ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон «Про відпустки» — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 р. № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України введено карантин.
Багато суб’єктів господарювання призупинили свою діяльність, а деякі перевели працівників на дистанційну роботу. Проте є організації, для працівників яких робота вдома є неможливою.
Перш за все слід зауважити, що на цих підприємствах (якщо таке досі не запроваджено) важливо вжити заходів з метою недопущення до роботи працівників з ознаками інфекційного захворювання. У відповідному наказі слід передбачити такі термінові дії, як-от:
1. Проведення навчання з використання та знешкодження відпрацьованих масок, серветок та встановити контроль за дотриманням правил інфекційної гігієни.
2. Проведення роз’яснювальної роботи з працівниками щодо:
— індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів серед працівників;
— дотримання дистанції працівниками (щонайменше 1,5 метра);
— невиходу на роботу в разі прояву відповідних симптомів хвороби (із зверненням до медичних закладів).
3. Доведення до відома керівника підприємства засобами електронного зв’язку про всі випадки підозр щодо наявності захворювань чи про контакти з особами, які мають відповідні захворювання або перебували в зоні поширення хвороби.
Тепер торкнемося загальних питань оформлення відносин з працівниками на період карантину.
ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ (НАДОМНОЇ) РОБОТИ
Нещодавно можливість дистанційної (надомної) роботи була легалізована в нашому законодавстві. Відповідні зміни були внесені до КЗпП Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX (далі — Закон № 540).
Так, згідно з оновленими нормами ст. 60 КЗпП «Гнучкий режим робочого часу» було встановлено таке визначення дистанційної (надомної) роботи — це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
Цей вид роботи розглядається у контексті встановлення гнучкого режиму робочого часу на визначений строк або безстроково — за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.
Режим дистанційної (надомної) роботи може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру.
Законодавство встановлює, що при дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП.
Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
При цьому якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені чинним трудовим договором.
Щодо оформлення дистанційної (надомної) роботи, то наказ про запровадження надомної роботи видається на підставі заяви працівника (див. табл. 1).
Таблиця 1. Оформлення надомної роботи
| Вид документа | Текст документа (фрагмент зразка) |
| Заява працівника | «У зв’язку із запровадженням Кабміном карантину, відсутністю регулярного транспортного сполучення, що унеможливлює добирання на роботу (варіант: потребує додаткових фінансових витрат та витрат часу), прошу дозволити працювати дистанційно.» |
| Наказ керівника | Керуючись Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX, постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 та враховуючи положення постанови Секретаріату ВЦРПС «Про затвердження положення про умови праці надомників» від 29.09.81 р. № 275/17-99, НАКАЗУЮ: 1. Запровадити для працівників підприємства з (дата) дистанційну роботу на період карантину. 2. Начальнику служби управління персоналом (П. І. Б.) розробити реєстраційні листи обліку робочих завдань та довести до відома всіх працівників підприємства цей наказ |
ОФОРМЛЕННЯ ПРОСТОЮ
Згідно з положеннями ст. 34 КЗпП простій — це призупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Простоєм вважається призупинення роботи структурного підрозділу чи всього підприємства.
Він може виникати як з вини працівника, так і з не залежних від нього причин. У ситуації, що склалася, розглянемо лише простій не з вини працівника. Такий простій може трапитися через: виробничий стан, внаслідок якого виникла ситуація, небезпечна для життя або здоров’я працівників та навколишнього середовища; техногенну катастрофу; стихійні лиха (пожежа, повінь, землетрус тощо); бойові дії, терористичні атаки, рейдерське захоплення тощо. Нещодавно з’явилася ще одна причина простою — запровадження карантину.
Незалежно від причин простою його запровадження необхідно оформити в письмовому вигляді. Порядок повідомлення працівником роботодавця про початок простою та форму такого повідомлення підприємство визначає самостійно, оскільки законодавством вони не встановлені.
Після отримання повідомлення про необхідність запровадження простою комісія, до якої входять працівники підприємства, складає акт, яким підтверджує обставини, що спричинили простій (його оформлюють у довільній формі). В акті фіксують причини, що зумовили призупинення роботи, а також дати початку та ймовірного закінчення простою. На підставі акта про простій роботодавець приймає рішення щодо призупинення роботи підприємства та видає відповідний наказ (див. табл. 2).
