Об’єктом оподаткування ПДВ є тільки ті послуги, місце постачання яких знаходиться на митній території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ). За загальним правилом місце постачання послуг — це місце реєстрації постачальника цих послуг (п. 186.4 ПКУ). А ось спецправила діють для конкретних видів послуг, перерахованих у пп. 186.2, 186.3 ПКУ.
Так, для послуг з п.п. 186.2.3 ПКУ місце постачання послуг визначається за місцем їх фактичного надання. Це означає, що якщо фактично такі послуги надаються на території України, то вони підлягають оподаткуванню на загальних підставах, а при їх постачанні за межами митної території України такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування. Для послуг з п. 186.3 ПКУ місцем постачання є місце, в якому одержувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. Тобто якщо одержувач послуг — резидент, то виникає об’єкт оподаткування ПДВ. Таким чином, порядок оподаткування ПДВ операцій з імпорту послуг безпосередньо залежить від (1) конкретного виду послуг і (2) місця їх постачання. Тому передусім важливо (!) правильно класифікувати саму імпортну послугу, а потім уже визначити місце постачання.
1. У питанні визначення приналежності послуги до того або іншого виду допоміжну роль може відіграти Класифікатор КВЕД-2010*. Також податківці рекомендують використовувати Пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010) або звернутися в Держстат (роз’яснення в категорії 101.05 ЗІР). Врахуйте: характер і суть послуг визначаються в договорі, а факт їх постачання фіксується у відповідних первинних документах (акт виконаних робіт). Тому для остаточного висновку про класифікацію послуг слід орієнтуватися на первинні документи.
* ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності».
2. На наш погляд, проведення конференції з цифрових технологій з більшою ймовірністю відповідає послузі з організації та проведення (код 82.30) платних конференцій у сфері науки (код 72), освіти (код 85) тощо (п.п. 186.2.3 ПКУ). Тобто якщо нерезидент організував і проводить міжнародну конференцію за кордоном, то місце постачання послуг знаходиться за межами України, тобто об’єкт оподаткування ПДВ відсутній. Але у вашому випадку послуги надаються за допомогою Інтернету в режимі реального часу. Фактично послуга створюється за кордоном, а її безпосередня передача (надання) одержувачеві відбувається на території України. Можна припустити, що у такому разі місце надання послуги — митна територія України, як наслідок — є об’єкт оподаткування ПДВ. Тобто тут для визначення фактичного місця надання послуги орієнтуємося на фактичне місце її отримання. Можливо, такий підхід ідеологічно виправданий, але прямо з ПКУ не випливає.
До того ж фіскали досі не дійшли однозначної думки в цьому питанні. Наприклад, є висновки, де фіскали будь-яку дистанційну послугу (незалежно від її виду) підтягують під загальне правило п. 186.4 ПКУ. І на цій підставі місце постачання визначають за місцем реєстрації постачальника.
Тому в цьому питанні безпечніше запастися ІПК на своє ім’я.
