ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
СУТЬ СПОРУ
Усе розпочалося в далекому 2018 році з простого бажання працівниці відпочити. Для цього вона оформила щорічну відпустку з 28 лютого до 10 березня. Але все сталося не так, як гадалося.
Замість очікуваного відпочинку вона отримала листок непрацездатності, який зіпсував майже всю відпустку (з 27 лютого до 6 березня). Працівниця вирішила не відмовлятися від омріяного відпочинку, тому 7 березня (одразу після закриття лікарняного) надала роботодавцю листок непрацездатності, повідомила про продовження відпустки і спокійно собі відпочивала далі.
Але тут її знову спіткала невдача, адже вона була звільнена з роботи за прогули без поважних причин. Саме така ситуація розглядалась Верховним Судом (постанова від 13.10.2020 р. у справі № 712/9213/18).
ПОЗИЦІЯ СТОРІН
Роботодавець вважав, що звільнив працівницю правомірно. Річ у тім, що питання перенесення чи продовження відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівника повинно, на його думку, вирішуватися тільки за згодою працівника і роботодавця. Але працівниця самостійно прийняла рішення про продовження відпустки на строк лікарняного, тобто вчинила прогул. Ніякої заяви до нього не надходило.
Працівниця вважає, що її звільнили незаконно. Ніякого прогулу вона не вчиняла, а просто вирішила продовжила відпустку, для чого й надала роботодавцю листок непрацездатності. Заяву про продовження відпустки вона не надавала, оскільки трудове законодавство не містить вимоги про її обов’язкове написання.
ВИРІШЕННЯ СПРАВИ СУДАМИ
Суди як першої, так і апеляційної інстанції повністю підтримали позицію роботодавця та вважали звільнення законним.
Але Верховний Суд прийняв несподіване і зовсім протилежне рішення.
На його думку:
<…>
продовження відпустки не потребує спеціальних дій зі сторони працівника, тоді як перенесення потребує згоди роботодавця та ініціативи працівника.
<…>
Як бачите, на думку ВС, для того щоб продовжити відпустку, яку перервала хвороба, не потрібно подавати ще одну заяву, оскільки відпочинок поновлюється після перерви.
А от якщо працівник захоче перенести невідгуляну частину відпустки на інший час, то він повинен написати відповідну заяву й узгодити це з роботодавцем.
Пояснюється це просто. Ні КЗпП, ні Закон про відпустки не містять вимоги щодо написання заяви про продовження відпустки. Про необхідність отримати на це згоду роботодавця там теж нічого не сказано. І це логічно, адже період надання відпустки сторонами уже було узгоджено. Неможливість її використання саме у зазначені в наказі строки спричинена обставинами, які не залежать від волі жодної зі сторін.
Простіше кажучи, відпустка повинна продовжуватися автоматично.
У такому разі єдиним обов’язком працівника є повідомлення роботодавця про тимчасову непрацездатність, яка засвідчена у встановленому порядку. Тобто шляхом надання листка непрацездатності. Ба більше, на думку ВС,
<…>
ні КЗпП, ні Закон про відпустки не передбачають саме і виключно письмової форми повідомлення про тимчасову непрацездатність. І таке повідомлення може бути вчинене у будь-який спосіб.
<…>
Зауважте: ВС не наполягає на тому, що підставою для продовження відпустки може бути тільки наданий роботодавцю листок непрацездатності. На його думку, повідомити про хворобу та про намір продовжити відпустку можна будь-яким зручним для працівника способом.
Однак надати листок непрацездатності після виходу з відпустки все ж потрібно. Це буде підтвердженням правомірності продовження відпустки й обґрунтує поважність причини відсутності працівника на роботі.
ДУМКА РЕДАКЦІЇ
Відверто кажучи, ВС прийняв доволі революційне рішення.
Адже донедавна проти автоматичного продовження відпустки через хворобу виступали як їх колеги, представники Феміди*, так і представники Мінсоцполітики**, і представники Держпраці***. На їх думку, питання стосовно продовження або перенесення невикористаної відпустки має вирішуватись за погодженням між працівником та роботодавцем.
* Постанова ВС від 21.08.2019 р. у справі № 466/4738/18.
** Листи від 21.03.2019 р. № 369/0/206-19 та від 25.07.2019 р. № 1115/0/206-19.
*** Див. офіц. сайт lviv.dsp.gov.ua/z-pytan-pratsi/pratsivnyk-zakhvoriv-pid-chas-shchorichnoi-v/.
Як бачите, ВС вважає по-іншому: продовження відпустки не потребує спеціальних дій працівника.
Такий підхід спрощує життя як працівникам, так і роботодавцю. Адже зменшується зайва паперова робота. Наданий лікарняний, по суті, є належною підставою для продовження відпустки працівника. Якщо ж працівник не захоче продовжити відпустку, то він має оформити своє бажання перенести її на інший період у відповідній заяві. Однак виникають запитання щодо автоматичного продовження відпустки без заяви і без завчасно наданого лікарняного.
ВС прямо зазначив, що трудове законодавство не передбачає виключно письмової форми повідомлення про тимчасову непрацездатність у відпустці. Якщо працівник повідомить про свою хворобу телефоном, чи вірити йому на слово? Як роботодавець може впевнитись у тому, що працівник дійсно хворів та потрібно продовжувати йому відпустку?
На нашу думку, якщо немає письмового підтвердження тимчасової непрацездатності працівника, то потрібно діяти обережно. Якщо працівник не вийшов у перший робочий день після відпустки і не надав листок непрацездатності, то потрібно зафіксувати дні відсутності в табелі обліку використання робочого часу, проставивши код «НЗ»: неявка з нез’ясованих причин. А вже після того, як працівник надасть листок тимчасової непрацездатності, потрібно відкоригувати дані табеля — змінити код «НЗ» на, відповідно, код «ТН» (оплачувана тимчасова непрацездатність) та на код «В» (у ті дні, коли відпустка повинна бути продовжена).