Таблиця 2. Оформлення простою
| Вид документа | Текст документа (фрагмент зразка) |
| Акт про запровадження простою установи, щодо якої немає заборони на провадження діяльності | Комісія у складі (перелік членів) заслухала інформацію керівника щодо заходів, запроваджених Урядом на час карантину згідно з постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 (із змінами). Обговоривши комплекс заходів, комісія дійшла висновку, що заборона на здійснення транспортних перевезень пасажирів міським та приміським транспортом негативно позначиться на роботі організації (констатується неможливість забезпечення транспортування працівників). Тож, з огляду на ситуацію, що склалася, комісія вважає доцільним: — роботу працівників адміністрації організувати віддалено; — роботу (назва підрозділу) припинити, оголосивши простій з (дата) на час карантинних заходів, попередньо — до 22.05.2020 р. або на більш тривалий час, якщо Урядом будуть вживатися додаткові заходи щодо його посилення та продовження, про що інформувати працівників додатково; — на час простою працівникам рекомендувати перебувати вдома до отримання додаткового розпорядження щодо початку роботи; — службі охорони посилити заходи з охорони території організації; — фінансовій та планово-економічній службам проаналізувати ситуацію щодо додаткових фінансових витрат на час карантину та переглянути плани на рік; — службі управління персоналом проінформувати працівників про заходи, запроваджені Урядом, та про їх права й обов’язки на час дії таких заходів |
| Акт про запровадження простою установи (щодо якої є заборона на провадження діяльності) | Комісія у складі (перелік членів) заслухала інформацію керівника щодо заходів, запроваджених Урядом на час карантину згідно з постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211(із змінами) (далі — постанова № 211). Пунктом 2 постанови № 211 заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів. Підприємство має у своєму складі структурний відповідний підрозділ (назва), розташоване за адресою: (адреса). З огляду на норми постанови № 211, його роботу на час картину слід припинити, оголосивши простій з (дата) на час карантинних заходів, попередньо — до 11.05.2020 р. або на більш тривалий час, якщо Урядом будуть вживатися додаткові заходи щодо його посилення та продовження, про що інформувати працівників додатково. На час простою працівникам рекомендувати перебувати вдома до отримання додаткового розпорядження щодо початку роботи. Службі охорони посилити заходи з охорони будівлі підрозділу. Службі управління персоналом проінформувати працівників про заходи, запроваджені Урядом, та про їх права й обов’язки на час дії таких заходів |
| Наказ про запровадження простою | Керуючись ст. 34 та 113 КЗпП та беручи до уваги постанову КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 (із змінами), НАКАЗУЮ: 1. Установити початок простою з (дата) до повідомлення про закінчення карантину. 2. Головному бухгалтеру забезпечити нарахування заробітної плати працівникам підприємства в період простою в розмірі 2/3 посадового окладу. 3. Працівникам перебувати вдома до отримання додаткового розпорядження щодо початку роботи. Підстава: акт про простій на виробництві (реквізити акта) |
| УВАГА! З наказом про запровадження простою мають ознайомитися всі працівники, яких він стосується, під підпис. Для оформлення таких видів простою заяви працівників не потрібні. | |
Також прийняття рішення про запровадження простою не потребує погодження з профспілкою або завчасного попередження працівників. Порядок оплати за час простою визначено ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника оплачується із розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу) без урахування доплат і надбавок тощо.
Але якщо положеннями колективного договору передбачено більший розмір оплати в разі простою, оплата здійснюється відповідно до цього документа.
На нашу думку, надомна праця та запровадження простою є найбільш оптимально узаконеними варіантами оформлення трудових відносин на період карантину. Водночас виходячи з конкретних умов підприємства можна розглядати й застосування інших варіантів оформлення роботодавцем трудових відносин з працівниками на період карантину. Це:
— відпустка без збереження заробітної плати (ст. 26 Закону «Про відпустки»; не оплачується),
— відпустка без збереження зарплати батькам на період карантину (п. 3-1 ст. 25 Закону «Про відпустки»; не оплачується),
— надання оплачуваних відпусток (виплачуються відпускні), неповний робочий час (оплачується пропорційно відпрацьованому часу), запровадження гнучкого режиму робочого часу (оплачується повністю).
Звертаємо увагу, що через пандемію коронавірусу в Україні вносяться зміни й доповнення до трудового законодавства України. Нововведення у трудовому законодавстві стосуються також й таких важливих питань, як: режим роботи підприємств (установ, організацій), доплати медичним працівникам, нововведення щодо порядку оформлення листків непрацездатності тощо.
