Теми статей
Обрати теми

Перевірки органів із захисту прав споживачів

Редакція ПБО
Стаття

Перевірки органів із захисту прав споживачів

 

У ХХ столітті важливими подіями, що сприяли розвитку системи захисту прав споживачів, стало прийняття 15.03.62 р. Президентом США Дж. Кенеді Білля про права споживача, день проголошення якого в усьому світі святкується як День споживача, а також прийняття Консультативною Асамблеєю Євросоюзу Хартії захисту споживачів і затвердження Генеральною Асамблеєю ООН Керівних принципів захисту інтересів споживачів. Названі документи, за визнанням Держспоживполітики, лягли в основу системи контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів в усьому світі. Розглянемо, як вона працює в Україні.

Олена КАБАЛЬСЬКА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Види перевірок у сфері захисту прав споживачів

На сьогодні порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства із захисту прав споживачів врегульовано такими нормативними актами:

Закон № 1023;

Закон № 877;

Порядок № 311;

Положення № 229 тощо.

Слід зазначити, що захист прав споживачів — та сфера державного нагляду, яка найбільш оперативно відреагувала на ухвалення

Закону № 877, яким унесено істотні корективи до порядку здійснення контрольних заходів. Буквально відразу після набуття ним чинності Мін’юст, щоб попередити виникнення зайвих запитань, прямо наголосив на поширенні його положень на відносини у сфері захисту прав споживачів (див. лист Мін’юсту від 22.02.2008 р. № 19-14-61 на с. 45), що пізніше додатково підтвердив і Держкомпідприємництва (див. лист від 10.07.2008 р. № 5811).

Держспоживполітики одним з перших контролюючих органів підготував проект Критеріїв ризику, без яких не може бути визначено періодичність планових перевірок (див. також

лист Держспоживполітики від 20.05.2008 р. № 4936-4-5/16). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджені постановою Кабміну від 27.12.2008 р. № 1164 (див на с. 41).

Важливим моментом, який не можна не зазначити, є також приведення

Порядку № 311 у відповідність із Законом № 877, у зв’язку з чим його було викладено в новій редакції (зміни внесено наказом Держспоживполітики від 24.04.2008 р. № 137).

Чинним законодавством передбачено два «класичні» види перевірок:

планові;

позапланові.

Нагадаємо, раніше в контрольній діяльності управлінь із захисту прав споживачів поняття

планової перевірки не було: вони проводили тематичні та позапланові перевірки (див. лист Держспоживполітики від 16.03.2007 р. № 2174-6-6/18, в якому така ситуація пояснювалася тим, що відповідно до старої редакції Порядку № 311 перевірки проводилися посадовими особами на підставі затвердженого тематичного плану, з чим і було пов’язано використання терміна «тематичні», а не «планові» перевірки).

Основні правила проведення перевірок управліннями із захисту прав споживачів наведено в таблиці.

 

Вимога

Правила проведення планових перевірок

Правила проведення позапланових перевірок

1

2

3

Періодичність проведення

Поширюється обмеження, установлене постановою № 502: до 31.12.2010 р. планові перевірки щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів проводитися не можуть, крім перевірок суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (див. постанову № 1164). Після 31.12.2010 р. періодичність проведення планових перевірок буде такою: з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на два роки;

з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три роки

Законодавством не передбачено обмеження щодо періодичності проведення позапланових перевірок. Проте є обмеження щодо проведення повторних перевірок*, тобто перевірок за тим самим колом питань, що вже були предметом перевірки: така перевірка проводиться виключно за рішенням контролюючого органу вищого рівня та тільки в тому випадку, коли щодо посадових осіб контролюючого органу, який проводив попередню перевірку, — планову або позапланову, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу

* Слід звернути увагу на те, що територіальні органи Держспоживполітики уповноважені здійснювати перевірки одразу в трьох сферах: сфері споживчої політики та захисту прав споживачів; сфері стандартизації; сфері метрології. Відповідно, проведення трьох перевірок за різними напрямами не вважатиметься повторним, оскільки кожна з них матиме свій специфічний предмет (див. лист Держспоживполітики від 13.09.2006 р. № 8104-3-11/18).

