Контрагента визнали «скрутчиком»: доля податкового кредиту

Здавалося б, така проблема, як претензії податківців до ПК через те, що контрагента визнали «ризиковим»/«фіктивним»/«скрутчиком», уже давно повинна піти у небуття. Адже діє система моніторингу (блокування) ПН, яка покликана «відловлювати» ПН з ознаками неможливості здійснення операції, дані про яку зазначені в ПН. І саме із цієї причини в ПКУ прописана норма про «залізне» право на ПК (абз. 3 п. 201.10 ПКУ), згідно з якою зареєстрована ПН надає право покупцеві на ПК і не вимагає будь-якого іншого додаткового підтвердження. Але не все так просто .

«Оливи у вогонь» підлив КМУ своєю постановою від 03.02.2021 р. № 89, якою достроково припинив мораторій на деякі види перевірок податківців. Зокрема, нею дозволяється проведення (наведемо цитату):

Про який ПК ідеться та яких суб’єктів господарювання можуть торкнутися такі перевірки? Відразу зауважимо, що деяка нечіткість у формулюваннях КМУ все-таки присутня. Про яких суб’єктів реального сектору економіки йдеться? Про тих, які потрапили до Переліку ризикових, визначених Тимчасовою слідчою комісією? Або тих, хто сформував ПК за рахунок покупок у ризикових, визначених Тимчасовою слідчою комісією? Розібратися в цих питаннях допоможе Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради*.

* Постанова Верховної Ради України «Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України» от 02.12.2020 р. № 1034-IX.

Суть у тому, що цією слідчою комісією було виявлено, що низка платників ПДВ-«скруток» (тимчасова комісія сформувала їх перелік — але його у відкритому доступі немає) змогли «обійти» систему блокування ПН . В одних випадках це було пов’язано з недоліками роботи самої системи моніторингу, в інших — (!) зі зловживанням повноваженнями окремих посадових осіб органів ДПС. Зокрема, у слідчої комісії є підстави вважати, що за сприяння окремих посадових осіб органів ДПС відбувалося ручне втручання в бази даних ДПС.

Наприклад:

— платник був включений до числа ризикових платників, але його ПН не блокувалися;

— або викривлялися показники «D» і «P», завдяки чому ПН/РК платника відповідали ознакам безумовної реєстрації та не перевірялися на «ризиковість».

Загалом у результаті цих махінацій, як припускає слідча комісія, сформовано багато «фіктивного» ПК. І тепер дали можливість податківцям його «розкрутити».

Далі. Як бачимо з формулювання підстави для проведення документальної позапланової перевірки (див. цитату вище), перевіряти можуть саме суб’єктів реального сектору економіки. Тобто «реальний бізнес», а не «скруток».

Причому, судячи зі Звіту Тимчасової слідчої комісії, сформований не лише (1) Перелік «скруток» (Перелік підприємств, що безпосередньо задіяні у підміні товарної номенклатури), але й (2) Перелік підприємств-вигодонабувачів (тобто суб’єктів господарювання реального сектору, які сформували ПК за операціями з контрагентами, внесеними до першого Переліку).

Це дає підстави стверджувати, що постановою КМУ від 03.02.2021 р. № 89 перевіряти дозволили ПК саме тих осіб, які потрапили до Переліку підприємств-вигодонабувачів зі Звіту Тимчасової слідчої комісії.

Але:

(1) «сіль» у тому — що Переліку таких платників у відкритому доступі — немає. А отже, можливі маніпуляції з боку контролюючих органів;

(2) не виключено, що податківці тільки суб’єктами, зазначеними в цьому Переліку, не обмежаться, а перевірятимуть й інших платників, які показали ПК за ПН, складеною платниками, включеними до Переліку «скруток», сформованого Тимчасовою слідчою комісією.

При цьому податківці розпочнуть із направлення «листів щастя» платникам. Тобто запитів на надання відповідної інформації/документів за операцією з таким контрагентом. І якщо протягом 15 робочих днів, з дня, наступного за днем його отримання, не відповісти на нього, тільки тоді в податківців з’явиться підстава завітати з неплановою документальною перевіркою (пп. 78.1.1, 78.1.4 ПКУ).

Можуть (як це іноді трапляється, коли контрагент, на думку податківців, визнаний «фіктивним») і відразу надіслати платникові лист із проханням зняти ПК за операцією з таким контрагентом. Але виконувати бажання податківців не варто. Про жодне «заочне» або «автоматичне» визнання операції нереальною, а ПК «фіктивним» мови бути не може. Щоб судити про це, податківці повинні перевірити дані податкового і бухгалтерського обліку платника податків (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 25.09.2019 р. у справі № 817/992/15).

Чи можуть податківці зняти податковий кредит, якщо контрагент буде визнаний «скрутчиком», «фіктивним»? Тільки якщо факту операції дійсно не було (вона була тільки «на папері»).

Якщо операція була реальною (товар/послуга фактично отримана), то навіть якщо ваш постачальник — «скрутчик», включений до Переліку слідчої комісії, — підстав зняти ПК у податківців не буде.

По-перше, з причини того, що якщо операція реальна, факт придбання товарів/послуг був, то виникло й право на ПК (п. 198.1 ПКУ).

По-друге, діє норма про «залізне» право на ПК (абз. 3 п. 201.10 ПКУ), про яку ми говорили на початку статті. І це не порожня норма. Адже при існуванні системи моніторингу (блокування) ПН — ПН уже повинна була пройти перевірку на ризиковість нереальності операції. Якщо програмне забезпечення фіскалів дозволило ПН постачальника пройти реєстрацію ЄРПН, навіть коли ПН повинна(і) була(и) в постачальника блокуватися, то до чого тут покупець?

По-третє, суди неодноразово підкреслювали, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника та його постачальників для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також суди зазначали, що:

— платник податків не відповідає за дії та добросовісність свого контрагента. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) ніс реальні витрати у зв’язку з придбанням товарів/робіт/послуг, призначених для використання в його госпдіяльності. Порушення певним постачальником товару/робіт/послуг у ланцюгу постачань вимог податкового законодавства або правил ведення госпдіяльності не може бути підставою для висновків про порушення покупцем товару/робіт/послуг вимог законодавства щодо формування ПК;

— поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією щодо виконання контрагентом податкових зобов’язань.

Таким чином, якщо операція дійсно була, можна й потрібно боротися за ПК.