашій увазі декілька свіжих запитань, присвячених касі та касовим операціям. Той досвід, з яким зіткнулися деякі суб’єкти господарювання, можливо, стане в пригоді й вам! Пропонуємо негайно це й перевірити.

Зняття через касу банку й через банкомат: чи можна «об’єднати»?

Директор знімав з корпоративної картки кошти через касу банку й банкомат в один день. Можна виписати один прибутковий касовий ордер на всю суму?

Чи потрібен тут узагалі прибутковий касовий ордер? Нагадаємо, що цим первинним документом оформляють надходження готівки до каси.

Що ж відбувається в нашому випадку? Формально готівка надходить «у кишеню директора». При знятті коштів з поточного рахунку складають кореспонденцію рахунків: Дт 372 «Розрахунки з підзвітними особами» — Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Пунктом 20 Положення № 148* прямо встановлено, що фізособи — довірені особи юросіб, які одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі.

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Зазначені довірені особи зобов’язані подати до бухгалтерії звіт про використання готівки разом з підтвердними документами в установлені строки і в порядку, визначені для підзвітних осіб, а також документи про отримання готівки з поточного рахунку (чек банкомату, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала) разом з невитраченим залишком готівки.

Про складання прибуткового касового ордера може йтися тільки в тому випадку, якщо є невитрачений залишок коштів і його директор здасть до каси.

Припустимо, так і відбулося.

Чи достатньо одного ПКО для оприбуткування невитраченого залишку готівки, що утворився при видачі коштів директору двома різними способами (через касу банку та через банкомат)?

Вважаємо, що так, цілком достатньо.

Готівкові обмеження й ліміт каси: ситуація

Підприємство зняло на господарські потреби за чеком 38 тис. грн і оприбуткувало їх у касі. У цей же день 4 тис. грн видали фізособі за оренду й 15 тис. грн — засновнику як повернення фіндопомоги. Інші 19 тис. грн залишаються на зарплату та списуються наступного дня за ВКО як видача зарплати. Тут же немає жодних порушень обігу готівки?

Усі описані в запитанні операції цілком законні. Які могли бути побоювання?

1. Обмеження суми готівкових розрахунків (установлено п. 6 Положення № 148).

Зі звичайними фізичними особами суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в розмірі до 50 тис. грн включно (згідно з п.п. 2 п. 6 Положення № 148).

У разі повернення фіндопомоги засновнику орієнтуватися потрібно саме на цю суму. Але тут підприємство вписалося, отже, жодних проблем немає.

Щодо виплати орендної плати фізособі теж усе добре. Тут є нюанс, що надавати майно в оренду фізособи можуть як у межах свого «громадянського» статусу, так і в межах підприємницької діяльності (якщо, звичайно, вони зареєстровані підприємцями). В останньому випадку (якщо майно надається в межах підприємницької діяльності) орієнтуватися потрібно на обмеження, встановлене п.п. 1 п. 6 Положення № 148 (ср. ).

Суб’єкти господарювання згідно із цим підпунктом мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами між собою в розмірі до 10 тис. грн включно.

Тобто ліміт уже не 50 тис. грн, а 10 тис. грн (якщо орендодавець — ФОП). Але в нашому прикладі йдеться про суму 4 тис. грн, а це означає, що готівкові обмеження будуть дотримані в будь-якому разі (незалежно від того, здає фізособа майно в оренду як підприємець чи в межах свого «громадянського» статусу).

2. Ліміт каси (встановлений внутрішнім документом підприємства). Річ у тому, що після видачі готівки фізособі за договором і повернення фіндопомоги засновнику «ночувати» в касі залишилася сума 19 тис. грн. Але навіть якщо вона перевищує встановлену суму ліміту каси, хвилюватися зарано img 1!

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона (п. 54 Положення № 148), зокрема, видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку й одночасного отримання з банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Останній варіант якраз підходить до цього випадку, оскільки виплата зарплати: передбачена законодавством (ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону про оплату праці); пов’язана з діяльністю підприємства.

Порада: якщо ви виплатили зарплату за рахунок учорашніх понаднормових коштів, але частина їх все ще залишилася — здайте їх до банку або видайте на господарські потреби чи на відрядження. Тобто використайте їх «по повній».

РРО-мільйон перевищено у 2019 році. Як «викрутитися»?

ФОП групи 2 у 2019 році перевищив 1 млн (працювали через POS-термінал). Працювати через касовий апарат не стали**. Зараз обороти близько 800 тис. за 2020 рік. Зрозуміло, що потрібно переходити на РРО, але що робити з 2019 роком і що нам «світить»?

** Упустили цей момент, помилково вважаючи, що розрахунок покупців картками — це безготівкові розрахунки.

Ситуація дуже непроста.

