Антитютюнова кампанія: до чого готуватися рестораторам?

Антитютюнова кампанія: до чого готуватися рестораторам?

Колись курити було модно. Образ голлівудських (та і європейських) секс-символів 60-х, як правило, не обходився без хмари сигаретного диму, що їх обволікає. Якщо заглибитися дещо далі в історію, стане зрозуміло, що насправді історія табакокуріння на європейському континенті починалася з його суворої заборони. Воно й недивно: у XV столітті людина, яка випускає з рота дим, не могла не асоціюватися з нечистою силою. Нинішній виток антитабачної кампанії зумовлений, звісно ж, іншими причинами. Мета заборони — захистити здоров’я людини. Насамперед, ідеться про здоров’я людей, які не курять, та їх право на незаподіяння їм шкоди. Так які ж заходи готова вжити держава на шляху до вказаної мети?

Олена УВАРОВА, юрист газети «Податки та бухгалтерський облік»

Ось уже більше семи років діє Закон № 2899. І за логікою саме він мав первісно передбачити відповідальність за нерозміщення табличок про заборону куріння, а також за невиконання інших заходів щодо боротьби із сигаретним димом. Але в ньому була лише згадка про штрафи, що накладаються на суб’єктів ресторанного господарства та на готелі за незабезпечення прав громадян, які не курять.

На першому плані був інший законодавчий акт — Закон № 481. Так склалося, що саме з нього суб’єкти господарювання дізнавалися про штраф у розмірі 3400 грн., що їм загрожує за недотримання вимог щодо розміщення табличок про заборону куріння або за відсутність у спеціально відведених для куріння місцях необхідної інформації (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 64). Причому цей штраф стосувався будь-якого суб’єкта господарювання, незалежно від того, займається він виробництвом або торгівлею тютюновими виробами чи ні (хоча й установлено його було в законі, що стосується доволі вузького кола господарюючих суб’єктів). На цю парадоксальну ситуацію ми свого часу звертали увагу (див. статтю «Табличка з написом «Куріння заборонено!»: має бути на кожному підприємстві?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 73).

Проте згодом законодавець усе ж вирішив виправити помилку: Законом № 4844 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 53) норми, що стосуються відповідальності за порушення законодавства у сфері боротьби з курінням, перенесено із Закону № 481 до Закону № 2899. Усе нібито стало на свої місця.

Проте це не найістотніше нововведення Закону № 4844. З 17.12.2012 р.* почнуть діяти нові обмеження в частині куріння сигарет та інших видів табакокуріння у громадських місцях, зокрема в кафе, барах та інших закладах ресторанного бізнесу. У чому вони полягають та чим загрожує їх невиконання?

* Щодо цієї дати маємо застерегти: найімовірніше, самі контролюючі органи виходитимуть з того, що відповідні обмеження діють з 16.12.2012 р. Проблема невизначеності при встановленні дати початку дії нормативного акта, якщо вона прямо не вказана в тексті самого акта, а, наприклад, прив’язана до певного періоду, який має минути з моменту його опублікування, стосується не лише Закону № 4844. Це загальна проблема українського законодавства. Різночитання виникають раз по раз.

Заборона на куріння з 17.12.2012 р. поширюватиметься не лише на куріння тютюнових виробів (сигарет із фільтром або без, сигар, сигарил, інших виробів з тютюну), а також і на куріння електронних сигарет та кальянів. А це означає, що така додаткова послуга, яка часто зустрічається, щодо куріння кальяну прямо в закладі ресторанного господарства також потрапить під заборону.

