Стаття 265 КЗпП: порушення та відповідальність

Загальні норми

Нормами ст. 265 передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Заходи фінансового стягнення (розміри штрафів) залежно від виду правопорушення наведені в абз. 3 — 10 ст. 265 КЗпП.

Розмір фінансових санкцій за порушення, визначені в абз. 3 і 8 ст. 265 КЗпП, не залежить від кількості працівників, стосовно яких здійснені такі правопорушення, часу, протягом якого тривало правопорушення, і кількості виявлених випадків порушень у періоді, що перевірявся. Але розмір штрафів за порушення, зазначені в абз. 2, 4 і 5 265 КЗпП, обчислюється кратно кількості працівників, стосовно яких здійснено правопорушення.

Абзац третій

Цим абзацом передбачений штраф за порушення трудового законодавства через:

— фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

— оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві;

— виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків. Відповідальність за порушення вимог податкового законодавства і законодавства про ЄСВ установлена Податковим кодексом України і Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI відповідно.

Міра відповідальності за зазначені порушення — штраф:

у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження;

у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення — у разі вчинення цього ж порушення повторно протягом двох років з дня його виявлення.

Абзац четвертий

Цим абзацом передбачений штраф за затримку виплати зарплати (її частини), інших трудових виплат більш ніж на один місяць або виплату їх не в повному обсязі.

Водночас Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX визначено:

В яких випадках, за КЗпП, роботодавцеві може загрожувати штраф за цією підставою? Якщо він більш ніж на місяць пропустить строки:

— виплати зарплати, установлені в ст. 115 КЗпП. За нормами цієї статті роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів; не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата; у робочі дні;

— проведення розрахунку при звільненні, установлені в ст. 116 КЗпП. Нагадаємо, що в загальному випадку при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від роботодавця, здійснюється в день звільнення;

— виплати відпускних, які визначені в ст. 21 Закону про відпустки.

Штраф за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць дорівнює 3-кратному розміру мінзарплати, установленої на момент виявлення порушення. Розмір цього штрафу не залежить від кількості працівників, яких стосується порушення, тривалості порушення і кількості випадків порушень.

Абзац п’ятий

Цим абзацом передбачений штраф за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Передусім тих, які встановлені КЗпП і ст. 12 Закону про оплату праці.

Тобто недотримання будь-якої норми КЗпП, яка стосується оплати праці працівника, надання гарантій і компенсацій, пов’язаних з необхідністю розрахунку і нарахування середнього заробітку працівникові за будь-які періоди, загрожуватиме роботодавцеві штрафом відповідно до абз. 4 ст. 265 КЗпП, зокрема за:

— установлення окладів (тарифних ставок) на рівні нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виплата зарплати в розмірі нижче мінімальної заробітної плати, розрахованої пропорційно виконаній нормі праці;

— недотримання порядку оплати праці в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, у наднормовий час, при невиконанні норм виробітку, при виготовленні продукції, що виявилася браком, а також часу простою не з вини працівника й освоєння нового виробництва;

— недотримання порядку оплати праці за виконану роботу у відрядженні;

— недотримання порядку оплати праці працівників, що суміщують професії і виконують обов’язки тимчасово відсутніх працівників тощо.

Розмір штрафу за такі порушення дорівнює 2-кратному розміру мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого здійснено порушення.

Абзац шостий

Тут передбачений штраф за недотримання встановлених законом гарантій і пільг для працівників, які залучаються до виконання «військових обов’язків», передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Наприклад, незбереження місця роботи, посади за працівниками, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, прийняті на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду.

Розмір штрафу дорівнює чотирикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження.

Абзац сьомий

За недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні застосовується штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзац восьмий

Тут уже все серйозніше. Штраф застосовується за недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведенні з питань:

— фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

— оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві;

— виплат заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

Абзац дев’ятий

За нормою цього абзацу фіксуються порушення, пов’язані з перевищенням встановленої ст. 21¹ КЗпП допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або веденням недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи.

Порушення цих норм тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Абзац десятий

Усі порушення вимог трудового законодавства, які не були визначені ст. 265 КЗпП, зібрав коротенький абз. 10. Його норми визначили, що порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абз. 2 — 9 цієї частини, передбачають штрафи у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення, а вчинення таких порушень повторно протягом року — у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Це, наприклад, можуть бути:

— порушення строків повідомлення про зміну істотних умов праці;

— тимчасове переведення на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без згоди працівника у випадках, не вказаних у ч. 2 ст. 33 КЗпП;

— недотримання граничних норм за наднормовими роботами, установлених у ст. 65 КЗпП;

— залучення працівників до роботи у вихідні дні з порушенням порядку, установленого ст. 71 КЗпП;

— недотримання умов і порядку надання щорічних відпусток, відкликання з відпустки, перенесення (ст. 79 КЗпП) тощо.

Накладення штрафів

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а це постанова КМУ від 17 липня 2013 р. № 509.

Штрафи накладаються на підставі:

Справа про накладення штрафу (далі — справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, а це — Голова Держпраці, його заступники, керівники територіальних органів Держпраці та їх заступники.