Дивіденди: запитання/помилки

Неправильно визначили ПДФО, помилково заплатили дивідендний авансовий внесок

Дійсно:

— дивідендний авансовий внесок підприємства — платники єдиного податку не платять ще з 2018 року (абз. 7 п.п. 57.1¹.2 ПКУ);

— ПДФО з дивідендів підприємства-єдиноподатники утримують за ставкою 9 % (п.п. 167.5.4 ПКУ).

Що робити підприємству?

Розпочнемо з помилково сплаченого дивідендного авансового внеску. Узагалі, згідно з п.п. 57.1¹.2 ПКУ сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Але в нашому випадку, враховуючи те, що єдиноподатники не є платниками дивідендного авансового внеску, можна наполягати на тому, що перерахована сума не є дивідендним авансовим внеском, а отже, на неї і не поширюється п.п. 57.1¹.2 ПКУ. Тобто можна вимагати її повернення в загальному порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ для повернення помилково перерахованих коштів. Але не виключено, що податківці «встромлятимуть палиці в колеса», посилаючись на п.п. 57.1¹.2 ПКУ.

Щодо неправильно застосованої ставки ПДФО (повинні були сплатити ПДФО за ставкою 9 %, а заплатили за ставкою 5 %). Тут у наявності — помилка в сумі утриманого ПФДО (помилки в сумі нарахованого доходу — немає).

Ідеальна ситуація — якщо засновник поверне до каси недоутриманий ПДФО (а підприємство потім його перерахує до бюджету). Але, як ми розуміємо, швидше за все, повертати «недоутриманий» податок засновник не буде. Тому погасити недоплату з ПДФО доведеться податковому агентові — підприємству за свій рахунок. При цьому засновники-одержувачі такого доходу звільнені від обов’язку погашати таку суму. На це вказує п. 125¹.4 ПКУ.

Також потрібно провести відповідні виправлення в додатку 4ДФ Податкового розрахунку.

Розглянемо приклад.

Утримали по факту: ПДФО — 500 грн (10000 грн х 5 %); ВЗ — 150 грн (10000 грн х 1,5 %). «На руки» виплачено — 9350 грн.

Потрібно було утримати: ПДФО — 900 грн (10000 грн х 9 %); ВЗ — 150 грн (10000 х 1,5 %). «На руки» виплатити — 8950 грн.

Помилку (недоплата ПДФО — 400 грн) виявили в травні 2021 року. Що потрібно зробити підприємству? 1. Сплатити недоплату. 2. Відобразити коректну інформацію в Податковому розрахунку.

Якщо помилку виявили вже після закінчення звітного періоду (в наступному кварталі), але до подання Податкового розрахунку за цей період, у такому разі в 4ДФ щодо такої фізособи:

— у гр. 4а — відображаємо правильну суму ПДФО;

— у гр. 4 — фактично утриману (а не ту, яка має бути утримана).

А ось «доплату» ПДФО показуємо в Податковому розрахунку за той звітний квартал (у додатку 4ДФ за той місяць), у якому ця сума фактично була перерахована. Наприклад, ПДФО був заплачений до бюджету в травні 2021 року (другий місяць другого кварталу). У такому разі доплата буде відображена в додатку 4ДФ за травень Податкового розрахунку за II квартал.

Додаток 4ДФ за січень (Податковий розрахунок за I кв.)

Додаток 4ДФ за травень (Податковий розрахунок за II кв.)

Якщо помилку виявили після закінчення граничних строків подання Податкового розрахунку за період, у якому була неправильно відображена сума ПДФО, то подаємо уточнюючий розрахунок до Податкового розрахунку за цей період*. Виправлення помилки здійснюється двома рядками:

* Більше інформації знайдете в статті «Виправлення помилок у звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 17).

— першим («рядок на вилучення») — повністю повторюємо неправильні дані з раніше поданого додатка 4ДФ. І в гр. 10 ставимо ознаку «1»;

— другим рядком («рядок на введення») — зазначаємо правильні дані. У гр. 10 ставимо ознаку «0». При цьому зверніть увагу, що в гр. 4 зазначається фактично перерахована в періоді, що виправляється, сума податку. Доплату ПДФО показуємо в Податковому розрахунку за той звітний квартал, у якому ця сума фактично була перерахована.

«Уточнюючий» додаток 4ДФ за січень («уточнюючий» Податковий розрахунок за I кв.)

Додаток 4ДФ за травень (Податковий розрахунок за II кв.)