Що стосується кальяну, то податкові органи і раніше поширювали на його куріння ті самі вимоги законодавства, що і на куріння тютюнових виробів у цілому (див. ЄБПЗ підрозд. 10.05). Проте були підстави стверджувати, що таке поширення справедливе лише в ситуації, коли кальян використовується для куріння тютюну, тобто засобу, який містить нікотин та виготовлений із рослини сімейства пасльонових (ст. 1 Закону № 2899). В іншому разі в умовах відсутності будь-якого спеціального застереження поширення подібних обмежень не мало б під собою підстав. Тепер ситуація змінилася. Законодавець прямо вказує на заборону куріння не лише тютюнових виробів (у вигляді сигарет, сигарил, сигар тощо), а й електронних сигарет та кальянів у низці місць (ч. 2 ст. 13 Закону № 2899). Серед таких місць — приміщення закладів ресторанного господарства.

Утім, звертає на себе увагу той факт, що якщо відносно закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, а також спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту спеціально застережено, що заборона на куріння поширюється не лише на приміщення, а й на їх території, то закладів ресторанного господарства подібні обмеження не стосуються. Для них установлено заборону лише щодо куріння у приміщеннях. Можна припустити, що куріння на прилеглій до кафе або ресторану території закону не суперечитиме.

Нагадаємо, до набуття чинності Законом № 4844 у перелічених закладах допускається куріння тютюнових виробів, але воно дозволене тільки у спеціально відведених місцях, що позначаються спеціальною табличкою (див. лист ДПСУ від 12.03.2012 р. № 9198/я/01-2118 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 53, с. 8). При цьому на заклади ресторанного господарства покладено додаткове обмеження: у них не менше 50 % площі залів, в яких здійснюється обслуговування споживачів, має бути відведено для відвідувачів, які не курять. Проте ця норма вже через 10 днів припинить свою дію. Отже, це означатиме, що з 17.12.2012 р. заклади ресторанного господарства, як і раніше, повинні розміщувати табличку з графічним знаком про заборону куріння та написом «Куріння заборонено!», а от обладнувати спеціальні місця для куріння їм уже не доведеться.

Що стосується таблички з написом «Куріння заборонено!», то суб’єкти господарювання повинні зробити для себе висновки з практики застосування цієї норми, що вже склалася:

по-перше, контролюючі органи в особі податківців наполягали на тому, що така табличка повинна розміщуватися в кожній окремій кімнаті, а не в будівлі в цілому (див. лист ДПСУ від 12.03.2012 № 9198/я/01-2118 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 53, с. 8);

по-друге, при відповіді на запитання, що стосується зовнішнього вигляду знаку про заборону куріння, ДПСУ свого часу посилалася на необхідність його відповідності ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори і знаки безпеки», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 25.05.2005 р. № 128, і ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма і колір», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 30.03.2007 р. № 71. Посилання на вказані документи відсутні і в Законі № 481, і в Законі № 2899, проте до них, наприклад, звертається Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затверджений постановою Кабміну від 25.11.2009 р. № 1262. У ньому, зокрема, наведено зображення знаку «Курити заборонено» (додаток 1) із вказівкою, що такий знак повинен мати круглу форму з чорною піктограмою на білому фоні, край і лінія, що його пересікає (зліва направо під кутом 45 градусів до горизонталі), мають бути червоними. Червоний колір повинен становити не менше 35 % загальної площі знаку (п. 25 Технічного регламенту);

по-третє, знову ж таки податківці наполягали на тому, що в місцях, де куріння заборонене, має розміщатися виключно напис «Куріння заборонено!». Не виключено, що управління із захисту прав споживачів переймуть цю практику. Ми зі свого боку зазначали, що суди до цього питання підходять лояльніше, визнаючи, що, наприклад, напис «Палити заборонено!» досить повно передає суть заборони, а тому може використовуватися замість або паралельно з написом «Куріння заборонено!» (див. постанову Донецького окружного адмінсуду від 20.06.2011 р. у справі № 2а/0570/7951/2011).

Урахувати слід і те, що обмеження, які нами розглядаються, що встановлюються законодавством у частині табакокуріння, поширюються як на юросіб, так і на фізосіб, які займаються ресторанним бізнесом.

