* Стаття «Документи на товар у ФОП: які потрібні?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 12).
Документи на товар в Інтернет-магазині
Якщо ФОП торгує тільки в Інтернеті (тобто в нього немає офлайн-магазину або складу, про який знають податківці), то з документами на товар трохи простіше.
Перевіряючим складно дізнатися, який товар у нього є на момент перевірки. Відповідно і сформувати запит на надання документів складно 
.
Адже прийти з перевіркою додому до ФОП податківці просто не можуть 
(навіть якщо при держреєстрації він зазначив як місце здійснення діяльності свою квартиру).
У п.п. 20.1.13 ПКУ прямо сказано, що в них немає доступу до житла громадян, навіть під час перевірки. Із цією нормою кореспондує п.п. 16.1.13 ПКУ, згідно з яким ФОП має право не пустити цікавих контролерів на поріг своєї квартири.
Таким чином, можна дійти висновку, що саме в житло ФОП, навіть якщо воно зазначене як адреса здійснення госпдіяльності, з фактичною перевіркою податківці прийти не мають права, а ФОП їх може не допускати.
Що ж стосується товару, який уже проданий (і дохід відображений у декларації єдиноподатника), то, на наш погляд, податківці не мають права вимагати документи щодо нього в межах Закону про РРО. Але знову ж таки питання це неоднозначне і по можливості краще документи навіть на проданий товар мати.
Також ФОП слід звернути увагу на схему роботи за дропшиппінгом (як посередник — дропшиппер)**. Можливо, це якось стане в пригоді для обґрунтування відсутності документів на товар.
** Детальніше про дропшиппінг можете прочитати в статті «Освоюємо дропшиппінг!» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 47).
Нагадаємо: за цією схемою через посередника (дропшиппера) товар не проходить . Товар покупцеві відправляє сам виробник. Відповідно, і документів на товар у посередника бути не може.
Хоча в такому разі будуть потрібні акти приймання-передачі агентських послуг, звіт агента й інші первинні документи, що підтверджують надання послуг посередником.
Попутно зауважимо, що оптовику (пам’ятаємо, що це продажі ФОП і юрособам для комерційного використання), який є дропшиппером (посередником), буде потрібен код з класу 46.1 «Оптова торгівля за винагороду чи на основі контракту» (обираємо більш детальний код з двома знаками після крапки — залежно від того, чим торгуємо). Якщо ж це роздріб, то спеціального посередницького коду немає. Усе ще простіше. У поясненні до розділу 47 сказано, що він включає і роздрібну торгівлю, яку здійснюють комісіонер, а також представники, задіяні в мережевому маркетингу. Не завжди в нас дропшиппінг опосередкований договором комісії, може бути й агентський договір. Але, як уявляється, роздрібний інтернет-код 47.91 діяльність роздрібного дропшиппера теж покриває.
Документи на сировину та готову продукцію (виробництво, ресторан)
Якщо ФОП самостійно виготовляє продукцію, то жодних «зовнішніх» документів на неї, звісно, в нього й бути не може.
Вважаємо, це той окремий випадок, коли виписані самому собі первинні документи дійсно підійдуть.
Оформити отримання готової продукції з виробництва на склад можна накладною за формою № М-11 (затвердженою наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193), про яку ми вже говорили, або актом випуску готової продукції. Загалом, будь-яким документом, в якому є всі обов’язкові реквізити первинного документа***.
*** Про вимоги до первинних документів ми говорили в статті «Документи на товар у ФОП: які потрібні?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 12).
Плюс (але не натомість) можна оформити калькуляцію та технологічні карти. Це хоч і не первинні документи, але все-таки вони дозволять довести, що сировина і матеріали, які зберігаються у вас на складі, — насправді не товари (не призначені для перепродажу). А отже, штраф за ст. 20 Закону про РРО (за ненадання документів під час перевірки) їх не стосується.
Утім, щоб напевно відбитися від штрафів, бажано мати комплект «вхідних» документів навіть на сировину (ті ж ТТН, видаткові накладні).
Документи на товар, присланий з-за кордону
Які ж документи на товар будуть у ФОП? Поштові накладні на пересилку товару плюс товаросупровідні документи, які варто попросити в постачальника (відвантажувальні акти або накладні тощо). Цього достатньо.
Але це якщо товари ви отримуєте не через пошту.
Якщо у вас повноцінна ЗЕД, то потрібно звернути увагу на такий момент. Мінфін визнає митну декларацію первинним документом, але тільки (!) щодо фіксації госпоперації з узяття зобов’язань у сумі нарахованих митних платежів. А ось для підтвердження походження товару будуть потрібні ТТН, міжнародна ТТН (CMR, СМГС або ЦІМ/УМВС), коносамент, авіавантажна накладна (Air Waybill) тощо.
Див. лист Мінфіну від 23.01.2013 р. № 31-08410-07-16/2073.
Якщо ж ви замовите товар з-за кордону як звичайна фізособа, то, вважаємо, не слід пред’являти податківцям документи, оформлені на фізособу, щоб не було запитань у частині законності ввезення.
Звичайно, ФОП має право використовувати особисте майно в бізнесі (ст. 320 ЦКУ), але в разі імпорту краще так не робити (адже товари не були розмитнені на ім’я ФОП, а тому можуть пред’явити претензії щодо ПДВ і митних платежів). І вже тим більше не можна ставити цю схему на потік.
Де ж узяти документи на товар? Деякі ФОП купують подібний товар з усіма документами, а потім поступово підкладають отриманий поштою тощо. Але краще за все офіційно ввозити товар партіями до 150 євро на ім’я ФОП. Адже якщо вартість усіх посилок, які надходять підприємцеві протягом дня від одного і того ж відправника, не перевищує 150 євро, можна не реєструватися на митниці; не укладати ЗЕД-контракт (але цей момент краще попередньо уточнити з банком, щоб не було «сюрпризів», оскільки деякі банки можуть попросити і контракт); оплатити товар прямо з картки . При цьому ні ПДВ, ні митні платежі сплачувати не доведеться. Не потрібна і МД (окрім підакцизних товарів).