Штрафи згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО застосовуються в редакції, що діє на момент виявлення порушення (згідно з п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Зараз (до 01.01.2021 р.) за порушення, вчинене вперше, штраф становить 10 % вартості товарів (робіт, послуг), проданих з порушеннями, а за кожне наступне вчинене порушення — 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) (п. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО).

З 01.01.2021 р. — ще суворіше. За порушення, вчинене вперше, — 100 % вартості товарів (робіт, послуг), проданих з порушеннями, а за кожне наступне вчинене порушення — 150 %.

Строк давності за цими штрафами — 3 роки img 2 (роз’яснення в категорії 109.21 ЗІР).

Далі. У досерпневій редакції п. 296.10 ПКУ встановлював, що в разі перевищення в календарному році обсягу доходу більше 1 млн грн застосування РРО стає обов’язковим з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Тобто якщо перевищили РРО-мільйон у IV кварталі 2019 року, починати застосовувати РРО слід було вже з 01.01.2020 р. img 3

Якщо ж у ІІІ кварталі 2019 р., то з 01.10.2019 р. тощо. Чим раніше перевищили — тим раніше повинні були обзавестися РРО.

На жаль, ні початок нового календарного року, ні подальше зниження обсягів доходу не врятують від необхідності застосовувати РРО. Не допоможуть тут ФОП ні тимчасовий перехід на загальну систему, ні тимчасове припинення підприємницької діяльності й нова його реєстрація як ФОП з подальшим переходом на ЄП.

Що ж робити з перевищенням, допущеним у 2019 році?

Жодних однозначних рекомендацій тут дати не можна img 4.

Можливо, ФОП помилився при обчисленні доходу (заплутався в методології його визначення й помилково завищив його img 5). Наприклад, за посередницькими договорами згідно з п. 292.4 ПКУ доходом є тільки комісійна винагорода, тоді як до звітності могла піти вся виручка. Тоді можна подати «уточненку». Але, знову ж таки, ефект передбачити складно...

Оптова й роздрібна торгівля пальним: де потрібні каса та касова книга?

Чи потрібна каса в головному офісі компанії, якщо всі надходження (крім АЗС) і витрати здійснюються в безготівковій формі? Може бути організована каса тільки в місці роздрібної торгівлі?

Побоювання може викликати п. 38 Положення № 148, згідно з яким установи/підприємства зобов’язані мати касу.

Чи означає це, що касу обов’язково повинне мати саме головне підприємство? Чи в залік img 6 може піти й каса АЗС?

Жодного сенсу обладнати касу в головному офісі компанії в цьому випадку немає. Тим паче, що з готівкою там у принципі не стикаються.

Каса згідно з п.п. 8 п. 3 Положення № 148 являє собою приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів. А в головному офісі готівкові розрахунки не проводять і відповідно готівкові/касові документи не зберігають. Тому й каса формально не потрібна.

Оприбутковувати готівку відокремлений підрозділ (яким фактично є АЗС) може самостійно, а враховуючи те, що виручку він здає прямо до банку (що зрозуміло з наступного запитання), то заводити касу в головному офісі немає сенсу. Тому ми вважаємо, що цілком допустима наявність каси тільки на АЗС, тим паче, що саме там вона фактично й потрібна.

Але безпечніше, звичайно, заручитися індивідуальною податковою консультацією з цього приводу. З іншого боку, такі запитання не перебувають у компетенції податківців (вони у компетенції НБУ), тож не факт, що вам не дадуть відповідь «формальною відпискою» img 7.

Чи потрібно вести касову книгу, якщо з АЗС виручка здається до банку (інших операцій з готівкою немає)?

Відокремлений підрозділ з РРО, але без касової книги — цілком нормальне явище.

Згідно з п. 39 Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.

Оприбутковувати надходження готівки такий відокремлений підрозділ цілком зможе й без касової книги. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, згідно з п. 11 Положення № 148 є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ (1095 днів), і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками / електронними фіскальними звітними чеками до КОРО, — у разі її використання на період виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.

Був час, коли дійсно в такому разі відокремленому підрозділу потрібна була касова книга. Інакше готівка вважалася б не оприбуткованою. Але завдяки змінам у Положенні № 148 цієї проблеми з 01.06.2018 р. немає!***

*** Деталі знайдете у статтях: «Z-звіт VS оприбуткування готівки» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 28), «Положення про касові операції: «революція» триває» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 24).

І нехай вас особливо не бентежить фраза «і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку…» в абз. 3 п. 11 Положення № 148.

Єдина книга обліку, яка підходить для відокремлених підрозділів без касової книги, — це КОРО.

При цьому пам’ятайте, що вносити записи з обліку розрахункових квитанцій до КОРО на РРО необхідно тільки в разі виходу РРО з ладу або відсутності електроенергії.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі