На це запитання ми вже відповідали у минулому випуску «ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ».* Порада тут одна: якщо річний строк із дати мобілізації працівника спливає, а він так і не з’явився на роботі — звертайтеся за інформацією до військового комісаріату. А от подальші дії залежатимуть від отриманих відомостей.
* Див. консультацію «Після мобілізації працівник не з’явився на роботу: що робити кадровику» // «ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ», 2015, березень, № 3, с. 73. — Прим. ред.
На перший погляд здається, що роботодавець на підставі норм ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) має повне право звільнити працівника після спливу одного року з дати мобілізації працівника. Але не все так просто: у цій ситуації слід враховувати інновації ч. 4 ст. 119 КЗпП та інші поважні причини затримки працівника.
Важливо! Зміст ч. 4 ст. 119 КЗпП стосується мобілізованих працівників, які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку із демобілізацією, але продовжують військову службу за контрактом. За такими працівниками роботодавець зобов’язаний продовжувати зберігати місце роботи та середній заробіток більше ніж на один рік.
Як розуміти визначений строк? Незрозуміло, але у будь-якому випадку за такими працівниками однозначно треба продовжувати зберігати місце роботи та середній заробіток!
Відкритим залишається і питання стосовно сповіщення бійцем-працівником свого роботодавця про продовження військової служби за контрактом. Імовірно, це має бути довідка від військового комісаріату або від військової частини.
Тому, якщо дата демобілізації вашого працівника вже «на порозі», а він так і не подав про себе звістку, зверніться письмово до військового комісаріату (форми запиту не існує). У запиті можна вказати:
Військовому комісару
Хорунжому В. М.
ЗАПИТ
20.04.2015 р.
У зв’язку із спливом терміну надання гарантій, передбачених мобілізованим працівникам нормами ч. 3 ст. 119 КЗпП, просимо Вас надати інформацію стосовно працівника управління Чуприни Сергія Михайловича (дата народження — 05.10.73 р., проживає за адресою: м. Січове, вул. Сотенна, 3, кв. 17), який був призваний N-ським об’єднаним районним військовим комісаріатом на військову службу у зв’язку з мобілізацією 26.03.2014 р.
У зазначеній інформації просимо вказати відомості: чи демобілізувався Чуприна С. М., згідно з Указом Президента України від 14.01.2015 р. № 15/2015; чи продовжив Чуприна С. М. військову службу за контрактом?
Начальник управління (підпис) Коханий О. О.
Подальші дії вже залежать від тієї інформації, яка надійде з військового комісаріату.
Варіант 1. Працівник, який підлягає демобілізації, все ж таки продовжив військову службу за контрактом.
У такому разі видавайте наказ, але вже про увільнення працівника від роботи на період проходження військової служби за контрактом. При цьому пам’ятайте про гарантії, передбачені для нього ч. 4 ст. 119 КЗпП.
Оскільки офіційних роз’яснень з цього приводу немає, то висловимо власну думку. Припустимо, що працівник уклав контракт на 3 роки. Тоді текст наказу може виглядати так: «Увільнити Чуприну Сергія Михайловича, головного спеціаліста відділу інформаційного забезпечення, від роботи на час проходження військової служби за контрактом із збереженням середнього заробітку з 01.04.2015 р. до 01.04.2018 р.».
У табелі обліку використання робочого часу продовжуйте ставити такому працівникові літерну позначку «ІН» або цифрову «22» ( наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489). Тобто як і в період проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації.
Водночас на забудьте, що між закінченням річного строку з дати мобілізації та датою, коли роботодавець довідався про продовження військової служби за контрактом, є певний проміжок часу. Тож до отримання відомостей з військового комісаріату (військової частини) у табелі робочого часу проставляйте позначку «НЗ» або «28» (неявка з нез’ясованих причин). А після отримання інформації про продовження військової служби за контрактом замініть їх на «ІН» («22»). Таке позначення буде актуальне до завершення строку дії контракту. І ще одне! Не забувайте нараховувати вашому «контрактнику» середню зарплату за відповідні дні.
Варіант 2. Військовий комісаріат підтвердив факт демобілізації працівника і відсутність укладання контракту. І знову ж таки, підкреслимо, у такому випадку не кваптеся розривати трудові відносини із цим працівником.
Важливо! За цих обставин виплату середнього заробітку демобілізованому працівнику треба припинити на наступний день після дати, вказаної у військовому квитку як дата демобілізації. Працівник втрачає право на таку гарантію. З цієї дати на нього розповсюджуються усі норми трудового законодавства як для звичайного працівника.
А ось звільняти працівника не поспішайте… бо навіть найпоширеніша підстава для звільнення через відсутність на роботі — прогул ( п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) передбачає визначення причин невиходу працівника. Тож ви повинні знайти відповідь на запитання: чому демобілізований працівник не приступив до виконання своїх трудових обов’язків? Причин відсутності може бути безліч — хворів, не міг своєчасно дістатися до місця проживання і роботи, спілкувався з родиною, яку не бачив майже рік (це, на наш погляд, дуже важлива причина!).
До того, як ви дізнаєтеся істинні причини невиходу працівника на роботу, у табелі обліку використання робочого часу відмічайте «НЗ» або «28» (неявка з нез’ясованих причин). Згодом ви отримаєте пояснювальну записку від працівника, в якій буде зазначена причина його відсутності. Тоді раніше вказані відмітки у табелі скоригуйте на «І» або «30» (інші причини неявок).
