Автомобіль на підприємстві в лізингу з травня 2019 року. Викуплений повністю в грудні 2020 року. Коли потрібно починати нараховувати амортизацію?
Насамперед рекомендуємо переконатися, чи виконується хоча б (!) одна умова (ознака) з НП(С)БО 14 для визнання операцій фінансовою орендою. Зокрема, однією з таких умов є отримання орендарем права власності на орендований актив після закінчення договору оренди (але про це безпосередньо повинно бути зазначено в договорі). Судячи з усього, у вас ця умова виконується.
Якщо договір відповідає ознакам фіноренди з НП(С)БО 14, то об’єкт фіноренди відразу (за фактом його отримання — підписання акта приймання-передачі) зараховується на баланс лізингоотримувача. Відповідно й амортизацію лізингоотримувач починає нараховувати, щойно об’єкт уведений в експлуатацію (з місяця, що настає за місяцем введення в експлуатацію).
Причому варто врахувати, що якщо договором передбачений перехід права власності на об’єкт до лізингоотримувача після закінчення договору лізингу, то строк, протягом якого амортизуватиметься актив, визначають виходячи зі строку його корисного використання (п. 7 НП(С)БО 14).
Якщо перехід права власності на об’єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачений, то cтрок, протягом якого амортизуватиметься актив, визначають виходячи з коротшого з двох періодів: строку оренди або строку корисного використання об’єкта фінансової оренди.
Метод амортизації підприємство обирає такий же, який застосовує для аналогічних власних об’єктів ОЗ.
Залежно від напряму використання отриманого у фінлізинг автомобіля суму нарахованої амортизації відображають на відповідних рахунках обліку витрат (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 131).
Підприємства-високодохідники (а також малодохідники-добровольці) амортизують вартість отриманого об’єкта ще й за правилами податкового обліку, встановленими п. 138.3 ПКУ (правила ті самі, що й для придбаних ОЗ), з подальшим застосуванням амортизаційних різниць.
Авто на підприємство придбане 30.12.2019 р., але не експлуатувалося до квітня 2020 року. А 23.05.2020 р. введені нові правила амортизації (зокрема, передбачено можливість застосовувати прискорену амортизацію). Чи можна для цього авто встановити строк амортизації 2 роки (а не 5)?
Так, можна. Прискорену амортизацію, про яку говориться в 431 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, можна застосовувати при дотриманні таких умов:
1) вона може застосовуватися тільки щодо об’єктів основних засобів: групи 3 (тільки в частині передавальних пристроїв), групи 4 (щодо будь-яких машин та обладнання), а також для всіх ОЗ груп 5 і 9. У нас ідеться про автомобіль. Цей об’єкт входить до складу групи 5. Тому ця умова виконується;
2) основний засіб має бути введений в експлуатацію в межах одного зі звітних періодів — з 01.01.2020 р. по 31.12.2030 р. Саме введено в експлуатацію. Умови про те, що об’єкт має бути й придбаний у цьому періоді, немає. У нашому випадку ця умова в нас також виконується;
3) об’єкт раніше не мав бути у використанні. Податківці в Інформаційному листі № 12* говорили про те, що «новим» об’єкт основних засобів має бути саме для такого платника податку (тобто такі необоротні активи не були раніше в обліку платника відображені у складі основних засобів). Відповідно допускається, що вони могли бути раніше у використанні в інших суб’єктів до придбання їх платником;
* tax.gov.ua/data/material/000/330/422084/Informaciyniy_list_12.pdf
4) об’єкт основних засобів повинен використовуватися у власній господарській діяльності і не може продаватися або передаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна, наприклад — лізингових компаній).
Якщо ці умови дотримуються (у періоді починаючи з дати введення ОЗ в експлуатацію до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням «скорочених» мінімально допустимих строків), то ви можете встановити/зберегти на об’єкт «прискорений» мінімальний строк корисного використання — 2 роки (замість 5 років, установлених за загальною нормою п.п. 138.3.3 ПКУ).
Як правильно за проводками відобразити лізинг авто, яке юрособа взяла на 3 роки виплат?
Конкретний порядок відображення в обліку операції залежить від умов договору. Але загальна схема обліку така. Отриманий об’єкт у межах договору фінлізингу підприємство-лізингоотримувач відразу ж зараховує на баланс (не чекаючи закінчення договору фінлізингу), тобто відображає у складі власних активів.
Згідно з п. 5 НП(С)БО 14 отриманий об’єкт зараховують до складу активів й одночасно визнають зобов’язання (Дт 152 — Кт 531) за найменшою на початок строку оренди оцінкою:
— справедливою вартістю активу або
— теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів.
