«Відпускна» середньоденна: визначаємо кількість днів у розрахунковому періоді

Для того щоб знайти «відпускну» середньоденну зарплату, у загальному випадку треба виплати, що включаються до розрахунку і нараховані за розрахунковий період, поділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Інакше кажучи, одним із важливих показників при розрахунку «відпускної» середньої зарплати є кількість календарних днів за розрахунковий період. Якщо цей показник неправильно визначити, то можна або завищити, або занизити суму «відпускної» середньоденної зарплати.

А це призведе до відповідних санкцій або з боку перевіряючих із Держаудитслужби (у разі завищення), або з боку перевіряючих із Держпраці (у разі заниження). Тож визначайте цей показник точно і без помилок.

ФОРМУЛА РОЗРАХУНКУ

Кількість календарних днів за розрахунковий період визначаємо за формулою:

Кр = К - С - Ч,

де Кр — кількість календарних днів за розрахунковий період;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (366 або 365 днів у загальному випадку);

С — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період (11 календарних днів);

Ч — час (кількість днів), протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

З першими двома показниками все зрозуміло. А що з третім? Який саме час треба виключити з розрахункового періоду?

Давайте розбиратися.

ЯКІ ПЕРІОДИ ВИКЛЮЧАЄМО

З розрахункового періоду виключаємо календарні дні, що припадають на такі періоди.

Період простою. Зверніть увагу, якщо період простою не з вини працівника оплачувався частково, наприклад, у розмірі 2/3 посадового окладу, то він виключається з розрахункового періоду. Якщо ж період простою не з вини працівника оплачувався за середнім заробітком, як передбачено в ч. 3 ст. 113 КЗпП, то такий період з розрахункового періоду не виключається!

Період відпустки за свій рахунок. З розрахунку відпускних виключайте календарні дні відпустки за свій рахунок, наданої як на підставі ст. 25 Закону про відпустки, так і на підставі ст. 26 Закону про відпустки.

Нагадаємо, що відпустка без збереження зарплати згідно зі ст. 25 Закону про відпустки надається певним категоріям працівників за їх бажанням. Роботодавець зобов’язаний надати таку відпустку.

Відпустка за свій рахунок згідно зі ст. 26 Закону про відпустки надається за погодженням працівника і роботодавця. Як ви знаєте, нещодавно до цієї статті були внесені зміни, якими передбачено, що така відпустка може бути надана на період карантину, встановленого Кабміном.

Період відпустки для догляду за дитиною. Окремо нагадаємо про необхідність виключати з розрахункового періоду календарні дні відпустки для догляду за дитиною до 3, 6, 16, 18 років — залежно від захворювання дитини.

Період огляду в МСЕК, у тому числі день установлення інвалідності. У загальному випадку період оплачуваного лікарняного листа включається до розрахунку «відпускної» середньоденної зарплати. Але період огляду хворого в МСЕК, у тому числі день установлення інвалідності, не оплачується. Це означає, що такі дні мають бути виключені з розрахункового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 06.09.2016 р. № 293/18/99-16).

Період догляду за хворою дитиною за довідкою. Лікарняний лист для догляду за хворою дитиною надається на період не більше 14 календарних днів. Про це сказано в п. 3.4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455 (ср. ). Тому якщо дитина хворіє довше, то на період хвороби дитини, що перевищує 14 календарних днів, лікарі видають довідку за формою № 138/0. Такий період не оплачується. Тому не забудьте виключити з розрахункового періоду календарні дні хвороби дитини, зазначені в довідці за формою № 138/0.

Період участі працівника у виборчій кампанії на платній основі (у разі відсутності довідки про розмір оплати, нарахованої йому за період виконання обов’язків члена виборчої комісії). У 2019 році у нас відбулися дві виборчі кампанії: вибори Президента України і вибори до Верховної Ради України.

Деякі працівники підприємств, установ та організацій брали участь у виборчому процесі, наприклад, як члени виборчих комісій (далі — ВК).

Працівник як член ВК міг брати участь у виборах як на платній, так і на безоплатній основі. У разі якщо працівник за основним місцем роботи був членом ВК на безоплатній основі, то роботодавець повинен був зберегти йому місце роботи та середній заробіток. Цей період так само, як і середній заробіток, нарахований за нього, включається до розрахунку «відпускної» середньоденної зарплати. У разі якщо працівник за основним місцем роботи був членом виборчої комісії на платній основі, то він отримував оплату у виборчій комісії. Роботодавець же в цьому випадку повинен був зберігати його місце роботи, а середній заробіток зберігати не треба було.

Якщо працівник надав основному роботодавцеві довідку про виплату, нараховану йому у виборчій комісії, то період участі у виборчій кампанії не виключається з розрахункового періоду. Якщо ж працівник таку довідку не надав, то роботодавець має повне право виключити з розрахункового періоду час, протягом якого працівник брав участь у виборчій кампанії та не працював. Про це зазначено в листі Мінсоцполітики від 26.06.2019 р. № 976/0/206-19.

А чи трапляються випадки, коли з розрахункового періоду треба виключати саме робочі дні? Так, трапляються.

З розрахункового періоду виключаються робочі дні, коли працівник не працював у режимі неповного робочого тижня з незалежних від нього причин згідно зі ст. 32 КЗпП. Нагадаємо, що ст. 32 КЗпП говорить про переведення в режим неповного робочого тижня саме за ініціативою роботодавця.

Якщо працівник працював за ініціативою роботодавця (ст. 32 КЗпП) у режимі неповного робочого дня, то розрахунковий період визначається в загальному порядку.

Те ж саме стосується й ситуації, коли працівник працював у режимі неповного робочого тижня або неповного робочого дня за власним бажанням (ст. 56 КЗпП).

Наостанок хотілося б відмітити таке. Майте на увазі: якщо ви з розрахункового періоду спочатку виключили загальну кількість святкових і неробочих днів, то не виключіть їх знову, коли будете «викидати» з нього зазначені вище періоди.