Підстави для перевірки

Планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживполітики, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в АРК, та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, затверджених в установленому порядку. На сьогодні такий перелік питань не затверджено

На підстави проведення позапланових перевірок у сфері захисту прав споживачів поширюються обмеження, установлені постановою № 502: такі перевірки можуть проводитися тільки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства* (при цьому, на наш погляд, зберігається передбачена Порядком № 311 умова про необхідність наявності згоди Держспоживполітики на її проведення) або за заявою самого суб’єкта господарювання про проведення перевірки за його бажанням. Після закінчення дії постанови № 502 діятиме загальне правило, згідно з яким підставами для позапланової перевірки, крім названих вище, може бути перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом у справах захисту прав споживачів

* Скарги про порушення прав споживачів, які є підставою для проведення позапланової перевірки, мають подаватися письмово та містити прізвище, ім’я, по батькові споживача, відомості про місце проживання, серію та номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого було порушено права споживача (п. 10 Указу № 817, а також лист Держспоживполітики від 26.12.2007 р. № 12594-1-3/16). При цьому обсяг і тематика перевірки в таких випадках мають визначатися змістом скарги та не можуть бути розширені за бажанням перевіряючого (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 р. у справі № 22-а-2832/08).

Оформлення документів на перевірку

Для здійснення перевірки управління із захисту прав споживачів видає наказ, у якому має бути вказано найменування суб’єкта господарювання, щодо якого проводитиметься перевірка, і предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника управління із захисту прав споживачів із зазначенням його прізвища, ім’я та по батькові та засвідчується печаткою

Додатково при проведенні планової перевірки суб’єкту господарювання, як мінімум, за 10 календарних днів має бути направлено повідомлення про плановану перевірку. Слід зазначити, що до внесення змін до Порядку № 311, пов’язаних із набуттям чинності Законом № 877, направлення повідомлення про проведення перевірки управлінням із захисту прав споживачів не було передбачено

Основні повноваження перевіряючих

Безперешкодно відвідувати та оглядати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб’єктів;

— відбирати у суб’єктів господарування сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт відповідно до законодавства, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету.

У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб’єкт господарювання, який перевіряється, відшкодовує понесені на це витрати. Кошти відшкодування зараховуються до державного бюджету.

 Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форму акта відбору зразків продукції затверджено постановою Кабміну від 31.10.2007 р. № 1280 (див. також лист Держспоживполітики від 15.02.2008 р. № 1712-2-5/18);

— проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, що була використана (отримана) під час контрольної перевірки, відшкодування витрат відноситься на результати діяльності суб’єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок має бути визначено Кабміном, проте на цей момент його не затверджено;

— отримувати безкоштовно від суб’єктів господарювання, щодо яких проходить перевірка, копії необхідних документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, які використовуються для виробництва цієї продукції;

— інші повноваження

Тривалість перевірки

Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 2 робочих днів

Подовження строків перевірки

Подовження строку здійснення перевірок не допускається

 

Алгоритм дій суб’єкта господарювання при проведенні перевірки

img 1

 

Оформлення результатів перевірки

У разі виявлення під час перевірки порушень з боку суб’єкта господарювання законодавства про захист прав споживачів перевіряючими складається акт перевірки, в якому має бути зазначено:

— дату складання акта;

— тип перевірки (планова або позапланова);

— предмет перевірки;

— найменування органу в справах захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила перевірку;

— найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо яких здійснювалася перевірка.

Акт

складається в двох примірниках: перший — залишається в управління із захисту прав споживачів; другий — передається під підпис суб’єкту господарювання, діяльність якого перевірялася.

Обидва примірника акта в останній день перевірки підписують посадові особи, які здійснювали перевірку, і суб’єкт господарювання або уповноважена ним особа. Під час підписання акта перевірки представник суб’єкта господарювання (керівник, особа, яка його заміщає, особа, яка реалізовує продукцію) має право письмово викласти свої пояснення, зауваження чи заперечення до акта перевірки. Представник суб’єкта господарювання може також відмовитися від підписання акта, про що в останньому робиться відповідний запис. Якщо ж представник відмовляється також розписатися в отриманні акта, його копію протягом 3 робочих днів має бути направлено поштою з повідомленням про вручення за місцем перебування суб’єкта, діяльність якого перевірялася*.

* Відсутність відповідних підписів на акті перевірки в окремих випадках розглядається судами як підстава для скасування прийнятого на його підставі рішення (див., наприклад, постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 13.01.2009 р. у справі № 2-а-5 / 09). Проте, звернемо увагу, розраховувати тільки на цей недолік, допущений перевіряючими, не слід.

Зазначимо також, що суди не розглядають акт перевірки як безперечний доказ того, що факт порушення мав місце. Викладені в ньому висновки суб’єкт господарювання може спростувати за допомогою інших доказів, наприклад, документів, показань свідків, аудіо або відеозапису, що вівся під час перевірки тощо (див., наприклад,

ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 р. у справі № А12/39-08, ухвалу ВАСУ від 11.02.2009 р. у справі № к-27536/06).

На підставі акта перевірки виносяться

приписи про усунення виявлених порушень.