Зазвичай орендне зобов’язання визнається за теперішньою (дисконтованою) вартістю майбутніх орендних зобов’язань. При її розрахунку слід врахувати умови сплати лізингових платежів (сплачуються вони на початку (авансом) або в кінці кожного періоду). Далі в прикладі ми наведемо розрахунок, коли лізинговий платіж сплачується в кінці кожного періоду (а не авансом).
Якщо у вас за умовами договору лізингові платежі сплачуються авансом (на початку кожного періоду), то приклад розрахунку теперішньої вартості орендних зобов’язань наведений у додатку 1 до НП(С)БО 14 (приклад 1).
Крім того, слід врахувати, що до первісної вартості отриманого об’єкта фінлізингу, крім орендного зобов’язання, включаються й інші витрати, пов’язані з отриманням, доставкою та доведенням об’єкта до стану, в якому він придатний до експлуатації. Вони перелічені в п. 8 П(С)БО 7. Зокрема, сюди потраплятиме і сплата початкового внеску за договором (якщо він передбачений), і відшкодування витрат лізингодавцю, пов’язаних з отриманим об’єкта лізингу (наприклад, пенсійного збору за першу держреєстрацію автомобіля).
Після введення об’єкта в експлуатацію (за місяцем, що настає за місяцем введення в експлуатацію) за об’єктом починає нараховуватися амортизація (див. перше запитання статті).
Різниця між сумою мінімальних орендних платежів (теперішньою вартістю майбутніх орендних платежів і вартістю об’єкта фінансової оренди) є фінансовими витратами орендаря. Тому лізинговий платіж розподіляється на:
— компенсацію безпосередньо вартості предмета лізингу;
— погашення суми відсотків (винагороди) за надане у фінансовий лізинг майно (фінансові витрати). В обліку такі фінвитрати відображають проводкою: Дт 952 — Кт 684.
Тепер закріпимо все сказане прикладом.
Приклад. Підприємство отримало 01.10.2020 р. у фінансовий лізинг автомобіль, який використовується для адміністративних потреб, строком на 3 роки. Вартість автомобіля — 600000 грн (у тому числі ПДВ — 100000 грн).
При цьому договором передбачено такі умови:
— лізингоотримувач сплачує лізигодавцю початковий (авансовий) внесок у розмірі 20 % від вартості автомобіля (120000 грн) + компенсує сплату пенсійного збору за першу реєстрацію транспортного засобу (20000 грн);
— орендна ставка — 24 % річних;
— орендні платежі сплачуються згідно з графіком платежів щоквартально в кінці кварталу. Квартальний орендний платіж — 57253 грн.
Визначаємо теперішню вартість орендних (лізингових платежів). Оскільки в нас платежі щоквартальні, то приймаємо: період — 12 кварталів; ставка — 6 %.
ТВО = 120000 (початковий внесок) + 57253 х 8,383844 = 600000 грн.
Коефіцієнт 8,383844 визначений за формулою (формула наведена в додатку до НП(С)БО 14):
Цей коефіцієнт можна визначити, скориставшись таблицею значень теперішньої вартості звичайного ануїтету однієї грошової одиниці (якщо йдеться про платежі, які сплачуються не авансом, а в кінці звітного періоду). На перетині даних: «період» — 12; «ставка» — 6 %, знаходимо показник «8,38384».
Загальна сума фінансових витрат становить: 120000 грн (початковий внесок) + 57253 грн х 12 кв. - 600000 грн = 207036 грн.
Тепер потрібно розподілити суму фінансових витрат між періодами. У нашому випадку щоквартальні платежі лізингоотримувача на користь лізингодавця після розподілу виглядатимуть так.