Звернемо увагу: повна заборона на куріння стосується тільки закладів ресторанного господарства. Водночас закон допускає куріння тютюнових виробів у приміщеннях підприємств, установ та організацій, у приміщеннях готелів та інших засобів розміщення громадян, у приміщеннях гуртожитків, в аеропортах та на вокзалах виключно у спеціально відведених для цього місцях. Про обмеження на куріння кальянів та електронних сигарет у перелічених приміщеннях Закон умовчує. На власників або орендарів (якщо об’єкт знаходиться в користуванні) перелічених споруд або окремих приміщень покладено обов’язок виділити спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не повинна перевищувати 10 % загальної площі відповідної споруди або приміщення. Такі місця має бути обладнано витяжкою чи іншими засобами видалення тютюнового диму. У них також розміщується табличка з текстом «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!» та відповідним графічним знаком.

Інакше кажучи, якщо чинне на сьогодні законодавство допускає, що власник або орендар тієї чи іншої будівлі або приміщення може встановити заборону на куріння в ньому в цілому та не виділяти спеціальні для місця куріння взагалі, то з 17.12.2012 р. такий обов’язок виникне.

Замість штрафу в розмірі 3400 грн. за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації про заборону куріння або про спеціально відведені місця для куріння запроваджується відповідальність у вигляді штрафу від однієї до десяти тисяч гривень за:

1) невідведення спеціальних місць для куріння;

2) необладнання спеціальних місць для куріння витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму;

3) нерозміщення таблички з текстом «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!» та відповідним графічним знаком*.

* Цікаво, що, схоже, законодавець вирішив відмовитися від штрафів за нерозміщення табличок з написом «Куріння заборонено!» та відповідним графічним знаком. У всякому разі, у результаті змін, що вносяться Законом № 4844, він зник із Закону № 481, а от до Закону № 2899 уключений не був.

Утім, названі штрафи рестораторів, які тепер не повинні відводити місця для куріння, із зрозумілих причин стосуватися не повинні. Для них радше представляє інтерес інша норма: заклади ресторанного господарства, якщо в їх приміщеннях буде зафіксовано факт розміщення попільничок або факт куріння, буде оштрафовано. Розмір штрафу становитиме від однієї до десяти тисяч гривень. При цьому незалежно від того, скільки порушень виявлено під час одного контрольного заходу, штраф накладається тільки один. Кількість порушень може визначати лише розмір такого штрафу, оскільки, як видно, діапазон вибору для правозастосовувача передбачено чималий.

Зміниться орган, уповноважений на застосування штрафів до суб’єктів господарювання за невідведення спеціальних місць для куріння, їх необладнання або нерозміщення необхідної таблички. Якщо раніше про результати виконання цієї функції рапортували податківці (про їх активність красномовно свідчить досить обширна судова практика щодо спорів, пов’язаних із застосуванням зазначених штрафів), то тепер це питання повністю в компетенції управлінь (інспекцій) із захисту прав споживачів.

Якщо говорити про перехідний період, то визначальним повинен стати момент, коли порушення було зафіксоване, тобто складено акт перевірки. Інакше кажучи, якщо акт, що фіксує порушення з боку ресторану у вигляді необладнання спеціальних місць для куріння, складено до 17.12.2012 р., ресторану загрожуватиме штраф від податківців у розмірі 3400 грн. Якщо ж акт складається вже після вказаної дати, то покарати за подібне порушення заклад ресторанного господарювання зовсім не можуть — ані податківці, ані управління із захисту прав споживачів. А от звинуватити такого суб’єкта господарювання в наявності попільничок або в зафіксованому факті куріння у приміщенні закладу цілком можуть.

Підкреслимо: штраф накладається на заклад ресторанного господарства, а не на відвідувача, який курить. Самим нелегальним курцям може загрожувати штраф у розмірі від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 170 грн.). Цей штраф накладають органи внутрішніх справ, проте прийти з «антитютюновою» перевіркою до закладу ресторанного господарства вони не можуть.

На завершення наведемо таблицю, що дозволяє суб’єктам ресторанного господарства зорієнтуватися у змінах, що відбулися.