 

Приписи про усунення порушень

Слід зазначити, що суди сьогодні досить активно звертаються до

постанови № 502, у першу чергу до норм, що зобов’язали контролюючі органи не застосовувати до суб’єктів господарювання санкції без попереднього винесення припису про усунення протягом 30 діб виявлених порушень.

У тих випадках, коли рішення про накладення штрафу або застосування інших негативних наслідків до суб’єкта господарювання виноситься без такого попереднього припису або з порушенням 30-денного строку, суди визнають застосування санкцій неправомірним (див.

постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 03.08.2009 р. у справі № 2а-1098/09/2770, Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2009 р. у справі № 2а-3585/09/2370, Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2009 р. у справі № 2а-18347/09/0370 тощо).

Якщо суб’єкт господарювання протягом наданого строку не усуває зазначені в приписі порушення та не оскаржує його, у контролюючого органу з’являються підстави для винесення рішення про застосування відповідних санкцій. Проте тут слід мати на увазі, що, на думку самого Держспоживполітики (див.

лист від 10.11.2006 р. № 10040-6-11/18), оскарження рішень його органів не припиняє виконання стягнень. Інакше кажучи, Держспоживполітики вважає, що навіть якщо суб’єкт господарювання почне процедуру оскарження рішення про застосування санкцій за порушення у сфері захисту прав споживачів, це не звільняє його від обов’язку виконати таке рішення, оскільки чинність рішення не припиняється. З таким висновком можемо погодитися тільки частково: якщо йдеться про адміністративне оскарження, тобто коли скарга подається до органу вищого рівня в системі органів щодо захисту прав споживачів (відповідну скаргу може бути подано протягом 14 днів з дня здійснення оскаржуваної дії або винесення припису). Якщо ж рішення про застосування санкцій оскаржуватиметься шляхом подання адміністративного позову до суду з одночасним зверненням із клопотанням про застосування заходів щодо забезпечення позову шляхом припинення дії оскаржуваного рішення до вирішення справи судом, дію припису буде призупинено (ст. 117–118 Кодексу адміністративного судочинства України).

 

Санкції за порушення законодавства про захист прав споживачів

Фінансові санкції за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів установлено

ст. 23 Закону № 1023.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є

акт перевірки (п. 4 Положення № 1177). Право накладати штрафи мають голова Держспоживполітики (його заступники), начальники управлінь у справах захисту прав споживачів та їх заступники на місцях.

Слід звернути увагу на те, що питання про накладення штрафних санкцій має вирішуватися тільки

у присутності представника суб’єкта господарювання — порушника. Якщо суб’єкт господарювання був поінформований про час та місце розгляду справи та не подав клопотання про його перенесення на пізніший строк, рішення приймається без присутності представника такого суб’єкта.

Рішення оформляється

постановою про накладення штрафу, що складається у трьох примірниках. Один примірник направляється суб’єкту підприємництва протягом 3 днів з моменту його прийняття або вручається його представнику під розписку (п. 5 Положення № 1177).

Штраф має бути перераховано до Держбюджету

(ч. 2 ст. 23 Закону № 1023) протягом 15 днів з моменту отримання постанови, про що протягом 3 днів слід письмово повідомити Держспоживполітики або його територіальний орган, що наклав штраф, із зазначенням номера й дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф має бути сплачено не пізніше ніж через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення (п. 6 Положення № 1177).

Штрафні санкції за недотримання законодавства про захист прав споживачів наведено в таблиці.

 

Вид порушення

Санкція

Нормативно-правовий акт

1

2

3

Відмова у задоволенні вимог споживача, пов’язаних з виявленням недоліків придбаного товару (виконаної роботи, наданої послуги)

Штраф у 10-кратному розмірі вартості продукції (виконаної роботи, наданої послуги) виходячи з цін, що діяли на момент придбання цієї продукції (замовлення роботи, надання послуги), але не менше 2 нмдг (не менше 34 грн.)

П. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів

Штраф у розмірі 50 % вартості виготовленої або отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

П. 2 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Реалізація продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, якщо в документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції

Штраф у розмірі 50 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

П. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів щодо безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища

Штраф у розмірі 300 % вартості виготовленої або отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 нмдг (425 грн.)

П. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Це ж порушення, якщо відповідно до закону суб’єкт госпдіяльності не веде обов’язковий облік доходів та витрат

Штраф у розмірі 50 нмдг (850 грн.)

Реалізація продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання)

Штраф у розмірі 500 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 нмдг (1700 грн.)

П. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Реалізація небезпечного товару (отрут, пестицидів, вибухо- та вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання

Штраф у розмірі 100 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 20 нмдг (340 грн.)