| Період | Орендні платежі | Залишок заборгованості за орендним зобов’язанням на кінець періоду (гр. 5 попереднього рядка - гр. 4) | ||
| Сума орендних платежів, що сплачується щоквартально (ануїтет) | Фінансові витрати (гр. 5 попереднього рядка х %) | За обладнання (гр. 2 - гр. 3) | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 01.10.2020 р. | 480000 (600000 - 120000 авансового платежу) | |||
| 31.12.2020 р. | 57253 | 28800* | 28453 | 451547 |
| * 480000 х 0,06. | ||||
| 31.03.2021 р. | 57253 | 27093 | 30160 | 421387 |
| 30,06.2021 р. | 57253 | 25283 | 31970 | 389417 |
| 30.09.2021 р. | 57253 | 23365 | 33888 | 355529 |
| 31.12.2021 р. | 57253 | 21332 | 35921 | 319608 |
| 31.03.2022 р. | 57253 | 19176 | 38077 | 281531 |
| 30.06.2022 р. | 57253 | 16892 | 40361 | 241170 |
| 30.09.2022 р. | 57253 | 14470 | 42783 | 198387 |
| 31.12.2022 р. | 57253 | 11903 | 45350 | 153037 |
| 31.03.2023 р. | 57253 | 9182 | 48071 | 104966 |
| 30.06.2023 р. | 57253 | 6298 | 50955 | 54011 |
| 30.09.2023 р. | 57253 | 3242 | 54011 | 0 |
| Разом | 687036 | 207036 | 480000 | х |
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Перераховано початковий внесок згідно з умовами договору (120000 грн) і відшкодування витрат на сплату пенсійного збору за першу реєстрацію транспортного збору (20000 грн) | 371 | 311 | 140000 |
| 2 | Отримано автомобіль у фіноренду | 152 | 531 | 500000 |
| 3 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 641/ПДВ | 531 | 100000 |
| 4 | Відображено залік заборгованостей за початковим внеском | 531 | 371 | 120000 |
| 5 | Включено до первісної вартості автомобіля відшкодування витрат на сплату пенсійного збору (20000 грн) | 152 | 685 | 20000 |
| 6 | Відображено залік заборгованостей у частині відшкодування витрат на сплату пенсійного збору | 685 | 371 | 20000 |
| 7 | Введено в експлуатацію об’єкт | 105 | 152 | 520000 |
| 8 | Нараховано амортизацію автомобіля (щомісячно) (умовно) | 92 | 131 | 7000 |
| 9 | Нараховано лізинговий платіж у частині відсотків за користування майном за договором фінансового лізингу (фінансові витрати лізингоотримувача) | 952 | 684 | 28800 |
| 10 | Сплачено лізинговий платіж: | |||
| — у частині відшкодування вартості об’єкта лізингу | 531 | 311 | 28453 | |
| — у частині відсотків за користування майном за договором фінансового лізингу | 684 | 28800 | ||
| 11 | На дату балансу (31.12.2020 р.) частину довгострокової заборгованості, яка має бути погашена протягом 12 місяців з дати балансу, переведено до складу поточної заборгованості | 531 | 611 | 131939* |
| * Сума розрахована за даними гр. 4 попередньої таблиці (30160 + 31970 + 33888 + 35921). | ||||
При продажу авто потрібна експертна оцінка, чи можна продавати за балансовою вартістю?
Якщо йдеться про продаж автомобіля, який був раніше у вас у використанні (не був придбаний спеціально для перепродажу), то експертна оцінка не потрібна. У ст. 7 Закону про оцінку майна** цей випадок не названий.
Продавати автомобіль загалом можна за будь-якою вартістю. Але потрібно врахувати, що якщо автомобіль продаватиметься фізичній особі, то податківці дивитимуться на те, чи відповідає ціна продажу звичайній ціні автомобіля. Для визначення звичайної ціни автомобіля вони орієнтуються на дані Мінекономіки (www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA&calculationMode=2), де наведена середньоринкова вартість автомобіля залежно від типу, марки, моделі, року випуску, пробігу автомобіля.
У разі якщо ціна, за якою продається автомобіль фізособі, буде значно нижчою цієї вартості, — податківці можуть визнати різницю у вартості доходом фізособи на підставі п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ («суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку»), з якого продавцеві — податковому агентові потрібно утримати ПДФО і ВЗ.
Крім того, варто враховувати, що до такого доходу доведеться застосувати «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).
Для ПДВ база оподаткування — договірна вартість, але не нижче балансової вартості автомобіля на початок періоду, в якому здійснюється продаж (п. 188.1 ПКУ).
Автомобіль повністю замортизовано. Як правильно його продати? Чи потрібно робити оцінку вартості? Чи є особливості продажу пов’язаній особі?
Для продажу автомобіля, як ми зазначали вище, — експертна оцінка не потрібна. Якщо об’єкт продаватиметься за вартістю, яка відповідає звичайній (ринковій) ціні, — ризики мінімальні. Просто відображаєте дохід від продажу такого об’єкта (Кт 712). Якщо нижче ринкової вартості, то варто врахувати, що:
— якщо об’єкт продаєте фізособі і договірна ціна відрізнятиметься від звичайної, — податківці різницю у вартості можуть визнати доходом фізособи і, відповідно, підприємство як податковий агент нестиме відповідальність за неутримання ПДФО і ВЗ з такого доходу;
— у частині ПДВ, формально, мінбаза в такому разі буде 0 грн. Адже базу оподаткування ПДВ операцій з постачання необоротних активів визначають виходячи з договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються такі операції (а в разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни) (п. 188.1 ПКУ). У нашому випадку і балансова вартість, і мінбаза дорівнюють «нулю». Але є тут ризик, що податківці можуть розтлумачити на свій лад слова «у разі відсутності обліку необоротних активів» щодо повністю замортизованих об’єктів;
— можуть виникнути запитання стосовно ділової мети такої операції.
