Для тих, хто чекає відстрочення: чи сподіватися на законопроєкт № 5807*?
* w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72576
Цей законопроєкт, нагадаємо, серед іншого:
— відтерміновує кінцеву дату подання інформації про бенефіціарів до 11.07.2022 (тобто ще на 9 місяців);
— спрощує життя «у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи».
Багато хто на нього сподівався, але доля цього законопроєкту до цього дня непередбачувана 
.
Ми свого часу зазначали, що Мінфін висловився проти цього законопроєкту**.
** Більше деталей знайдете в статті «Подання відомостей про бенефіціарів: проміжний підсумок» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 38).
Але Комітет з питань економічного розвитку виявився не такий категоричний. 24.09.2021 він вніс на розгляд Верховної Ради проєкт постанови (проект № 5807/П) про прийняття за основу законопроєкту № 5807:
«1. Прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи (реєстр. № 5807)…
2. Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку доопрацювати зазначений законопроєкт з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні».
Найближчий пленарний день, коли депутати зберуться у Верховній Раді і на якому теоретично може бути розглянута ця постанова, — 5 жовтня.
Але знову ж таки, мова тільки про прийняття в першому читанні. Коли законопроєкт винесуть на друге читання? Яким буде його зміст після його доопрацювання? Чи проголосують за нього депутати і так далі? Усе це питання, на які зараз одна відповідь, — не відомо.
Мало того, сама ця постанова ще на проєктній стадії.
Відповідно намагатися тут щось спрогнозувати, заняття невдячне.
«На кону», нагадаємо, штраф у розмірі від 17000 до 51000 грн. Передбачений він ч. 6 ст. 16611 КпАП. І накладається на директора юрособи або на особу, уповноважену діяти від імені юрособи, — за неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації про кінцевого власника бенефіціара юридичної особи або про його відсутність. Протоколи складають суб’єкти держфінмоніторингу, зокрема Мін’юст, а накладають штрафи суди. Після складання протоколу Мін’юст надішле керівникові юрособи рекомендований лист, де вкаже про відсутність даних про бенефіціарів і запропонує з’явитися протягом 1 місяця для підписання протоколу.
Пункт 51 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 № 990.
Штрафи, як бачимо, серйозні.
Як можна «обійти» черги до держреєстратора?
Наближення граничних строків подання даних про бенефіціарів призвело до того, що через ажіотаж до держреєстратора практично неможливо записатися.
У період карантину потрапити до держреєстратора можна тільки за попереднім онлайн-записом (через «електронну чергу»).
Що можна зробити у такому разі?
Варіант 1. Шукати іншого держреєстратора. У вас є можливість звертатися до будь-якого держреєстратора не лише в місті, де зареєстровано підприємство, але й до будь-якого держреєстратора з області, де зареєстрована така юрособа.
Для юросіб із Києва це не спрацює, оскільки реєстраційні дії в цьому випадку можуть здійснюватися тільки в межах цього міста (п. 5 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Мін’юсту від 09.02.2016 № 359/5).
Варіант 2. Звернутися до нотаріуса. Але й у цього варіанта є мінуси. По-перше, не всі нотаріуси можуть здійснювати реєстраційні дії щодо юросіб. По-друге, якщо держреєстратору (через центр надання адміністративних послуг) до 11.10.2021 «бенефіціарні» документи можна подати безкоштовно, то нотаріусу за ті ж реєстраційні дії доведеться заплатити. Причому через ажіотаж — чималу ціну.
Але є й плюс — відразу усе можна буде здати в одному місці: і завірити паспорт бенефіціара (якщо у нього — «паспорт-книжечка»), і подати усі документи про бенефіціарів.
Варіант 3. Відправити документи поштою. Але тут є нюанс. Якщо відправляємо поштою, то підпис на реєстраційній заяві необхідно завіряти нотаріально. Відправляємо документи рекомендованим листом із повідомленням про вручення і описом вкладення.
З приводу того, що вважатиметься датою подання даних. У самому Законі № 755*** із цього приводу нічого не сказано. Водночас, вважаємо, датою подання документів буде дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відбивається на адресному боці поштового відправлення та описі.
Відповідно встигнемо подати документи на пошту у рамках відведеного строку — порушення немає!
За аналогією з нормою з п. 4 ст. 34 Закону № 755 та нормами зі ст. 255 ЦКУ, ст. 120 КАСУ, згідно з якими письмові документи чи матеріали, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що подані без порушення строку.
Варіант 4. Є ще «лайфхак» — подати «бенефіціарні» документи в електронній формі через портал «Дія» разом із пакетом документів для переходу на модельний статут або з модельного статуту на звичайний. Але, знову ж таки, треба зважити, чи є для вас такий перехід прийнятним.