Відповідальність за помилку в сумі ПДФО

Тут «маячать» 3 штрафи:

— за помилки в Податковому розрахунку (п. 119.1 ПКУ — штраф 1020 грн). Але він не застосовується в разі, якщо платник самостійно виправляє помилку в межах перерахунку (в т. ч. добровільного за п.п. 169.4.3 ПКУ). Щоб помилка вважалася виправленою, згідно з вимогами ст. 50 ПКУ недоплату потрібно сплатити до подання уточнюючого розрахунку.

У принципі, зараз діє мораторій на штрафи з ПДФО, і навіть якщо ви не виправите таку помилку — штрафи податківці застосувати не можуть (п. 52¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Але таке порушення цілком уписується у визначення триваючого порушення (п. 111.5 ПКУ). Тому якщо помилка не буде виправлена до закінчення карантину, податківці зможуть застосувати штраф за це порушення після закінчення карантину;

— «самоштраф» (п. 50.1 ПКУ — 3 % від суми недоплати) загрожує, якщо помилку виправляємо в Податковому розрахунку, строки подання якого вже пройшли, тобто якщо подаємо УР. Але, по-перше, якщо ми виправляємося в межах перерахунку (в т. ч. добровільного за п.п. 169.4.3 ПКУ), цього штрафу бути не повинно в силу припису останнього абзацу п. 50.1 ПКУ (ср. ). По-друге, в період карантинного штрафного мораторію (п. 52¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ) «самоштраф» за помилки в ПДФО в будь-якому випадку не застосовується. Тобто можна виправити помилку безболісно. Головне — сплатити суму недоплати до подання УР;

— штраф за ст. 125¹ ПКУ (за ненарахування/неперерахування/сплату в неповному обсязі ПДФО). Як зазначено в цій статті — якщо помилку виявили і виправили в межах перерахунку протягом звітного року самостійно — штраф не застосовується.

ПДФО з дивідендів заплатили не на той рахунок

ПДФО з дивідендів сплачується за окремим кодом бюджетної класифікації 11010400 — «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата».

Якщо платежі за інтегрованою карткою не пройшли (можна простежити через Електронний кабінет — меню «Стан розрахунків з бюджетом»), податківцям слід надіслати лист на повернення помилково сплачених коштів (ст. 43 ПКУ).

Відмітимо, що сплату ПДФО на неправильний бюджетний рахунок податківці зазвичай розцінюють як несплату податку. І в загальному випадку — застосовують до платника штраф як за несвоєчасну сплату ПДФО. Хоча суди в цьому питанні — на боці платників. Але в період карантину діє мораторій на штрафи, у т. ч. й штрафи, пов’язані зі сплатою ПДФО (п. 52¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Виплата дивідендів частинами

У ТОВ дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, кратний кварталу. Тобто можна виплатити дивіденди за квартал, півроку, 9 місяців тощо.

Але! Щоб частинами нараховувати дивіденди (наприклад, поквартально) і також частинами сплачувати ПДФО/ВЗ, потрібно за результатами кожного такого кварталу скликати загальні збори учасників і приймати рішення про виплату дивідендів за відповідний квартал. Адже податківці традиційно датою нарахування дивідендів вважають дату затвердження протоколу зборів учасників, у яких прийнято рішення про їх виплату. Пов’язують вони це з тим, що згідно з НП(С)БО 15 дивіденди визнаються доходом у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Якщо збори засновників були тільки одні — за результатами року і там було прийнято рішення, що дивіденди виплачуватимуться, наприклад, з травня — по грудень поточного року, то все одно датою нарахування дивідендів вважатиметься дата затвердження протоколу. І відповідно — якщо дивіденди нараховані, але не виплачені, то протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому нараховано дивіденди (затверджено протокол загальних зборів учасників), потрібно буде перерахувати ПДФО і ВЗ з усієї суми нарахованих дивідендів.

Виплата дивідендів засновникові, який не вніс внесок до статутного капіталу

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону про ТОВ товариство не має права виплачувати дивіденди учасникові, який повністю або частково не вніс свій вклад.

Які наслідки чекають на підприємство, якщо воно виплатить такому учасникові дивіденди? Це призведе до того, що виплачену суму податківці з високою ймовірністю не визнають дивідендами. І вимагатимуть оподаткувати її (донарахують ПДФО) не за «дивідендною», а за загальною ставкою ПДФО 18 %. Тобто розцінюватимуть цю виплату як безповоротну фіндопомогу засновникові.