П. 6 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію

Штраф у розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 нмдг (85 грн.)

П. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Створення перешкод посадовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів і структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування в проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування

Штраф у розмірі від 1 до 10 % вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

П. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Невиконання або несвоєчасне виконання розпорядження посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів

Штраф у розмірі 20 нмдг (340 грн.)

П. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Реалізація товару, строк придатності якого минув

Штраф у розмірі 200 % вартості залишку отриманої для реалізації партії товару, але не менше 5 нмдг (85 грн.)

П. 10 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги

Штраф у розмірі 100 % вартості виконаної роботи (наданої послуги)

П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023

Якщо аналогічні дії вчинено щодо групи споживачів

Штраф у розмірі від 1 до 10 % вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше 5 нмдг (85 грн.)

 

Зазначимо також, що, крім залучення суб’єктів господарювання, що порушили вимоги законодавства про захист прав споживачів, до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу, Держспоживполітики та його територіальні органи в АРК, областях, містах Києві та Севастополі згідно з

ч. 1 ст. 26 Закону № 1023 мають право:

— припиняти відвантаження та реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб’єктами господарювання виявлених недоліків (

п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 1023, п.п. 4.1.3 Порядку № 311);

— забороняти суб’єктам господарювання реалізацію споживачам продукції (

п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону № 1023, п.п. 4.1.2 Порядку № 311):

а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

б) на яку в нормативно-правових актах і нормативних документах встановлені обов’язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров’я, майна споживачів і охорони природного довкілля, якщо продукція віднесена до переліку продукції, належної обов’язкової сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

в) увезеної на територію України без документів, підтверджуючих її належну якість;

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких сплинув;

д) фальсифікованої тощо.

Крім того, до посадових осіб і працівників суб’єкта господарювання може бути застосовано санкції, передбачені

КпАП. Основні з них наведено в таблиці.

 

Вид порушення

Відповідальність

Нормативно-правовий акт

1

2

3

Порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг

Штраф від 17 до 170 грн.

Ч. 1 ст. 155 КпАП

Продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств з порушенням установлених правил, а також приховування товарів від покупців

Штраф від 17 до 238 грн.

Ч. 2 ст. 155 КпАП

Обмір, обважування, обрахунок, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, якщо матеріальний збиток, заподіяний таким обманом, не перевищує 3 нмдг (907,5 грн.)*

Штраф від 34 до 255 грн.

Ч. 1 ст. 1552 КпАП

* Згідно з п. 22.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV для кваліфікації злочинів або правопорушень у кримінальному та адміністративному законодавстві сума не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян установлюється на рівні податкової соціальної пільги. У 2009 році податкову соціальну пільгу визначено в розмірі 302,5 грн.

Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі чи громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме: торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, в яких рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами заборонено, а також торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами через торговельні автомати або неповнолітніми особами, продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років або продаж тютюнових виробів в упаковках з кількістю сигарет (або цигарок) менше 20 чи поштучно (крім сигар)

Штраф від 510 до 1700 грн.

Ч. 2 ст. 156 КпАП

Відмова в наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а також обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів

Штраф від 17 до 170 грн.

Ч. 1 ст. 1561 КпАП

Відмова громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості

Штраф від 17 до 306 грн.

Ч. 2 ст. 1561 КпАП

Випуск (у тому числі з ремонту) або реалізація продукції, що не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм правил і зразків (еталонів) за якістю, комплектністю та упаковкою (за винятком випадків, передбачених законодавством України)

Штраф на посадових осіб, громадян-власників підприємств або уповноважених ними осіб від 51 до 1496 грн.

Ст. 167 КпАП

Випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічним умовам і зразкам (еталонам) за якістю, комплектністю та упаковкою, виконання робіт, надання послуг, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил

Штраф на посадових осіб і громадян-підприємців від 17 до 306 грн.

Ст. 168, 1681 КпАП

Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), що підлягає обов’язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифікату відповідності, або свідоцтва про визнання відповідності, або складеного згідно з вимогами технічного регламенту щодо підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знаку відповідності

Штраф на посадових осіб громадян-власників підприємств або уповноважених ними осіб, громадян-підприємців від 51 до 1496 грн.

Ст. 1701 КпАП

Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд

Штраф на посадових осіб, громадян-підприємців від 51 до 510 грн.

Ст. 172 КпАП

Невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів

Штраф від 51 до 85 грн.

Ч. 1 ст. 1882 КпАП

Ухилення від своєчасного виконання розпоряджень посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів

Штраф від 17 до 306 грн.

Ч. 2 ст. 1882 КпАП

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі