Перш за все слід нагадати, що питання присвоєння державним службовцям рангів сьогодні врегульоване ст. 26 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII (далі — Закон № 3723) та Положенням про ранги державних службовців, затвердженим постановою КМУ від 19.06.96 р. № 658 (далі — Положення). Крім цього, можна керуватися Методичними рекомендаціями щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про ранги державних службовців» від 19.07.96 р. № 658, затвердженими наказом Головного управління державної служби України від 31.03.2006 р. № 106 (далі — Методичні рекомендації).
Так, у ст. 26 Закону № 3723 зазначається, що при прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад. При цьому уточнюється, що ранги, які відповідають, зокрема, посадам третьої — сьомої категорій, присвоюються керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець.
Тепер звернемося до вимог Положення, яке більш детально визначає порядок присвоєння рангів державним службовцям. Отже, в п. 1 цього документа встановлено, що ранги державним службовцям присвоюються в індивідуальному порядку, залежно від займаної посади, рівня професійної кваліфікації працівників та результатів їх роботи. Тут доцільно скористатися додатково ще й п.п. 2.2 Методичних рекомендацій, де визначено, що особам, які вперше зараховані на державну службу, присвоюється, як правило, найнижчий ранг, передбачений для відповідних категорій посад. Така ж вимога міститься і в п. 1 Положення, де зазначається, що особам, які вперше зараховуються на державну службу, повинен бути присвоєний, як правило, найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.
З практики можна сказати, що власне через відсутність у чинному законодавстві категоричних правил щодо присвоєння рангів вперше прийнятим на державну службу дуже часто присвоюється не останній ранг категорії. Звертаємо також вашу увагу ще на одну особливість «зарахування до лав» державних службовців, яка, власне, притаманна прийняттю на будь-яку роботу. Це обумовлена ст. 18 Закону № 3723 можливість встановлювати строк випробування при прийнятті на роботу. Нагадуємо, що відповідно до цієї статті при прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців. Крім того, згідно зі ст. 26 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Зауважте, якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній (ст. 27 КЗпП).
Залежно від того, встановлено строк випробування чи ні, і буде залежати час присвоєння рангу.
Так, якщо особа зараховується на державну службу вперше, але без випробувального терміну, то ранг державного службовця присвоюється їй одночасно з призначенням на посаду. Враховуйте, що відповідно до п. 11 Положення надбавка за ранг провадиться з дня його присвоєння.
Якщо ж особа зараховується на державну службу вперше, але з випробувальним терміном, то ранг державного службовця присвоюється їй після закінчення випробувального терміну з урахуванням його результатів. Тобто і присвоєння рангу, і надбавку за нього особа набуде лише після проходження випробування.
На практиці часто виникає запитання: чи можливо присвоїти ранг державного службовця особі, у якої ще не закінчився випробувальний термін? Відповідаємо: згідно з п. 3 Положення особам, призначеним на посади державних службовців з установленням випробування, ранги присвоюються після закінчення терміну випробування з урахуванням його результатів.
Звертаємо вашу увагу на те, що особам, які призначені на посади державних службовців з випробувальним терміном, але мають ранг державного службовця, присвоєний їм за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг державного службовця у період випробування провадиться відповідно до цього рангу (п. 11 Положення). Тобто за таких умов особа вже на стадії випробування буде отримувати надбавку за ранг, але за той, який встановлений за попереднім місцем роботи. За новим місцем роботи така особа зможе отримувати нову надбавку лише після закінчення терміну випробування (звісно ж, за умови позитивних результатів).
Ще один момент, на який необхідно зважати при встановленні рангу державному службовцю. Він врахований у п. 11 Положення і стосується тих державних службовців, які працюють неповний робочий день (тиждень). Таким особам надбавка за ранг здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.
Тепер доцільно декілька слів сказати про випадки переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу, які, до речі, є непоодинокими на практиці. У такій ситуації колишній посадовій особі органу місцевого самоврядування присвоюється ранг державного службовця на рівні того, який вона мала відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III (далі — Закон № 2493). Тобто якщо категорія посади, яку особа обійняла в органі виконавчої влади, є рівнозначною або нижчою за ту, яку вона обіймала в органі місцевого самоврядування (п. 4 розділу VII Закону № 2493).
Наприкінці зазначимо про можливі ситуації, коли присвоєння рангу відбулося з порушенням вимог законодавства.
Нагадаємо, що відповідно до п. 10 Положення присвоєння рангу оформляється наказом чи розпорядженням керівника державного органу, про що робиться запис у трудовій книжці. Отже, у разі, наприклад, виявлення невідповідності присвоєного рангу державного службовця категорії займаної посади, орган, який невірно присвоїв ранг (а у разі його ліквідації — правонаступник), або орган, у якому зараз працює держаний службовець, має видати наказ (розпорядження) про приведення рангу у відповідність до законодавства. Тобто необхідно змінити невірно присвоєний ранг на ранг у межах відповідної категорії посад. Такий висновок випливає зі змісту п. 2.6 Методичних рекомендацій, в якому зазначається, що у разі виявлення порушень Закону № 3723 при присвоєнні рангів вони мають бути усунені розпорядженням або наказом керівника відповідного державного органу.
