Запитання не складне. Але для того, щоб чітко у всьому розібратися, розділимо його на частини.
Звільнення за скороченням. Звільнення з ініціативи роботодавця через скорочення штату працівників здійснюється на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Розірвання трудового договору за цією підставою вважатиметься правомірним, якщо роботодавець виконає усі приписи трудового законодавства. Так, роботодавець зобов’язаний, зокрема, письмово попередити кожного працівника про розірвання з ним трудового договору через скорочення штату за п. 1 ст. 40 КЗпП не пізніше ніж за 2 місяці до такого звільнення (ч. 1 ст. 492 КЗпП).
До закінчення двомісячного строку попередження роботодавець не має права ініціювати скорочення вказаного строку або звільнення працівника. А от для робітника цей строк — своєрідна «фора», наприклад, у пошуку нового місця роботи.
Далі якраз і поговоримо про нове місце роботи.
Сумісництво. Згідно з ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Таким «іншим» може бути заборона/обмеження на сумісництво, встановлена трудовим/колективним договором. Однак це повинно мати законодавче підґрунтя. Наприклад, відповідно до п. 2 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43, обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками держустанов і організацій разом з профкомами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва, а також щодо осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.
Отже, якщо працівник, що потрапив під скорочення, не внесений до «чорного списку сумісництва», то він має право влаштуватися на роботу за сумісництвом до іншої установи до спливу двомісячного строку попередження про звільнення. При цьому він не зобов’язаний попереджувати (узгоджувати) це із роботодавцем за основним місцем роботи. Адже таке попередження (узгодження) чинним законодавством не передбачене.
Дострокове звільнення. Як ми вже раніше сказали, роботодавець не має права звільнити працівника до закінчення двомісячного строку попередження про звільнення за скороченням. А от працівник може самостійно звільнитися до спливу цього строку. На думку Мінсоцполітики (див. листи від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12 і від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10), працівника можна звільнити через скорочення штату до спливу строку попередження у разі наявності письмового прохання працівника про це. Тобто якщо працівник установи звернеться із письмовим проханням звільнити його за п. 1 ст. 40 КЗпП до закінчення строку попередження про розірвання трудового договору через скорочення штату, то роботодавець може задовольнити таку вимогу.
Вихідна допомога. Згідно зі ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (зокрема, скорочення чисельності або штату працівників) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Навіть якщо працівник за власною ініціативою звільняється раніше спливу двомісячного строку попередження, у такому разі мова все ще йде про звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Тож такому працівнику все одно необхідно виплачувати вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку. Це підтверджує і Мін’юст в роз’ясненні від 25.01.2011 р.
У разі звільнення з основного місця роботи у зв’язку зі скороченням працівників, яких віднесено до «чорнобильців» I, II та III категорій з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС, крім вихідної допомоги згідно зі ст. 44 КЗпП, їм слід виплатити допомогу у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати (статті 20, 21 та 22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796). I хоча фінансується така допомога з бюджету, спочатку установа виплатить «чорнобильцю» допомогу з власної кишені, а вже потім зможе отримати компенсацію.
Увага! До закінчення строку попередження про звільнення через скорочення штату працівника може бути звільнено за іншими підставами, за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП)*, за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП), у зв’язку з переведенням на інше підприємство, в установу, організацію (п. 5 ст. 36 КЗпП). Проте при звільненні за переліченими підставами працівнику не належить виплата вихідної допомоги.
* Якщо йдеться про звільнення працівника за власним бажанням внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП), то вихідна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. — Прим. ред.
Висновок: працівник, який до спливу двомісячного строку попередження про звільнення за скороченням влаштувався за сумісництвом до іншої бюджетної установи, має право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше середньомісячного заробітку.
